Незвична атмосфера стародавнього міста: цікаві вихідні у Львові

Нинішня осінь видалася дуже теплою та яскравою. Саме цієї пори захотілося побувати у мальовничому, історичному, архітектурному Львові. Місцеві жителі кажуть, що осінь – це золота пора для екскурсійних турів. У цьому переконалася журналіст «Вістей», занурившись у незвичну атмосферу стародавнього міста. Аби зацікавити читачів, розповімо про найгарніші місця, де довелося побувати.

ІСТОРИЧНИМИ МІСЦЯМИ

Найпопулярніше туристичне місце – серце Львова – Площа Ринок. Саме тут вечорами збираються мешканці та гості міста, аби погуляти, посидіти у різноманітних тематичних кафе і ресторанах, попити запашної кави, послухати вуличних музикантів, відвідати музеї тощо. Від Площі Ринок розходяться вулички, якими ми й подорожуватимемо. Наступний пункт призначення – львівська Ратуша, що знаходиться на Площі Ринок. Тут розташована міська рада, але є можливість піднятися на самий верх ратуші й подивитися на місто з висоти пташиного польоту. Сама ж вежа сягає заввишки 65 метрів. Вона – найвища в Україні. Крім того, це пам’ятка архітектури національного значення, що належить до світової спадщини ЮНЕСКО.

Прямуємо далі, до найголовнішої візитівки стародавнього міста – Львівського оперного театру, що на проспекті Свободи. Це один із найгарніших театрів Європи. Збудований на початку минулого століття за проектом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського Великий театр у Львові порівнювали з Паризькою та Віденською оперою. Це споруда, в якій можна помітити різні архітектурні стилі європейських країн, втілені з пишно­мовною імпозантністю. На верхівці височить бронзова скульптура – тріада крилатих постатей: Генія драми і комедії, Генія трагедії та по центру – Слави, яка тримає золоту пальмову гілку. В інтер’єрі – чимало позолоти, мармурове покриття, масивні люстри та декоративні розписи. До речі, на позолоту свого часу було витрачено близько трьох кілограмів золота. Отже, недарма у 2008 році Львів­ський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької потрапив до престижної міжнародної асоціації Opera Europa.

АТМОСФЕРА ІТАЛІЇ

У самому центрі міста можна поринути в атмосферу Італії. Тут розташувався найзатишніший дворик старого Львова, де звучить італійська музика. Причому послухати її можна зі справжніх вінілів, що надає цьому місцю особливого звучання. Також є кав’ярня із смачними стравами та напоями. А ще можна скуштувати традиційні італійські брускетти, пасту, салат капрезе. Крім того, це чудове місце для романтичної фотосесії.

Йдемо ще до одного незвичайного, проте дуже цікавого місце стародавнього Лева – двору втрачених іграшок. Під відкритим небом тут знаходяться ляльки, плюшеві та гумові іграшки, машинки, коники-качалки, велосипеди – все те, що ми так любили у дитинстві. Виставка з’явилась завдяки місцевому жителю – Василю Петровичу. Якось, наткнувшись на дві забуті іграшки біля свого будинку, він помістив їх під дах усередині двору. Потім так почали робити й інші мешканці. Отже, за кілька років зібралася ціла галерея. Особливість даної колекції, за словами старожилів, полягає в тому, що вона – непостійна: є ті, хто іграшки приносить, і ті, хто приходить сюди, щоб забрати вподобану річ. Останнім часом асортимент експозиції почав значно розширюватися – з’явилися такі цікаві предмети, як, наприклад, пара чобіт, книги, старовинні музичні інструменти та ще чимало речей, які розкажуть багато цікавого про Львів.

ПАРК ІЗ «РОДЗИНКОЮ»

Подорожувати Львовом і не побувати на Личаківському цвинтарі – це не побачити історико-культурний музей-заповідник під відкритим небом, де надгробні скульп­тури – справжні витвори мистецтва. Це те місце, яке збирає безліч туристичних груп не тільки з України. Тут поховані Іван Франко, Соломія Крушельницька, Маркіян Шашкевич, Володимир Івасюк, Ігор Білозір та багато інших. Найдавніші збережені могильні плити Личакова належать до 1787 року. Прогулюючись доріжками Личаківського цвинтаря, можна прочитати скорботні написи, викарбувані вірменською, українською, німецькою, польською, російською і латинською мовами.

Шанувальникам природи та паркових зон слід завітати до Стрийського парку. Він вважається одним із найстаріших у Львові. Парк було створено у 1877 році. Його «родзинкою» є озеро з лебедями та невеликим фонтаном. У Стрийському парку посаджена Тарасова верба, як згадка про Тараса Григоровича Шевченка. У 1961 році делегація українських письменників привезла маленьку вербову гілочку та посадили її у парку на честь 100-річчя похорону Кобзаря на Чернечій горі в Каневі. Тут також розташована оранжерея та джерело з питною водою.

Ось і добігла кінця наша мандрівка Львовом. Це місто залишило по собі присмак на губах справжньої львівської кави із запашним пухким штруделем, а також відчуття того, що повернемося сюди ще не раз.

МАРГАРИТА СОПІЛЬНЯК, ФОТО АВТОРА