Українська енергосистема: зима стане новим випробуванням

Попереду ще одна зима, яка знову стане випробуванням для української енергосистеми. Попри масовані удари росії минулих років, енергетики відновили значну частину генерації та пошкоджених мереж, підсилили захист об’єктів і наростили резервні можливості.

За оптимістичними прогнозами, якщо вдасться уникнути нових масштабних атак, країна зможе пройти опалювальний сезон без обмежень електроспоживання. Водночас експерти попереджають: війна залишається головним ризиком, і українцям потрібно бути готовими до будь-якого сценарію.

Відновлення та підготовка

У НЕК «Укренерго» зазначають, що за останні місяці вдалося відновити частину втраченої генерації, пошкоджені елементи системи передачі, а також посилити захист критичної інфраструктури. Сьогодні енергетична система планово готується до зими — триває модернізація мережі, поповнюються запаси обладнання та матеріалів, розширюються можливості ремонтних бригад.

«Ми пройшли складний етап, але поступово повертаємо стійкість. Якщо не буде нових системних атак, є всі підстави очікувати стабільний сезон без відключень. Проте ми повинні залишатися готовими до будь-яких викликів», — наголосили в компанії.

Особливу роль у підготовці відіграє розвиток розподіленої генерації. Це як новозбудовані об’єкти, під’єднані до мережі, так і резервні джерела, які використовує бізнес. За офіційними даними, лише у 2025 році приріст електроенергії, виробленої на газотурбінних та газопоршневих установках, перевищив 200%.

«Розподілена генерація стала реальним фактором стійкості. Підприємства активно інвестують у власні установки, і це зменшує навантаження на загальну систему. Але не можна забувати: головний виклик — це цілеспрямовані удари по енергооб’єктах. Якщо атаки будуть масованими, уникнути відключень буде складно», – підкреслює енергетичний аналітик Сергій Дяченко.

Інженер-енергетик із Києва Олександр Петренко додає: «Ремонтні бригади працюють значно швидше, ніж торік. Є запас обладнання, з’явилися нові інструменти та техніка. Це дає змогу ліквідовувати наслідки обстрілів за кілька днів там, де раніше  займало тижні».

Жителі прифронтових регіонів також уважно стежать за підготовкою. Пані Ірина із Харківщини розповідає: «Минулої зими ми жили із постійними відключеннями, доводилось використовувати генератор. Зараз у громаді вже є кілька великих резервних установок, які під’єднали до мережі. Віримо, що цього року буде легше».

А мешканець Дніпропетровщини Сергій додає: «Навіть кілька годин без світла — це великий стрес для родини з маленькими дітьми. Ми закупили акумулятори, щоб бути готовими. Але, чесно кажучи, бачимо, що цього року ситуація більш контрольована».

Захист і модернізація

В «Укренерго» наголошують: паралельно з відновленням пошкоджених об’єктів триває активна робота над фізичним захистом інфраструктури. Йдеться про укріплення будівель, застосування сучасних технологій моніторингу та збільшення кількості ремонтних бригад.

«Ми посилили технічні можливості та забезпечили швидку мобільність наших працівників. Планові ремонти і аварійно-відновлювальні роботи проводяться у повному обсязі. Завдяки цьому енергосистема здатна повертатися до роботи навіть після серйозних пошкоджень», — повідомили у компанії.

Крім того, фахівці Державної інспекції енергетичного нагляду перевірили обладнання автоматичного частотного розвантаження (АЧР). Більшість його елементів перебуває у робочому стані, що забезпечує додаткову стабільність системи у випадку різких коливань навантаження.

Європейський фактор

Окремим джерелом стійкості залишається комерційний обмін електроенергією із сусідніми країнами ЄС. Україна успішно синхронізувала свою енергосистему з об’єднаною європейською мережею ENTSO-E 16 березня 2022 року, що стало важливим кроком для енергетичної безпеки. Цей процес, хоча й прискорився через повномасштабне вторгнення рф, дав можливість Україні отримувати аварійну допомогу з Європи, мати прибуток від експорту електроенергії та створив умови для подальшої інтеграції українського енергетичного ринку з європейським. Також це дає змогу покривати пікові навантаження та швидко реагувати на аварійні ситуації.

За словами енергетичного експерта Марії Гончаренко, інтеграція української системи до європейської ENTSO-E стала «подушкою безпеки»: «Можливість імпортувати електроенергію з ЄС у критичні моменти — це серйозний запобіжник від масштабних відключень. Але потрібно розуміти, що ціна такого ресурсу висока, і покладатися виключно на нього не можна».

Україна входить у зимовий сезон з енергосистемою, яка пройшла серйозне випробування минулими роками й водночас стала міцнішою. Відновлені об’єкти генерації, модернізовані лінії передачі, розбудова розподіленої генерації та інтеграція з європейською енергомережою створюють основу для більшої стійкості. Проте експерти нагадують: ключовим чинником залишаються масштаби та інтенсивність атак із боку росії.

Для пересічних українців підготовка до зими — це не лише плани держави чи ремонтних бригад, а й особистий досвід. Хтось купує акумулятори чи генератори, хтось установлює альтернативні джерела тепла, а хтось просто сподівається, що цього разу обійдеться без тривалих блекаутів. Суспільство стало більш обізнаним і готовим до викликів: попередні роки навчили берегти енергію, мати запасні варіанти та підтримувати одне одного.

У ширшому вимірі нинішня зима стане ще одним тестом для держави та громад. Чи вистоїть енергосистема — залежить не лише від технічної готовності, а й від координації зусиль уряду, міжнародної підтримки та злагодженої роботи місцевих структур. Водночас кожен відновлений трансформатор, кожна підстанція, яка знову запускається після обстрілів, і кожна домівка, де горить світло, попри удари ворога, є доказом того, що Україна здатна тримати удар.

Зима 2025–2026 років стане перевіркою не лише енергетичної системи, а й усієї країни на стійкість. Успішне її проходження продемонструє не лише технічні можливості енергетиків, а й незламність суспільства, яке, незважаючи на всі загрози, продовжує жити, працювати та планувати майбутнє.

Олексій Ковальчук
фото з відкритих джерел