Урожай- 2025: чим завершується рік для українських аграріїв
В Україні завершився основний етап жнив – аграрії зібрали понад 30 мільйонів тонн зернових та зернобобових. Попри війну, посуху й нестачу ресурсів, фермери Дніпропетровщини теж дали свій вагомий результат.
Проте через кліматичні ризики та логістичні проблеми регіональні господарства вже говорять про непросту перспективу озимих посівів.
Регіони -лідери
Станом на 26 вересня 2025 року в Україні намолочено 30,4 млн тонн зернових і зернобобових культур із площі 7,2 млн га, що складає 63 % від засіяних угідь. Найбільше зібрали пшениці –
22,5 млн тонн, ячменю – понад 5,3 млн тонн, гороху – 626 тис. тонн, кукурудзи – майже 1 млн тонн.
Олійні культури також внесли значний вклад: ріпаку зібрано понад 3,3 млн тонн, сої – 1,5 млн тонн, соняшнику – більш ніж 4,1 млн тонн. Триває збір цукрових буряків, яких уже викопано понад
1,4 млн тонн.
Лідерами серед областей за обсягами зібраного збіжжя стали Одеська, Вінницька, Кіровоградська та Хмельницька.
Ситуація на Дніпропетровщині
Дніпропетровщина традиційно серед ключових аграрних регіонів країни. Тут зібрано значні обсяги пшениці й соняшнику, проте цьогорічний сезон виявився складним.
«Пшениця в багатьох районах уродила слабше, ніж торік. Посуха в червні–липні зробила своє: зерно дрібніше, а врожайність нижча на 10–15 %», – розповідає аграрій із Петропавлівського району Андрій Кравчук.
У Дніпропетровському центрі гідрометеорології підтверджують: регіон пережив ґрунтову засуху, і навіть вересневі дощі не змогли істотно поповнити вологозапаси. Це створює проблеми для посіву озимих культур.
Попри труднощі, фермери області вже засіяли понад 1,6 млн га озимих. Основна культура – пшениця, під яку відведено понад 670 тис. га.
Виклики для аграріїв
Серед головних проблем сезону експерти називають:
- нестача вологи, яка знизила врожайність пшениці та соняшнику;
- брак ресурсів – добрив, засобів захисту, пального;
- логістичні труднощі – подорожчання перевезень та проблеми зі збутом.
«Ми бачимо чітку тенденцію: кожен рік аграрії змушені пристосовуватися до нових викликів. Якщо раніше ризик переважно був ринковим, то тепер він кліматичний. Без інвестицій у зрошення й модернізацію галузь не витримає», – коментує економіст-аграрник Ігор Олійник.
Людський вимір
У багатьох громадах жнива стали справжнім випробуванням. У Новоолександрівці Синельниківського району хлібороби вийшли в поле із запізненням — чекали на погоду й техніку. «Комбайни пішли лише у серпні, але ми все ж зібрали врожай. Пшениця дала небагато, натомість соняшник цього року виглядає кращим», — ділиться фермерка Галина Романенко.
Місцеві жителі кажуть: навіть за умов війни й нестачі грошей у сільгоспвиробників жнива — це завжди свято, яке нагадує про сталість і силу села.
Прогнози
Аналітики відзначають: за підсумками року, Дніпропетровщина може показати менші валові збори зернових, ніж торік, але регіон усе одно залишиться серед лідерів.
Найбільший виклик тепер – озимі. Якщо жовтень не принесе достатньо опадів, сходи будуть слабкими. Це означає ризик для врожаю 2026 року.
«Потрібна системна підтримка галузі, розвиток меліоративних систем і зрошення. Інакше кліматичні ризики щороку зменшуватимуть урожайність», – наголошує аграрна експертка з Дніпра Олена Гнатюк.
Урожай-2025 засвідчив дві сторони українського аграрного сектору. З одного боку – мільйони тонн зерна, сої, соняшнику, ріпаку, які стають основою для експорту й формують продовольчу безпеку країни. З іншого – нові виклики: кліматичні аномалії, дефіцит вологи, нестача добрив, проблеми з логістикою та війна, яка щодня впливає на фермерську працю. Українське село сьогодні працює в умовах постійної невизначеності, але саме воно утримує економіку й гарантує хліб на столах мільйонів людей. Якщо держава й суспільство не інвестуватимуть у зрошення, модернізацію техніки та розвиток ринків збуту, щорічні ризики тільки зростатимуть. Бо зерно для України – це не лише бізнес, це стратегічний ресурс, від якого залежить і добробут громад, і стабільність держави на міжнародній арені.
Олексій Ковальчук,
фото Вісті Придніпровʼя
