Чи мають право обмежувати виїзд за кордон боржників

Я був відповідачем у цивільній справі за позовом банку про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа слухалася без мене, оскільки я проживав у іншому місті і не знав про її розгляд. Дізнався, коли від’їдаючи по роботі за кордон – мене не пропустили, мотивуючи це тимчасовим обмеженням у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань, покладених рішенням суду. Як оскаржити дане обмеження ?

На дане питання відповідає Костенко Оксана Миколаївна ТОВ ЮК «Юрист 24-7».

Відповідно до статті 377-1 ЦПК України: питання про тимчасове обмеження боржника – фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця. Тому, вам необхідно оскаржувати ухвалу суду за поданням відділу державної виконавчої служби про тимчасове обмеження громадянина(тобто вас) у праві виїзду за межі України.

Для цього необхідно звернутися до райсуду, який постановив дану ухвалу і отримати ухвалу про тимчасове обмеження громадянина у праві виїзду за межі України. Тоді відповідно до статті 294 ЦПК України подати апеляційну скаргу( сплативши судовий збір) на ухвалу суду першої інстанції протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

В апеляційній скарзі вказати, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права і її потрібно скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні подання державного виконавця відмовити, обґрунтування чого буде полягати в наступному, а саме, судом в мотивувальній частині ухвали не наведено аргументів на підставі, яких суд дійшов до висновку про вашу достовірну обізнаність про відкриття виконавчого провадження за постановою державного виконавця та ухилення від виконання зобов’язань. Оскільки, ухилення від виконання зобов’язань варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об’єктивні обставини. Тому, особа, яка має невиконані зобов’язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Саме невиконання боржником самостійно зобов’язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов’язків. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Також необхідно вказати в апеляційній скарзі про те, що обмеження вас у праві виїзду за межі України перешкоджають належному виконанню своїх зобов’язань, оскільки ви не може отримувати дохід працюючи за кордоном та погасити заборгованість по виконавчому провадженню.

Якщо у Вас виникли юридичні запитання, пишіть на jurist24.7@gmail.com і ми дамо вам відповідь.