У Дніпрі видали книгу про візитівку міста
Нещодавно вийшло друком перше історико-публіцистичне видання про набережну Дніпра, яка складається із трьох вулиць – Набережної Перемоги, Січеславської Набережної, Набережної Заводської – і вважається найдовшою в Європі. Її перший кілометр почали зводити в 1934 році, активне будівництво розгорнулося на початку 1960-х. Автор книги Ігор Родіонов презентував її у міській бібліотеці.
ВАРТО УВІЧНИТИ
Коли в 2005 році розпочалася реконструкція набережної, журналіст обласної студії телебачення Ігор Родіонов подумав, що було б добре зібрати спогади про початок та різні етапи її будівництва:
– Тоді багато говорили про те, як оновлюється набережна, якою вона стане гарною. З’явилися нові Герої Праці. І в мене промайнула думка: а про перших будівельників набережної ніхто й не згадує, треба неодмінно їх розшукати й зробити телевізійну програму. На заклик «Історію набережної пишемо разом!» відгукнулося чимало людей.
Зі спогадів будівельників та містян пан Ігор створив серію телепередач. Записані інтерв’ю видалися журналісту цінним матеріалом, вартим увічнення. Так виникла ідея першої книги про набережну, яка вийшла 10 років тому.
– Я розумів, що книга – це документ, який збережеться й у майбутньому, – говорить автор. – Колись неодмінно хтось захоче пригадати, з чого все починалося, і вона стане у нагоді.
Згодом Родіонов вирішив повернутися до цієї теми й випустити про дніпровську набережну українсько-англійське видання.
– Мене до цього спонукало те, що нині місто прагне стати культурною столицею України. Говорять і про бажання надалі змагатися за звання культурної столиці Європи. Безумовно, для презентації міста за межами України потрібні публікації іноземними мовами, – вважає Ігор Родіонов.
Видати свою шосту книгу, присвячену архітектурі Дніпра, він зміг завдяки гранту міськради «Культурна столиця».
НЕМАЄ В АРХІВАХ
Видання «Дніпровська набережна» – це книга-альбом із трьох розділів. Перший – «Символи минулої епохи» – розповідає про перших будівельників та архітекторів, невтілені проєкти та значні споруди над Дніпром; відкриває читачам нові факти і легенди про набережну, джерелами яких для Родіонова стали спогади очевидців. Журналіст не працював з архівами, але зауважує, що в його книзі є дані, яких у жодному архіві не знайдеш.
Другий розділ – фотоальбом – світлини пам’ятних місць і примітних архітектурних та мистецьких об’єктів на набережній, знакових культурних заходів, що відбуваються тут.
У третьому розділі автор подав цікаві, на його думку, архітектурні проєкти споруд, що, можливо, прикрасять колись набережну.
Книга вийшла накладом 350 примірників. Її можна придбати у міських книгарнях та почитати у бібліотеках.
ДЕ ПОЧАТОК?
З книги-альбома «Дніпровська набережна» І. Родіонова
«… З якого місця почалося спорудження набережної?
Технолог тресту Федір Ісаакович Макаревич стверджував, що перший камінь закладено в районі парку Шевченка. Ігор Олександрович Ситніков, він тоді очолював райраду, переконаний, що набережна починається з Красногвардійського району. А колишній начальник будуправління Ігор Олександрович Лукашенко наводить докази, що початок закладено поблизу стана «550», де розгрібали шлакові завали. Не відмовиш і Олексію Куницькому у версії:
– Після служби в армії влаштувався на роботу в трест «Дніпроспецбуд». І першого ж дня побачив величезну баржу з піском, що причалила в районі Ливарної вулиці. Чув, як хтось привітав моториста з почином. Було це 25 травня 1962 року. Насправді будівництво набережної почалося одночасно на багатьох ділянках і в різні роки. Проте перші геодезисти ступили на прибережну смугу ще наприкінці 50-х років минулого століття».
НАТАЛІЯ РЕКУНЕНКО,
ФОТО ВОЛОДИМИРА ТАРАЗЕВИЧА
