Витривалі та спроможні: виклики та стійкість громад на Дніпропетровщині

Аналітики Центру спільних дій провели дослідження у 12 територіальних громадах різних регіонів країни, аби дізнатися, наскільки органи місцевого самоврядування справляються з викликами та проблемами, з якими вони стикнулись на початку повномасштабного вторгнення рф. Дослідження охопило Київську, Чернігів­ську, Сумську, Харківську, Одеську та Дніпропетровську області, тобто ті території, де велись активні бойові дії, або ті, які від них постраждали чи знаходяться поряд із фронтом.

ФІНАНСОВІ ПИТАННЯ

«На Дніпропет­ровщині ми співпрацювали з двома громадами: міською та селищною, аби максимально охопити спектр проблем, з якими вони зітк­нулися з 24 лютого 2022 року, як вони їх розв’язують та на що скаржаться. Для цього організували інтерв’ю з мешканцями та представниками місцевого самоврядування, побували в громадах. Найголовніший фактор, який допоміг громадам продовжити функціонувати та надавати послуги навіть після початку вторгнення – це команда. Місцеві управлінці розповіли нам, що їм вдалось зібрати професіоналів, які добре знали потреби громади і які проявили себе стійко та витривало і не покинули громади, а були готові працювати понаднормово», – зазначив регіональний аналітик Центру спільних дій Данило Ящук.

Він також зауважив, що, незважаючи на складний час, громади намагаються розвиватись або залучати кошти міжнародних донорів для розвитку територій і покращення умов життя мешканців.

«Громади стикнулись із проб­лемою скорочення фінансування. Це було зумовлено як релокацією бізнесу, введенням податкових пільг на сплату земельного та екологічного податку у прифронтових регіонах, переведенням військового ПДФО до державного бюджету. Для деяких громад бюджет скоротився на 30-40%, порівняно з 2021 роком. Це, відповідно, позначається на їхніх можливостях. Вони намагаються скорочувати власні видатки, виділяти кошти тільки на захищені статті бюджету. Тут уже не йдеться про розвиток завдяки гарним ресурсам. Зважаючи на скорочення фінансування, їм важко розпланувати діяльність на рік, проте, вони не опускають руки, намагаються шукати нові можливості. Наприклад, укладають договори з містами-партнерами в інших країнах. Це може допомогти громаді залученням фінансування, партнери зможуть надавати їм комунальну техніку, будівельні матеріали», – сказав Данило Ящук.

Він зауважив, що, наприклад, на Дніпропетровщині громада повинна була забезпечити укриттям школярів, аби організувати навчальний процес, але грошей на будівництво такого укриття не вистачало, тож місцеве самоврядування домовилось із власниками монолітних багатоповерхівок, де є укриття, що вони за спільний кошт облаштують захисток у цих будівлях, і так налагодило очний навчальний процес.

ДОПОМОГА ВПО

Одним із викликів для громад Дніпропетровщини у Центрі спільних дій називають наплив ВПО на початку вторгнення. «Область прийняла найбільшу кількість ВПО та продовжує їх приймати. В перші дні, коли спостерігався наплив людей, було важливо організувати роботу: існував великий запит на розселення, набори гуманітарної допомоги, забезпечення одягом. Це потребувало від місцевих управлінців зосередженості та понаднормової праці. Один із ЦНАПів області працював кілька днів цілодобово: вдень вони реєстрували громадян у паперовому вигляді, вночі заносили дані в систему. Громади справились із цим напливом людей і змогли все організувати, у тому числі не тільки завдяки постійній роботі, а й допомозі звичайних громадян, які пропонували своє житло та приносили одяг, продукти харчування, тощо і також змогли мобілізуватись», – сказав Данило Ящук.

ПРОБЛЕМИ ТА ТРУДНОЩІ

Ще однією проблемою для громад області він назвав такий соціальний аспект як повернення людей та створення умов для проживання і роботи ВПО. «В дослідженні ми побачили, що, попри складнощі та труднощі, громади області намагаються забезпечити населення всім спектром послуг, які вони повинні надавати, та прагнуть розвиватись. Також ми побачили ситуацію з погіршенням питання децентралізації в усій країні, коли у громад мало коштів і водночас на них посилює тиск центральна влада щодо питань звітності про витрачені кошти. Існують реальні загрози згортання реформи децентралізації, і про це треба говорити», – резюмував Данило Ящук.

Він зазначив, що висновки дослідження Центру будуть використовуватись на національному, регіональному та місцевому рівнях для ефективнішого відновлення постраж­далих від бойових дій та деокупованих громад.

ТАМАРА БЄЛКІНА,
фото з відкритих джерел