Яким буде курс гривні в Україні в найближчі місяці

Гривня, яка втрачала в ціні кілька тижнів пос­піль, трохи зміцнилася в останні дні березня. І хоч падіння було поступовим, чимало людей знову заговорили про ризики обвалу національної валюти. Та чи реальний такий сценарій? Центр громадського моніторингу та контролю з’ясував, що впливає на курс гривні та чи чекати від неї подальшого знецінення.

Затримка із міжнародною допомогою – ключовий фактор, який впливає на курс гривні. Передусім ідеться про фінансову допомогу від США, адже пакет підтримки, який передбачав виділення близько 8 млрд доларів, досі не схвалили.

Події на фронті також мають вплив на національну валюту. За словами президента інвестиційної групи «Універ» Тараса Козака, свою роль відіграв навіть відступ українських військ з Авдіївки.

«Хтось панікує: що буде з Україною після того, як ЗСУ залишили це міс­то? І ситуативно попит зростає. Реагуючи на це, Нацбанк підвищує офіційний курс. Потім, за деякий час, коли ситуація заспокоїться, НБУ поведе цю «криву» в інший бік для того, щоб навіть певною мірою «покарати» спекулянтів та панікерів, які зараз розгойдують ситуацію», – переконаний економіст.

Повзти донизу гривню може змушувати і блокування українсько-польського кордону. Адже перекрита межа впливає на експорт з України частини сільськогосподарської продукції, який приносить у бюджет валютну виручку.

«Чергове блокування на кордоні знижує можливості українського експорту та скорочує пропозицію валюти на нашому міжбанку, що, зі свого боку, зменшує статис­тику валютних торгів», – пояснює фінансовий аналітик видання «Мінфін» Олексій Козирєв.

НЕТИПОВА ВАЛЮТА

На думку Тараса Козака, як валюта для країни, що воює, гривня дуже непогано тримається. «Інші країни, що воювали й велику частину своїх бюджетів витрачали на війну, змушені були фінансувати її, зокрема й за рахунок грошового друкарського верстата. Якби Україна поводилася таким же чином, то інфляція й девальвація у нас щороку становили б сотні відсотків», – говорить Козак.

Але Україна пішла іншим шляхом. Лише у 2022 році інфляція була порівняно високою – понад 26%. Приблизно таким же було й знецінення гривні. У 2023-му інфляція в країні знизилася до 5,1%. А цьогоріч, за уточненим прогнозом Нацбанку, складатиме 8,6%.

КОЛИВАННЯ ТРИВАТИМУТЬ

Загалом економісти не виключають, що до кінця року курс національної валюти може сягнути 40-41 грн. Проте упродовж року, най­імовірніше, залишатиметься у межах 39 гривень за долар. Зокрема, для зміцнення позиції національної валюти традиційно вагому роль відіграє посівна кампанія, яка триває в усій країні. Аграріям треба закуповувати техніку, пальне, добрива, засоби захисту рослин. І вони «заводять» валюту в Україну та продають її.

Також у другій половині березня Україна отримала перший транш від Європейського Союзу (4,5 млрд євро) в межах перехідного фінансування, передбаченого програмою Ukraine Facility. Крім того, до держбюджету надійшов третій транш фінансової підтримки в межах програми розширеного фінансування EFF від Міжнародного валютного фонду – 880 мільйонів доларів. Усе це сприятиме стабілізації національної валюти. Та все ж певна турбулентність зберігатиметься доти, доки США остаточно не визначаться з наданням фінансової допомоги Україні.

Козак, своєю чергою, пояснює: незначні коливання чи навіть послаблення гривні – абсолютно нормальні. «Все робиться для того, аби на цьому ринку було менше можливос­тей спекулювати. Такого, як іноді бувало, – «купи долари і сиди на них – обов’язково виграєш», – нині немає. Якщо спрощено, Нацбанк запропонував таку стратегію для українців, банків, компаній: інвестуйте в дохідні гривневі інструменти і матимете прибуток у доларах. Регулятор ніби каже: більш ніж 15% річних (це рівень дохідності ОВДП і депозитних сертифікатів НБУ), не буде», – вважає економіст.

ПІДГОТУВАЛА НАТАЛІЯ КОВАЛЬЧУК