29 липня. Цей день в історії

1014 – у битві біля Беласиці візантійський імператор Василій II розгромив болгарські війська. Усі 14 тисяч болгарських воїнів, які потрапили в полон, за наказом імператора були осліплені. Болгарія залишалася під владою Візантії до 1185 р., а Василій отримав прізвисько “Болгаробієць”

1514 – під час третього походу великого князя Василія III російські війська нарешті змогли заволодіти Смоленськом, який перебував під литовцями

1586 – місто Тюмень (неофіційна “нафтогазова столиця” Росії в наш час) було засновано московськими воєводами Василем Сукіним та Іваном М’ясним.

1696 – успіхом завершився другий Азовський похід Петра I. Азов капітулював передусім під натиском українських козаків, якими командував чернігівський полковник Яків Лизогуб.

1830 – повсталі парижани захопили палац Тюїльрі та інші урядові будівлі. Війська, вірні королю Карлу X, залишили Париж

1865 – російські війська взяли Ташкент

1874 – англієць Уолтер Уїнгфілд запатентував розбірний тенісний корт.

1890 – унаслідок спроби самовбивства помер Вінсент ван Гог, визначний голландський і французький художник-постімпресіоніст (стрілявся 27 липня)

1907 – сер Роберт Бейден-Поуелл заснував у Великій Британії організацію бойскаутів

1913 – на конференції послів у Лондоні було вирішено проголосити Албанію спадковим і нейтральним суверенним князівством під гарантією великих держав. Усі форми залежності від Туреччини відкидалися

1914 – пролунали перші постріли І Світової війни: війська Австро-Угорщини обстріляли столицю Сербії Белград

1919 – денікінські війська взяли Полтаву

1921 – член нацистської партії НСДАП Адольф Гітлер вибився в її лідери.

1938 – початок бойових дій радянських військ проти японців у районі озера Хасан на кордоні з Кореєю.

1938 – розстріляні Ян Берзін (Петеріс Кюзіс) – радянський військовий діяч, уродженець Латвії; революціонер, начальник охорони Леніна, творець радянської військової розвідки, багаторічний її керівник, та Володимир Затонський – український державний і партiйний дiяч, один із керівників збройного повстання в Києві після Жовтневого перевороту, у 1927-33 рр. – голова ЦК КП(б)У

1941 – Румунія, скориставшись підтримкою Гітлера, оголосила про приєднання Бессарабії та Буковини, які були окуповані СРСР в 1940 році.

1941 – розбіжності між Сталіним і генералом Жуковим: останній відмовився захищати Київ “до кінця”, за дану позицію був звільнений з поста начальника Генштабу.

1945 – американський крейсер “Індіанаполіс”, який доставив в Азію першу атомну бомбу, був потоплений японським підводним човном І-58. Із 1199 членів екіпажу загинули 883

1948 – у Лондоні відкрилися Літні Олімпійські ігри.

1954 – публікація першої частини трилогії Джона Р. Р. Толкієна “Володар перснів”.

1957 – набув чинності статут МАГАТЕ (Міжнародного агентства з атомної енергії), затверджений 23 жовтня 1956 р.

1958 – в США створено Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА).

1967 – американці продовжують терпіти невдачі у В’єтнамі: в результаті пожежі на авіаносці “Форрестол” загинули 134 людини.

1968 – Папа Римський Павло VI в енцикліці, названій “Humanae Vitae” (“Людське життя”), заборонив будь-які штучні методи контролю народжуваності дітей

1973 – грецький плебісцит віддав перевагу республіці (перед можливим поверненням до монархії)

1974 – Юрій Володимирович Андропов (голова КДБ СРСР) віддав наказ про створення групи “Альфа” – елітний підрозділ для боротьби з тероризмом.

1974 – духовний сан отримали 11 жінок в США, це був відкритий виклик церковному статуту.

1981 – у Лондоні відбулося весілля спадкоємця англійського престолу принца Чарльза та Діани Спенсер, яка стала відтак принцесою Уельською

1985 – заява Михайла Горбачова про рішення Радянського Союзу припинити в односторонньому порядку будь-які ядерні вибухи. Мораторій оголошено до 1 січня 1986 р.

1987 – завершився судовий процес над винуватцями аварії на Чорнобильській АЕС. Судова колегія у кримінальних справах Верховного суду СРСР визнала одним з основних винуватців колишнього директора станції Віктора Брюханова, який “не вжив заходів до обмеження масштабів аварії, не ввів у дію план захисту персоналу і населення від радіоактивного випромінювання, у поданій інформації навмисне занизив дані про рівні радіації, що перешкодило своєчасній евакуації людей з небезпечної зони”.

1989 – у московському Будинку кіно відбулися установчі збори Московської міжрегіональної депутатської групи. До бюро Демплатформи обрали Сахарова, Єльцина, Попова, Афанасьєва та ін.

1990 – радянське місто Калінін було знову перейменоване в Тверь.

1993 – Верховний Суд Ізраїлю скасував смертний вирок українському американцеві Івану Дем’янюку, уродженцю Київщини, якого обвинувачували у нищенні євреїв в нацистських концтаборах

1994 – парламент України призупинив приватизацію

1998 – у Лос-Анджелесі американець С. Рід зробив найдовший в історії стрибок з даху 14-поверхового будинку на дах іншого будинку — на мотоциклі він пролетів 19,8 метрів.

2000 – весілля американських кінозірок Бреда Пітта й Дженніфер Аністон.

2000 – підірвана остання штольня Семипалатинського ядерного полігону (Казахстан)

29 липня народилися:

1793 – Ян Коллар, словацький політик, поет, філософ і лютеранський священик, борець за об’єднання слов’ян

1817 – відомий російський живописець, мариніст і баталіст, Іван Айвазовський.

1865 – Андрей Шептицький (у миру – Роман Марія Олександр Шептицький), визначний український громадський та церковний діяч, митрополит – предстоятель Української греко-католицької церкви у 1901-1944 рр., граф.

1883 – італійський політичний діяч, ідеолог фашизму Беніто Муссоліні (слід враховувати, що фашизм і нацизм мали корінні відмінності).

1886 – Григорій Хмара, український, російський, німецький і французький актор, уродженець Полтави.

1905 – Даг Хаммаршельд, шведський економіст і державний діяч, генеральний секретар ООН у 1953-1961 рр.

1914 – Марсель Бік, французький винахідник, якому ми завдячуємо одноразовою ручкою, запальничкою, станком для гоління.

1915 – Павло Кадочников, радянський актор театру й кіно

1916 – американський режисер Бадд Беттікер.

1918 – радянський письменник Володимир Дмитрович Дудинцев (у своїй творчості критикував засилля бюрократії в СРСР).

1921 – французький режисер, фотограф і письменник Кріс Маркер.

1923 – радянський льотчик, пізніше військовий і державний діяч Борис Павлович Бугаєв.

1925 – Мікіс Теодоракіс, грецький композитор і політичний діяч, учасник Руху Опору, міністр.

1929 – Жан Бодріяр, французький філософ, культуролог, соціолог і публіцист

1941 – англійський актор, лауреат численних премій в кінематографі Девід Уорнер.

1945 – румунський футболіст і футбольний тренер Мірча Луческу (по справжньому заявив про себе в Європі, після того як з українським футбольним клубом “Шахтар” виграв Кубок УЄФА).

1954 – композитор Ігор Крутой.

1981 – талановитий іспанський гонщик, дворазовий чемпіон світу та діючий пілот формули-1 Фернандо Алонсо (в даний час виступає за команду “Scuderia Ferrari”).

1984 – Ганна Безсонова, українська гімнастка.