Зміни до Податкового кодексу України, що стосуються правил трансфертного ціноутворення

Про зміни до Податкового кодексу України, що стосуються правил трансфертного ціноутворення, які набули чинності з 01 січня 2021 року розповіла заступник начальника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Катерина Дебела.

Вона зазначила, що дані зміни були внесені Законом України від 17.12.2020 р. №1117-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування”.

Розглянемо основні зміни щодо трансфертного ціноутворення:

• до ст. 39 ПКУ повернута пріоритетність використання методів трансфертного ціноутворення та обов’язок контролюючого органу обґрунтовувати використання іншого методу, ніж той, який використано платником податків;
• у разі якщо сторони контрольованої операції не надають достатнього обґрунтування фактичної поведінки сторін операції та фактичних умов її проведення, контролюючому органу надано право розподілити функції, активи, ризики, які використовували сторони контрольованої операції, на користь компанії-резидента України;
• новим підпунктом 39.2.2.12 ПКУ деталізована методологія застосування концепції «ділової мети», яка надає право контролюючому органу при розрахунку фінансового результату платника податку до оподаткування не враховувати (не визнавати) результати контрольованої операції, в якій відсутня ділова мета, або така операція може бути замінена альтернативним варіантом (який є комерційно раціонально у зіставних умовах) з відповідними податковими наслідками;
• в документації з трансферного ціноутворення необхідно обґрунтовувати економічну доцільність проведення операції та наявність «ділової мети» щодо будь-якої контрольованої операції (раніше тільки щодо операцій з придбання послуг та НМА).

Також на законодавчому рівні уточнена сфера дії концепції «ділової мети»:

• з 01.01.2021 по 31.12.2021 ділова мета застосовується виключно до контрольованих операцій;
• з 01.01.2022 року її наявність буде контролюватись також у неконтрольованих операціях з нерезидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій або організаційно-правова форма, яких включена до переліку КМУ, а також з нарахування роялті з усіма нерезидентами;
• фінансова різниця, пов’язана з відсутністю ділової мети, стосується відтепер не тільки «зняття» витрат, та «прив’язана» до відповідного положення ст. 39 ПКУ (новий пп. 39.2.2.12 ПКУ).

Крім того, з 01.01.2021 набрав чинності перелік сировинних товарів, затверджений постановою КМУ від 09.12.2020 №1221. Одночасно втратив чинність перелік товарів, що мають біржове котирування, затверджений постановою КМУ від 08.09.2016 № 616.

До нового переліку було включено 57 нових груп товарів, зокрема: риба та м’ясо риби (0302, 0303, 0304); насіння соняшника (1206); олія соняшникова (1512 11) та інша олія (1509, 1513, 1514); руди та концентрати металів (2602, 2604, 2606, 2610, 2613, 2614, 2615); феросплави (7202).

Відповідно до правил трансфертного ціноутворення при здійсненні операцій із сировинними товарами пріоритетним є використання методу порівняльної неконтрольованої ціни. При цьому порівняння контрольованої ціни може проводитись із ціною зіставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами з непов’язаними особами, та/або з котирувальними цінами.

До переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін увійшли насамперед інформаційно-аналітичні продукти міжнародних цінових агентств та компаній (Argus Media, FastMarkets, IHS Markit, Refinitiv Holdings, S&P Global Platts), а також інформаційно-аналітичні продукти двох національних підприємств – ДП «Держзовнішінформ» та ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

Звертаємо увагу платників, які здійснюють експортно-імпортні операції із сировинними товарами, що аналіз оприлюднених джерел інформації відтепер стає нагальною потребою.