Як відбувається стягнення аліментів під час повномасштабної війни
Як нараховується сума аліментів, якщо людина втратила роботу, перебуває на окупованій території, або там, де ведуться бойові дії, та що потрібно робити, аби зафіксувати борг неплатника перед дитиною, і як в умовах повномасштабного вторгнення відбувається стягнення аліментів – дізнавались «Вісті».
СПЛАТА ОБОВ’ЯЗКОВА
Від початку введення воєнного стану до реєстрів боржників було внесено зміни – вони були закриті, але у квітні минулого року їх відкрили і виконавча служба знову змогла працювати – накладати арешти на банківські рахунки тих людей, які не хочуть платити аліменти. Стягнення коштів не припиняється, навіть якщо людина знаходиться на тимчасово окупованій території або воює на фронті.
«Верховна Рада торік прийняла закон, який забороняє стягнення з доходів боржників – зарплати, стипендії тощо, якщо вони перебувають на таких територіях. Але ця норма не діє стосовно неплатників аліментів. Тобто в цьому питанні нічого не змінилося», – сказала головна юристка Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги в області Анастасія Міхлевська. Вона також зазначила, що якщо людина повинна сплачувати аліменти або заборгувала зі сплатою і нині знаходиться у ЗСУ та воює на фронті – то для неї винятків немає. З її зарплати виконавча служба також буде стягувати борг.
Юристка зауважила, що, незважаючи на воєнний стан, санкції стосовно неплатника аліментів продовжують діяти. Це може бути цивільне, адміністративне чи кримінальне покарання.
«Якщо боржник не сплачує аліменти упродовж чотирьох місяців, інша сторона може звернутись до виконавчої служби, отримати довідку про загальну суму заборгованості і з нею йти до суду. За результатом рішення суду боржник може отримати штраф, на його рахунки та майно накладуть арешт, позбавлять автомобіля, прав тощо», – говорить Анастасія Міхлевська.
ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ
У батьків дитини є кілька варіантів, як один із них буде сплачувати аліменти. Вони можуть домовитись усно або укласти договір; якщо домовленості не працюють – через суд.
«У такому випадку судовий збір подавачем позову не сплачується. Можна звернутись до суду з позовом або із заявою про видачу судового наказу – вони відрізняються кінцевою сумою аліментів та часом ухвалення рішення. У випадку судового наказу можна стягнути в примусовому порядку на утримання однієї дитини 25% від доходів, але не більш як 50% на трьох і більше дітей. Термін видачі такого наказу – близько 5 днів. З таким наказом позивач може звернутись до виконавчої служби. При цьому обмеження по сумі за судовим наказом може сягнути до 21 тис. грн – тобто це той максимум, який сторона сплачуватиме на утримання дитини», – зазначила Анастасія Міхлевська.
Судовий позов не передбачає грошове обмеження. Сума аліментів може бути встановлена у відсотковому відношенні від доходів громадянина або у твердій грошовій сумі.
«Причому згодом відсотковий платіж можна змінити на тверду грошову суму – залежно від доходів сторони. В того, хто платить аліменти, також є право оскаржити рішення – якщо людина стала отримувати менше, втратила роботу, захворіла – вона може оскаржити суму і платити менше, якщо змінився її фізичний стан чи доходи. А ще, під час сплати аліментів у призначенні платежу потрібно чітко зазначити, для кого саме призначаються переведені кошти – це обов’язкове правило», – пояснила Анастасія Міхлевська.
Вона зауважила, що якщо платник аліментів утратив роботу, то інша сторона повинна все одно звернутись до суду, аби зафіксувати заборгованість по виплатах, щоб потім відповідач міг усе оплатити.
«Виконавець рахує розмір аліментів із загальної суми середньої зарплати по області – у нас це складає десь 15 тис. грн. Тобто з такої суми і нараховуються аліменти. Якщо борг накопичився дуже великий – виконавець може реалізувати майно боржника», – сказала Анастасія Міхлевська.
ТАМАРА БЄЛКІНА
фото з відкритих джерел
