5 липня. Цей день в історії
1687 – публікація першої фундаментальної книги Ісаака Ньютона – “Математичні начала натуральної філософії” (“Прінсіпа”).
1748 – вчений Михайло Ломоносов у листі до математику Л. Ейлер вперше сформулював закон збереження матерії і руху.
1811 – Венесуела першою з іспанських колоній в Південній Америці проголосила свою незалежність.
1841 – англієць Томас Кук відкрив перше туристичне агентство.
1865 – у Лондоні заснована благодійна організація “Армія порятунку”
1915 – австрійці зламали секретний «Червоний шифр» італійської армії.
1919 – організація ірландських націоналістів «Шинн Фейн» оголошена поза законом.
1922 – в Ріо-де-Жанейро почалося повстання тенентістов (від порт. tenente – «лейтенант»): демократично налаштованих молодих армійських офіцерів.
1924 – у Парижі відбулася урочиста церемонія відкриття VIII Олімпійських ігор.
1940 – Швеція дозволила Німеччині використовувати шведські залізниці для перевезення солдатів у Норвегію.
1941 – німецькі війська форсували Дніпро.
1942 – майбутній письменник Ян Флемінг з відзнакою закінчив школу для шпигунів у Канаді.
1943 – Велика Вітчизняна війна: початок Курської битви.
1946 – французький модельєр Луї Реарді вперше представив купальник-бікіні.
1954 – Вийшов перший випуск телевізійних новин Бі-Бі-Сі. Її ведучий Річард Бейкер встановив рекорд: він читав новини протягом 28 років – з 1954 р. по Різдво 1982
1954 – Елвіс Преслі записав свою першу пісню.
1971 – в США виборчі права надані особам від 18 років (раніше – від 21 року).
1975 – проголошена незалежність Островів Зеленого Мису (зараз – Кабо-Верде); від Португалії.
1975 – американський тенісист Артур Еш став першим чорношкірим переможцем Уїмблдонського турніру.
1994 – в Китаї заборонене використання дитячої праці.
1998 – на концерті Робі Вільямса у Лондоні зафіксовано рекордний рівень крику натовпу – 126,3 децибела.
05 липня народилися:
1704 — Джек Бротон, англійський боксер, який сформулював перші правила боксу й сам упродовж 12 років він утримував звання кращого боксера Англії.
1753 – Джонатан Хорнблауер, англійський винахідник двоциліндрового двигуна.
1802 – Павло Нахімов, російський флотоводець, адмірал, герой Кримської війни 1853-1856 рр. Розгромив турецьку ескадру в Синопському бою, загинув під час оборони Севастополя.
1810 – Фінеас Тейлор Форера, організатор американського цирку.
1812 – Антоніо Гутьєррес, іспанський письменник, чий твір послужило основою для опери Верді «Трубадур».
1843 – Микола Федотович Бажин, російський письменник 60-х років XIX століття, що належав до реалістичної школі Писарєва і Чернишевського.
1857 – Клара Цеткін (уроджена Ейснер), німецький політик, активістка міжнародного комуністичного руху, зокрема ІІІ Інтернаціоналу
1879 – Дуайт Девіс, американський тенісист, що став потім членом уряду США. З ініціативи Девіса з 1900 року стало розігруватися першість світу серед чоловічих команд з тенісу, що носить нині назву Кубок Девіса.
1889 – Жан Кокто, французький поет, письменник, театральний діяч, кінорежисер.
1901 – Сергій Образцов, російський радянський режисер, актор, письменник, художник, організатор і керівник Центрального театру ляльок.
1911 – Жорж Помпіду, французький державний діяч, прем’єр-міністр (1962-1968) і президент (1969-1974) П’ятої республіки, лідер правих (голлістів). Його прем’єрство і президентство ознаменувалися економічним підйомом і технічною модернізацією Франції, а також подальшим розвитком європейських структур.
1937 – Алла Будницька, актриса («Безіменна зірка», «Гараж», «Кримінальний талант»).
1943 – Роббі Робертсон, канадський гітарист, член групи «The Band», з якою записав свої головні роботи Боб Ділан.
1950 – Х’ю Льюїс (справжнє ім’я Х’ю Ентоні Грегг), американський рок-співак.
1953 – Віктор Глухов, кінопродюсер («Небеса обітовані», «Любити по-російськи»).
1959 – Ігор Волков, актор («Михайло Ломоносов», «Силует у вікні напроти»).
1966 – Кетрін Ербе, американська актриса.
1980 — Єва Грін, французька кіноакторка. Американським дебютом стала масштабна історична постановка Рідлі Скотта “Царство небесне”, роль ієрусалимської принцеси Сибілли, закоханої у головного героя хрестоносця Баліана.
1996 – клонована вівця — Доллі. Експеримент проводився у Великобританії, у місті Мітлодіан, Шотландія. Преса ж повідомила про це лише через 7 місяців — 22 лютого 1997 року. Проживши 6 років, вона померла 14 лютого 2003 року. 9 квітня того ж року муміфіковані рештки вівці було передано до Едінбурзького музею.
