У Дніпрі шукають найкрасивішу фотографію проспекту

У Дніпрі усі бажаючи можуть взяти участь у фотоконкурсі “Проспект Дмитра Яворницького: ретроспектива кольору та змісту”. Світлини до фотоконкурсу приймаються до 1 вересня 2017 р. на електронну скриньку музею yavor@email.ua.
Проспект сьогодні – центральна магістраль Дніпра, його головна артерія, яка органічно поєднала в собі давню історію міста з невпинним ритмом модерної бізнес-столиці України. Проспект є одним з найстаріших у місті, на ньому зосереджені пам’ятки історії, культури та архітектури; сучасні адміністративні та бізнес-центри, культурні заклади.
Відома ще з кін. ХVІІІ ст. магістраль в усі часи мала різні назви: Велика вулиця, Катерининський проспект, проспект Карла Маркса, і, нарешті, проспект Дмитра Яворницького. Нова назва виявилась дуже красномовною – в усьому місті складно знайти вулицю, до якої б не мав відношення відомий український історик, особливо це стосується центрального проспекту.
Майже всі споруди старої забудови проспекту пов’язані з ім’ям академіка Д.І. Яворницького – будівлі Історичного музею, головного корпусу Національного гірничого університету, другого корпусу Дніпропетровського Національного університету, Училища культури (колишня Міська Дума), Головпошштамту, готелю «Україна» («Український дім В. Хрєнникова», готелю “Асторія”, Національного банку тощо.
Першими знаковими закладами на проспекті для Дмитра Івановича стали корпуси Гірничого училища (нині – НГУ), адже саме Катеринославське наукове товариство, що виникло на базі навчального закладу, ініціювало створення у місті окремого музею під головуванням відомого професора Д.І. Яворницького. У першому вищому навчальному закладі міста Дмитро Іванович читав навчальні та публічні лекції, залучав студентів до археологічних експедицій, пам’яткоохоронної діяльності.
Дві історичні споруди на проспекті виникли безпосередньо за ініціативи вченого – це два корпуси історичного музею. Перший, у якому розташована експозиція музею, було зведено за ініціативи Д.І. Яворницького у 1905 р. – тоді вперше з 1849 р. Катеринославський музей отримав власну окрему будівлю. Сьогодні він є пам’яткою історії національного значення. Будівництво сучасного адміністративного корпусу було задумане вченим як розширення експозиції музею, через велику кількість експонатів. Цікаво, що проект перших двох поверхів споруди Д.І. Яворницький привіз зі своєї експедиції країнами Сходу – так виглядав тогочасний Каїрський музей. На площі між будівлями знаходиться пам’ятник та могила вченого. Цього року відзначалася 55-та річниця від дня перепоховання вченого, згідно його духовного заповіту, до стін «улюбленого дітища». Пам’ятник на могилі «Козацького Батька» було встановлено 1995 р., його авторами стали скульптор В. Наконечний та архітектор В. Мирошниченко. Цікаво, що могила вченого є однією з чотирьох наявних у місті пам’яток історії національного значення. А наступні дві – це «курінь» Д.І. Яворницького біля парку ім. Т.Г. Шевченка та будівля Дніпропетровського національного історичного музею ім.. Д.І. Яворницького.
Нижче на проспекті Дмитра Яворницького розташовується другий корпус ДНУ – найстаріший з усіх будівель національного університету. Біля витоків Катеринославського університету у 1918 році стояв Д.І. Яворницький, був його професором, засновником та завідувачем науково-дослідної кафедри українознавства. Завдяки імені професора Д. Яворницького університет став відомим далеко за межами Катеринославу.
Неподалік від другого корпусу ДНУ з 1901 року знаходиться приміщення Міської Думи (нині Дніпропетровський коледж культури і мистецтв). Дмитро Іванович регулярно відвідував засідання Думи у якості запрошеного учасника виборів, члена низки комісій (зокрема, Комісії з перейменування), наукового консультанта, до думок та пропозицій якого дослухалися депутати зібрань.
Саме у цій будівлі у 2014 році місто гучно святкувало 30-літній ювілей науково-літературної діяльності вченого…..
Справжньою перлиною проспекту Дмитра Яворницького став зведений у 1911 році за ініціативи В. Хрєнникова та консультацій Д.І. Яворницького «Український дім» – нині готель «Україна». Відомий катеринославський купець, поміщик, меценат Володимир Хрєнников був членом катеринославської «Просвіти», підтримував українську культуру у місті, видавав власним коштом українські часописи, історичні, художні праці (зокрема, працю Д.І. Яворницького «Матеріали до біографії Т.Г. Шевченка»). Дмитро Іванович не лише допоміг владнати формальності з владою на отримання землі під будівництво, але й надихнув на створення декору з українським, «козацьким» орнаментом та символікою. Також, саме завдяки зв’язкам вченого вдалося запросити відомого архітектора з Санкт-Петербурга П.П. Фетисова, який втілив масштабний задум у життя. Донині будівля готелю «Україна» привертає увагу мешканців та гостей міста своїм неповторним стилем.
Про проспект, який Дмитро Яворницький перетворив своєю діяльністю на головну наукову, культурну артерію міста, можна писати ще багато: у готелі «Асторія» Дмитро Іванович домовлявся з Нестором Махном про порятунок історичного музею та його коштовностей; у Головпоштамті вчений був частим гостем (і не дивно, адже на сьогодні епістолярна спадщина Д.І. Яворницького налічує більше 7 тисяч листів); у парку ім. Л. Глоби у 1910 р. на Південно-російській промисловій виставці відтворив справжній український хутір, який став окрасою заходу і потрапив на сторінки газет і об’єктиви фотокамер.
І хоч Батьківщиною Дмитра Івановича була Харківщина, своє життя він присвятив Січеславу, місту, де починалися пороги.
«Найкращі 30 робіт будуть роздруковані (за згодою Автора) форматом 20х30 см та експоновані на виставці-пленері до Дня міста 9-10 вересня біля Меморіального будинку-музею академіка Д.І. Яворницького та Центрального парку відпочинку ім. Т.Г. Шевченка Найкращі 12 робіт (за наявності достатньо якісних за розсудом жюрі) будуть видані обмеженим колекціонним накладом у комплекті листівок «Проспект Дмитра Яворницького: ретроспектива кольору та змісту» та вручені авторам. Найкращі 3 фотографії нагороджуються Дипломом переможця фотоконкурсу, книжковими виданнями музею та призами від спонсора», – зазначають організатори конкурсу.
Планують обрати і приз глядацьких симпатій.