30 липня. Цей день в історії
101 до н. е. – 50-тисячна римська армія, очолювана Гаєм Марієм, у битві на Раудійських полях розгромила германські племена кімврів під керівництвом Бойорикса, котрі загрожували Риму.
1419 – Празька дефенестрація (члени міської ради були викинуті через вікно розлюченим натовпом гуситів) і початок Гуситських воєн.
1729 – в Північній Америці засновано місто Балтимор – найбільше місто американського штату Меріленд.
1792 – до Парижа з піснею на вустах увійшов Марсельський добровольчий батальйон. Бойова пісня, написана саперним офіцером Руже Де Лілем для Рейнської армії, була названа “Марсельєзою” і згодом стала національним гімном Франції
1793 – в Канаді почалося будівництво міста Йорк (тепер Торонто).
1840 – імператор Росії Микола І заборонив використання терміну “Білорусія”, замінивши його за “губернії Північно-Західного краю”.
1858 – англійський дослідник Джон Спік відкрив у Центральній Африці велике озеро й назвав його на честь королеви — Вікторія.
1863 – вийшов циркуляр міністра внутрішніх справ Росії Петра Валуєва про обмеження видання книжок й заборону викладання у школах українською мовою (так званий Валуєвський указ)
1898 – в Москві з’явилася міська каналізація.
1898 – у журналі “Scientific America” з’явилася перша реклама автомобілів.
1898 – американець Вілл Келлогг винайшов кукурудзяні пластівці
1900 – Британський уряд заборонив дітям працювати в шахтах.
1918 – есер Борис Донський у Києві вбив командувача німецьких військ в Україні генерала-фельдмаршала Германа фон Ейхгорна.
1920 – полковник Євген Коновалець створив Українську Військову Організацію (УВО).
1924 – затверджено Цивільно-процесуальний кодекс УРСР
1924 – у Харкові ВУЦВК і Раднарком УСРР заснували Всеукраїнське кінофотоуправління як орган Наркомату освіти УСРР у складі Головполітосвіти для здійснення за директивами Наркомосу культурно-освітньої і політико-ідеологічної роботи в галузі фотокіносправи.
1930 – у фіналі першого чемпіонату світу з футболу збірна Уругваю в себе вдома, на стадіоні “Сентенаріо” в Монтевідео за присутності 76 800 глядачів перемогла команду Аргентини з рахунком 4:2
1932 – у Лос-Анджелесі почалися Х Олімпійські ігри, що зібрали 1332 атлетів із 37 країн. Позаяк Ігри відбулися в розпал Великої депресії, багато країн і спортсменів були не в змозі заплатити за поїздку в Каліфорнію. Більш як половина учасників Олімпіади 1928 р. в Амстердамі не змагалися в 1932 р. Президент США Герберт Гувер став першим главою держави, який не відвідав Олімпіаду, що відбувалася в його країні
1937 – надзвичайні “трійки” НКВС отримали право виносити смертні вироки “ворогам народу”
1938 – автомобільний промисловець Генрі Форд отримав від нацистів Залізний хрест німецького орла.
1944 – Раднарком УСРР і ЦК КП(б)У прийняли ухвалу про заходи боротьби з дитячою безпритульністю і бездоглядністю в Україні
1944 – радянські війська заволоділи районними центрами Дрогобицької області Комарно й Крукеничі, Долина Станіславської області, зайняли понад сотню інших населених пунктів
1948 – у Ліверпулі почала роботу перша радіолокаційна станція (система для виявлення повітряних, морських і наземних об’єктів, а також для визначення їх дальності і геометричних параметрів).
1954 – Елвіс Преслі дав перші концерти в Мемфісі штат Теннессі.
1956 – в Москві відкрили Центральний стадіон у Лужниках.
1956 – на американських доларах з’явився девіз “In God We Trust”
1966 – у фіналі восьмого чемпіонату світу з футболу збірна Англії в додатковий час виграла у збірної ФРН з рахунком 4:2. Гол Джеффа Херста на останній хвилині основного часу, зарахований за сигналом судді на лінії – радянського арбітра Тофіка Бахрамова, згодом через телеповтори визнали помилковим. Насправді після відскоку від поперечини м’яч не перетнув лінію воріт. Завдяки тій помилці англійці зрівняли рахунок, а прапорець Бахрамова назвали “прапором Бога”
1974 – у Квебеку французька мова оголошена єдиною офіційною
1975 – у Гельсінкі почалося нарада з безпеки і співпраці у Європі
1976 – в Іспанії оголошено про амністію політичних в’язнів
1980 – ізраїльський парламент оголосив об’єднаний Єрусалим столицею країни.
1984 – на американському телеканалі NBC почався показ серіалу “Санта-Барбара”.
1992 – колишній комуністичний керівник НДР Еріх Хонеккер виданий із Росії в Німеччину
2003 – згідно з рішенням конституційного суду Болгарії про повернення майна царської династії, яка перебувала у державній власності, прем’єр-міністру, колишньому царю Симеону Сакс-Кобург-Готському повернуто 1250 га ріллі, палац “Врана” в Софії, палац у зоні відпочинку Боровець на горі Рила й багато мисливських об’єктів
30 липня народилися:
1758 – Серафим Саровський (Прохір Мошнін), росіянин – один із найбільш шанованих православних святих, чудотворець
1860 – Ісаак Левітан, російський художник-пейзажист.
1862 – Микола Юденич, російський генерал, командувач Кавказького фронту (1917 р.), командувач Білої армії на північному заході Росії (1919 р.)
1863 – засновник корпорації “Форд Мотор”, людина яка поставла виробництво автомобілів на конвеєр, Генрі Форд.
1907 – Роман Руденко, радянський юрист, генеральний прокурор СРСР у 1953-1981 рр., дійсний державний радник юстиції.
1914 – Майкл Моріс Кілланін, ірландський громадський і спортивний діяч, британський лорд.
1925 – французький кінокомпозитор Антуан Дюамель (написав музику більш ніж до 90 фільмів).
1945 – Леонід Якубович, російський шоумен, актор ведучий телепрограми “Поле чудес”.
1947 – американський кіноактор і державний діяч, володар ряду премій з бодібілдінгу Арнольд Шварценеггер (його “Аста ла віста, бебі” стала знаменитою на весь світ).
1948 – французький актор Жан Рено, зіграв головну роль у фільмі на століття – “Леон-кілер”.
1950 – італійський режисер Габріеле Сальваторес (отримав “Оскар” за кращий фільм іноземною мовою).
1953 – російський космонавт Олександр Миколайович Баландін.
1961 – американський актор Лоренс Фішберн (зіграв роль Морфеуса в класиці фантастики “Матриця”).
1964 – німецький футболіст і тренер Юрген Клінсманн, в даний час є тренером збірної США з футболу.
1970 – американський режисер Крістофер Нолан (відомий своїми геніальними фільмами: “Темний лицар”, “Початок”, “Престиж”, “Бетмен: Початок” та інші).
1974 – американська актриса і дворазова володарка премії “Оскар” Хіларі Суонк (зіграла роль транссексуала в “Хлопці не плачуть”, яка була визнана однією із ста найбільших кіноролей всіх часів).
