Борги за комунальні послуги: Харківщина та Дніпропетровщина — у лідерах
В Україні різко зросла кількість боргів за комунальні послуги, а значна частина виконавчих проваджень фактично перетворилася на «мертві справи». Станом на початок листопада 2025 року у Єдиному реєстрі боржників зафіксовано понад 794 тисячі активних проваджень. Із них 60% уже завершені формально, але гроші так і не стягнули — борги залишилися, а виконавці не змогли виконати рішення.
Лише цьогоріч у реєстрі з’явилося 194 тисячі нових проваджень. Дві третини з них — ще відкриті. Найбільше заборгованостей накопичили мешканці Харківської області — 47,9 тисячі проваджень. У Дніпропетровській області їх майже стільки ж — 45,4 тисячі. Інші регіони значно відстають: Миколаївщина має 11,9 тисячі боргів, Полтавщина — 11,3 тисячі, Сумщина — 8,5 тисячі. Про це повідомив Опендатабот.
Найчастіше українці заборговують за теплопостачання — 40% нових проваджень. Далі йдуть борги за воду (18%), газ (15%), житлове обслуговування (10%). По 7–8% припадає на вивезення відходів та оплату електроенергії.
За віковою структурою найбільше проваджень відкрито щодо людей 46–60 років — майже 36%. Ще чверть — проти пенсіонерів. Більше половини цьогорічних справ стосуються жінок. Абсолютний антирекорд — у 71-річної мешканки Миколаївщини: за рік проти неї відкрили 28 справ через борги за електроенергію. Усі вони закінчилися нічим — стягнути борг виконавцям не вдалося.
На тлі загострення проблеми у Верховній Раді розглядають законопроєкт № 14005. Він пропонує автоматичне внесення боржників до реєстру та заборону на продаж чи дарування майна до повного погашення заборгованості. Закон також передбачає швидше накладення арештів на активи.
Приватний виконавець, кандидат юридичних наук Андрій Авторгов зазначає, що частина публічних заяв щодо документу базується на нерозумінні чинного законодавства. За його словами, Єдиний реєстр боржників працює з 2017 року, а можливість стягнення єдиного житла за значних боргів існувала й раніше. Нові норми радше повертають попередній механізм і мають полегшити процедуру закриття проваджень після сплати боргу.
При цьому він наголошує: зміни мають ухвалюватися виважено, щоб не зруйнувати й без того слабку систему примусового виконання рішень. Нині ефективно виконується лише незначна частина проваджень.
Механізм вилучення єдиного житла суттєво не зміниться: він можливий лише у випадку боргу понад 160 тисяч гривень (20 мінімальних зарплат) та за обов’язкового контролю органів опіки, якщо в помешканні проживають діти. Законопроєкт ще доопрацьовуватимуть перед другим читанням.
Наталія Ковальчук
фото з відкритих джерел
