Вибори під час війни: чи готова Україна до голосування?

31 березня 2024 року в Україні мали б відбутися чергові вибори Президента України. Ще за пів року українці обирали б новий склад Верховної Ради. Але повномасштабна війна та введення правового режиму воєнного стану унеможливили їхнє проведення.

Дискусії щодо виборів у 2024 році тривають іще з осені минулого року, але офіційна позиція влади була – зачекати до перемоги. Втім, нещодавно Президент України Володимир Зеленський зробив украй неочікувану заяву – якщо війна затягнеться, необхідно буде шукати інструменти для проведення виборів. Чи означає це, що українцям слід готуватися до виборів та коли вони можуть відбутися, – розбиралися наші журналіс­ти .

ЧИ ВІДБУДУТЬСЯ ВИБОРИ ДО КІНЦЯ ВІЙНИ?

Неможливість проведення виборів до скасування правового режиму воєнного стану, а отже – до кінця війни – зумовлена кількома факторами. Це передусім безпекова ситуація, через яку організувати процес голосування у прифронтових районах чи на «нулі» буде неможливо. Другий фактор, пов’язаний із питанням грошей. Президентські вибори 2019 року обійш­лися державі 2,4 млрд грн, а отже, для проведення наступної президентської чи парламентської кампанії уряду та парламенту доведеться щонайменше змінювати державний бюджет, оскільки коштів на вибори цьогоріч не закладено. Третя причина, яка унеможливлює вибори у 2024-му, – законодавча: їх прямо забороняє закон про правовий режим воєнного стану, на зміну якого також потрібен час.

“З одного боку, я розумію, що вибори — це важливий елемент демократії, але зараз не той час. Виборча кампанія вимагає значних фінансових ресурсів, а їх зараз краще спрямувати на підтримку армії та відновлення інфраструктури. Крім того, багато людей просто не зможуть взяти участь у голосуванні через воєнний стан, що зробить результати несправедливими. Мені здається, ми всі готові почекати до перемоги, щоб вибори були чесними та прозорими”, – вважає жителька Київа.

«Під час активних бойових дій нереально гарантувати безпеку будь-кому з учасників, а через масовані російські удари значна частина виборчої інфраструктури зазнала руйнувань. Своєю чергою, масова міграція робить дані Державного реєстру виборців неактуальними станом на зараз. У таких умовах дотриматися конституційних принципів просто нереально. Тому, якщо хтось думає, що для проведення виборів можна прос­то прибрати відповідну заборону із Закону «Про правовий режим воєнного стану», який, на відміну від Конституції, можна змінювати будь-коли, він помиляється. Це не розв’яже проб­лему проведення демократичних виборів в умовах війни та формування легітимних органів влади», – пояснює старша радниця з правових питань Громадянської мережі «Опора» Ольга Коцюруба.

Мешканець Дніпра Олексій вважає, що проведення виборів під час війни — це дуже ризикований крок. “Безпека людей повинна бути на першому місці, а організувати вибори в таких умовах здається нереальним. Не кажучи вже про те, що велика частина населення зараз вимушена жити в інших країнах або перемістилася всередині країни. У такій ситуації головне — зберегти єдність та фокусуватися на боротьбі за нашу незалежність, а вибори можна буде провести, коли настане мир”, – Олексій.

ХТО ПЕРЕМІГ БИ, ЯКБИ ВИБОРИ ВІДБУЛИСЯ

Більшість українців підтримує позицію влади щодо проведення виборів після закінчення війни. Як свідчить соціологічне дослідження Київ­ського міжнародного інституту соціології, проведене 8-25 травня, лише 24% громадян вважають, що вибори повинні відбутися до завершення бойових дій, тоді як 72% переконані, що вибори потрібні лише після перемоги.

Водночас, ставлення українців до політичних лідерів та політичних партій за час війни зазнало суттєвих змін. Дослідження КМІС свідчить, що найбільш позитивно сприймали б партію волонтера та громадського діяча Сергія Притули, якщо така партія буде створена, – так відповіли 28% рес­пондентів. На другому місці (23%) – партія «Європейська солідарність» п’ятого президента України Петра Порошенка, а третє місце із 18% підтримки ділять партія «Удар» мера столиці Віталія Кличка та «Розумна політика» ексспікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. «Слуга народу», якій симпатизують 13% громадян, – опинилась лише на шостому місці.

Серед політиків найвищий рейтинг довіри вже довгий час утримує чинний Президент Володимир Зеленський. За даними червневого дослідження Центру Разумкова, йому повністю або частково довіряють 53,8% громадян. На другому місці опинився очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім із рейтингом довіри 45,8%. А на третьому – голова Служби безпеки України Василь Малюк, якому довіряють 37,9% громадян. Політики старої формації – не в лідерах «свіжих» рейтингів, утім після початку перед­виборчого процесу ситуація ще може змінитися.

ПІДГОТУВАЛА ЯРОСЛАВА ХЛЄБНИКОВА
фото з відкритих джерел