Житлові субсидії: нові правила призначення

Із 1 жовтня Пенсійний фонд України розпочинає розрахунок житлових субсидій на зиму 2025–2026 років. Для більшості родин процедура відбудеться автоматично, однак є категорії громадян, які мають самостійно звертатися із заявами.

Перерахунок –  автоматично

Субсидія розраховується з урахуванням тривалості опалювального сезону із 16 жовтня до 15 квітня включно. Для більшості громадян такий розрахунок відбудеться в автоматичному режимі. Також автоматично перевизначать розмір субсидії домогосподарствам, у яких розмір субсидії в літній період становив 0,00 грн.

За словами експертки із соціальної політики Марини Сидоренко, така схема зручна для населення: «Люди не витрачають час на додаткові довідки й черги. Але це не знімає проблеми низьких доходів — навіть із субсидією багато сімей змушені економити на всьому».

Під час нарахування братимуть до уваги доходи за перше півріччя 2025-го. Для пенсіонерів — пенсія, нарахована у серпні.

Кому доведеться звертатися

Подати документи обов’язково потрібно:

• тим, хто вперше претендує на субсидію;
• сім’ям, у яких на 1 жовтня змінився склад зареєстрованих осіб;
• домогосподарствам, де з’явилися нові види комунальних послуг;
• тим, хто мав відмову влітку через борги, але вже їх погасив, уклав договір реструктуризації або оскаржує в суді.

«Наявність боргу не означає, що людина назавжди втратила право на субсидію. Головне — вчасно підтвердити, що проблему вирішено», – пояснює юрист із Дніпра Андрій Шаповал.

Як подавати документи

Є кілька варіантів:

• особисто у сервісному центрі ПФУ;
• поштою;
• через вебпортал електронних послуг або мобільний застосунок «Пенсійний фонд»;
• через ЦНАПи, уповноважених осіб громад чи портал «Дія».

Термін подання має значення. Якщо документи подати до 30 листопада включно – субсидію призначать із початку опалювального сезону. У разі звернення пізніше – тільки з місяця подачі.

Вимушена опора для українців

За оцінками експертів, близько трьох мільйонів домогосподарств потребують субсидій щозими. «Це відображає реальний рівень платоспроможності населення. Багато людей не мають іншого вибору, ніж звертатися по допомогу», – зазначає економістка із Дніпропетровщини Олена Гнатюк.

Мешканка Кам’янського Галина Войтенко розповідає: «Без субсидії я  узагалі не впоралася б. Минулої зими на комуналку витрачалася майже вся пенсія».

Субсидії сьогодні залишаються вимушеною опорою для мільйонів українців. Але експерти наголошують: це швидше тимчасова «латка» на пробитому даху, а не системне рішення. Падіння доходів, утрата робочих місць, інфляція та безперервне зростання тарифів сформували критичну ситуацію, в якій родини змушені рахувати кожну гривню й відмовляти собі у найнеобхіднішому. Для багатьох субсидія – це не допомога, а єдиний шанс залишитися із теплом у квартирі. Водночас борги накопичуються, і навіть адресна підтримка не знімає головного тягаря: неспроможності сплачувати комунальні рахунки в повному обсязі. За сухими цифрами статистики стоять історії конкретних сімей, які вибирають між ліками й опаленням, між їжею й платіжкою за газ. І якщо країна й надалі житиме в такому режимі «латання дірок», не створюючи прозорих тарифів, механізмів реструктуризації та умов для відновлення доходів, – ми ризикуємо опинитися не просто в новому опалювальному сезоні, а в затяжній соціальній кризі. А холодні батареї й мільярдні борги перетворяться на щоденну реальність мільйонів українських домівок.

Олександр Приходько,
фото з відкритих джерел