«Зайві» квадратні метри: скільки платитимуть мешканці Дніпропетровщини
Щороку власники квартир, загальна площа яких більша, ніж 60 кв м, а також будинків, які за площею понад 120 кв м, мають сплачувати податок за «надлишкові» квадратні метри. У кожному місті – своя ставка. Журналісти «Вістей» дізнавались, скільки цьогоріч платитимуть мешканці Дніпропетровщини.
ПОДАТКОВА СТАВКА
Сума за «зайві» квадратні метри нерухомого майна не може бути більшою як 1,5% від мінімальної заробітної плати. «Податок повинна сплачувати та людина, на яку оформлена власність. Якщо квартира чи будинок належить одразу кільком особам, то кожен платить свою долю, залежно від домовленості. Плата береться за «зайві» квадратні метри, вона не змінюється від кількості людей, які прописані у квартирі чи будинку», – говорить юристка Анастасія Андреєва.
Оскільки у 2024 році податок нараховується за звітний 2023 рік, то ставка податку розраховується з огляду мінімальної зарплатні, установленої на 1 січня 2023 року. Тоді розмір мінімалки складав 6,7 тис. грн, у такому разі за 1 кв. м доведеться сплатити 100,5 грн. Розмір податкової ставки в Україні не змінюється з минулого року і залишається таким до кінця воєнного стану та ще кілька місяців після його відміни.
«Кожна громада сама встановлює норматив квадратних метрів, після яких починається «надлишкова» площа. Кожне місто в цьому питанні діє самостійно. Наприклад, у Дніпрі податок на квадратний метр складає 1,2%. У Павлограді та Кам’янському сума становить 1%, у Кривому Розі – 0,21%. Загалом оподаткуванню, згідно із законом, підлягають квартири площею понад 60 кв. м та будинки, житлова площа яких більш як 120 кв. м. Або якщо у власності однієї особи є будинок та квартира і їхня загальна площа понад 180 кв. м. Платити потрібно тільки за «надлишкові» метри, тобто якщо квартира має 65 кв. м, то податок потрібно розраховувати на ці 5 кв м», – пояснює Анастасія Андреєва.
ВЕЛИКА БУДІВЛЯ
Пенсіонерка Віра Матвієнко мешкає у середмісті Дніпра. Приватну ділянку вони з чоловіком отримали у середині 1960-х років та будинок будували самі. Оскільки чоловік мав двох братів, які також жили у дворі, – будинок звели великий – 210 кв. м. Він мав три окремі входи – для трьох родин. Але розміщувався під одним дахом і за документами був як одна велика будівля. Коли ввели податок на «зайві» квадратні метри, будинок цілком належав чоловіку Віри Матвієнко – Віктору. Його брати померли, родин у них не було, тож ніхто не претендував на нерухомість.
«Раніше будували великі будинки, де мешкала вся родина, бо так було зручно. Але після введення цього податку оплатити його двом пенсіонерам важко. Продавати будинок ми не захотіли, бо самі його будували, не хочеться на старість кудись переїздити», – говорить Віра Матвієнко. Грошей зайвих не було, тож донька пенсіонерів звернулась до юристів, аби ті допомогли розв’язати проблему.
«Юристи порадили розділити будинок на двох власників, тобто одним власником був батько, іншим стала мати, а 210 кв. м розділили порівну, і так на кожного власника стало по 105 кв. м, і податок платити не потрібно», – говорить донька Віри Матвієнко – Олена Горобець.
Юристка Анастасія Андреєва зауважує, що так можна зробити, бо в законі зазначено, що під час пайової власності і розділі особистих рахунків на світло, воду та газ кожен власник платить свою долю.
ХТО МОЖЕ НЕ ПЛАТИТИ
Вік платника теж не є умовою для звільнення його від податку. Але водночас його можуть не сплачувати власники великих будинків і квартир, якщо вони створили будинок сімейного типу, є власністю багатодітної або прийомної родини, в якій більш як п’ятеро дітей. Не оподатковується житло дітей-сиріт; дітей, позбавлених батьківського піклування; дітей з інвалідністю; яких виховують одинокі матері. Також не сплачують податок ветерани війни та їхні родини. А ось якщо квартира здається в оренду і в ній є «надлишкові» квадратні метри, то платити потрібно за загальну площу, тобто за всі квадратні метри, а не за «частину», як у випадку, коли у квартирі мешкає сам власник приміщення.
«Умови оподаткування змінено з 2023 року. Нерухомість у зоні ведення бойових дій, на тимчасово окупованих територіях, пошкоджене житло не оподатковуються», – говорить Анастасія Андреєва.
Вона зазначила, що після того, як власник оселі отримає повідомлення від податкової – у нього є 60 днів для сплати податку. Квитанцію слід очікувати в липні 2024 року.
«За прострочений платіж під час воєнного стану пеню не нараховують, але штраф за несплату залишається. В разі несплати податку упродовж 30 днів від дня завершення строку оплати штраф складає 100% від суми боргу. Якщо і далі власник житла продовжує не сплачувати податок – штраф зростає до 20%», – запевняє Анастасія Андреєва.
ТАМАРА БЄЛКІНА
