Юна жокейка та її справжні друзі-улюбленці – коні

Карині Горб із Покровського лише сімнадцять років, проте вона вже обрала життєву стежку і долає її верхи на стрімголових конях.

ІЗ НЕТЕРПІННЯМ ЧЕКАВ

Коли дівчині виповнилося 10 років, вона вирішила навідатись у кінноспортивну школу заради цікавості, щоб покататися на коні. Бажання здійснилося того ж дня, а вже наступного Карина прийшла до школи, аби серйозно займатися цим видом спорту під керівництвом тренера Ольги Коломоєць.

Свого першого друга – Гіпноза, на якому упродовж двох років вчилася їздити, юначка добре пам’ятає. Він був із характером, норовистий, але щодня з нетерпінням чекав приходу маленької подруги на конюшню, бо та щоразу приносила смаколики: соковиті яблука, хрумку морквину, солодку грудочку рафінаду. Тільки один день тренер тримала коня на вуздечці, аби новоприбула жокейка відчула себе впевнено у сідлі. Ще упродовж місяця Гіпноз разом із Кариною рухався риссю, а вже згодом пере­йшов на галоп і помчав її у незвіданий, неймовірно цікавий світ нового захоп­лення.

БАТЬКИ ­ПІДТРИМУЮТЬ

Пізніше Карині доручили кобилу Хазяйку, на якій вона почала брати участь у змаганнях та виступах. Однак не лише тренування забирали у школярки весь її вільний час після уроків. Вона ще мала доглядати свою підопічну, вичищати її щіткою, сідлати, одягати вузду.

Разом із вірною товаришкою Ольгою Палій дівчина, не пропускаючи жодного дня, їздила велосипедом на стайню до коней, яких, за словами Карини, вона любить більше, ніж життя. Їх вона відчула своїми справжніми друзями.

Мама Ірина Петрівна хвилюється за доньку, адже досить-таки небезпечне хобі обрала дівчинка. Проте не суперечить, дозволяє Карині проводити дні біля Байрейда та Археолога – коней, на яких зараз тренується. Матуся також за необхідності купує доньці спеціальну форму для виступів та на щодень, яка, до речі, кош­тує чималі гроші. Тато Володимир Володимирович майже завжди присутній на змаганнях, підтримує Карину, її інтерес.

ВИСТУПИ І ЗМАГАННЯ

Нині дівчина виступає разом з Археологом – непокірним, брикливим, який ще й частенько скидає її з сідла. Але вона не розгублюється, тим більше, не сердиться на свого улюбленця, а знаходить до нього підхід через щось смачненьке. Поласувавши, кінь стає сумирним і починає слухатися, начебто й не він п’ять хвилин тому намагався позбутися юної жокейки.

У Карини вже чимало спортивних перемог. У 2014 році вона виборола перше та друге місця в обласних кінноспортивних змаганнях з подолання перешкод, тобто – конкуру, у 2015-му здобула два перших місця на районних турнірах і третє – на обласних.

На досягнутому дівчина не зупиняється, щодня працюючи над собою разом із тренером Віталієм Антоновичем Дубинкою. У червні вона виступила на молодому коневі Байрейді, який іще не мав досвіду подібних заходів.

Карина Горб – зовсім юна, проте вже має визначене захоплення, яке згодом стане справою її життя. Жокейка планує вчитися на тренера з верхової їзди.

ЯНА СІЛЕЦЬКА-ВАСИЛЬЄВА