Новий сезон: особливості літньої риболовлі у Дніпрі та області

В усій країні нині закінчується нерестовий сезон для риби. Рибалка заборонена як для любителів, так і для промисловців. Час закінчення нересту для різних водойм відмінний. Так, на Дніпропетровщині він закінчився 16 червня.

РІЗНІ ВИДИ

Літо – найгарячіша пора для рибалок. У теплі місяці та після нересту риба починає відгодовуватись, шукати їжу і тому добре реагує на різні приманки. «Риба влітку дуже багато їсть. Наприклад, коли температура води досягає 25 градусів тепла, короп може їсти до 17 разів на день. Нині вода вже добре прогрілась, тож риба в пошуках поживи і добре клює», – говорить доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри водних біоресурсів та аквакультури Дніпровського державного аграрно-економічного університету Роман Новіцький. Він зазначає, що у водоймах Дніпропетровщини водиться близько 60 різноманітних видів риб.

Наприклад, у 1990-х роках їх нараховувалось близько 45 видів. «Нині поява нових видів риб у наших водоймах дуже обмежена. Раніше вони проникали через каскад водосховищ, із Чорного моря йшли в Каховку, чекали підняття шлюзів і так потрапляли до нас», – розповів Роман Новіцький. Він зазначив, що на Дніпропетровщині водяться короп, щука, карась, 11 видів бичків та є навіть оселедець – у районі Таромського. У кожного рибалки у Дніпрі є улюблені місця.

Ті, хто любить ловити карася, ідуть на Мандриківську затоку на житловому масиві Перемога; щуку «шукають» на Самарі – у Підгородному, Новоселівці; сом «живе» на Монастирському острові. Ляща ловлять у Діївці та Таром­ському, карась і бички водяться скрізь. А ось зону набережної міста рибалки не дуже полюбляють – через її забрудненість.

ПРАВИЛА ДЛЯ РИБАКІВ

Нагадаємо, для любителів ловлі риби існують певні правила вилову. Так, дозволено виловлювати рибу тільки вудочками, але не більше семи гачків на одну людину, та спінінгом. Добова норма вилому складає не більше трьох кілограмів. Також є і мінімально дозволені розміри риб, які можна виловлювати. Якщо сом – менш як 70 см, щука – менш як 35 см, лящ іще не доріс до мінімальних 32 см, амур – близько 40 см, а плотва близько 18 см – то рибу потрібно випустити на волю.

До того ж заборонено виловлювати золотого карася, дунайського чи чорноморського лосося, дніпров­ську марену, берша. Під забороною такі знаряддя вилову: електровудка, сітка, ятір, драч та конструкцію «павук». Вудити рибу можна тільки у дозволених місцях та лише з берега. Також до 30 червня діє заборона на вилов раків.

ЗМЕНШЕННЯ ПОПУЛЯЦІЙ

Повномасштабне вторгнення рф також вплинуло і на мешканців ­водойм. Як стверджує фахівець, рибу лякають вибухи, бо в час нересту їй, як і мешканцям лісових територій, потрібна повна тиша. «Раніше, коли осетрові йшли на нерест, то навіть церквам заборонялось калатати в дзвони, аби не злякати рибу і вона не повернула назад. Вибухи негативно впливають на неї. Крім того, що це зриває нерест, коли ракета падає у воду, риба також може загинути, а ще це додає бруду у водойми. Коли була підірвана Кахов­ська ГЕС, ми втратили одне з найбільших водосховищ, де були великі запаси риби. планктона, молюсків, і ці наслідки будуть відчуватись іще дуже довго.

Але водночас заборона військової адміністрації області виходити на воду зробила рибам тільки краще. Вони почувають себе дуже гарно, рос­туть, навіть на Самарі виросли карасі до двох кілограмів, щуки – до десяти кілограмів. Тож їм це пішло тільки на користь», – говорить Роман Новіцький. Він зазначив, що коли нині відбуваються скиди води у річках, то це відображається на житті водних мешканців, адже вони дуже піддаються коливанням води, і коли річка відступає від берегів і міліє, то це означає, що вона може швидше прогріватись, але водночас на ній швидше починають розмножуватись синьо-зелені водорості, які забруднюють воду та неприємно пахнуть.

ТАМАРА БЄЛКІНА
фото з відкритих джерел