Пенсійна реформа і реальність: на що можуть розраховувати українці

Початок 2026 року приніс українським пенсіонерам підвищення мінімальних виплат, а вже у березні влада обіцяє провести чергову індексацію пенсій. Водночас уряд готується до запуску накопичувальної пенсійної системи, яка має стати відповіддю на демографічну кризу. Чи вдасться реалізувати амбітні плани в умовах війни — питання відкрите.

Пенсіонери отримали перше підвищення виплат уже з 1 січня. Це автоматичне підвищення, яке відбувається щороку і залежить від економічних показників.

Однак на цьому зміни не закінчуються. Уже у березні влада планує провести щорічну індексацію пенсій. Конкретний відсоток перерахунку обіцяють оголосити у лютому. Для порівняння: торік індексація становила 11,5%, що означало підвищення від 100 до 1500 гривень залежно від розміру пенсії.

Важливо розуміти, що індексація для кожного пенсіонера розраховується індивідуально. Враховуються трудовий стаж, розмір заробітної плати, рік виходу на пенсію та інші критерії. Перевірити оновлену суму виплат можна через особистий кабінет на порталі Пенсійного фонду України.

Втім, індексація торкнеться не всіх. Поза межами загального механізму перерахунку залишаться судді, прокурори, військові, постраждалі від Чорнобильської катастрофи та інші категорії громадян, чиї пенсії призначаються за окремими законами. Працюючі пенсіонери також отримають перерахунок, але пізніше — у квітні.

Накопичувальна система замість солідарної

Наприкінці минулого року уряд затвердив Програму дій, яка передбачає масштабну пенсійну реформу. Головна мета — перехід від солідарної системи, коли працюючі утримують пенсіонерів, до накопичувальної моделі.

Причина реформи — демографічна криза, яку посилила війна. Через старіння населення та масову міграцію незабаром на одного працюючого українця припадатиме кілька пенсіонерів. Солідарна система просто не витримає такого навантаження, попереджають економісти.

Нова накопичувальна система стосуватиметься всіх працюючих українців молодше 55 років. Кожна людина накопичуватиме гроші на індивідуальному рахунку, і ці кошти будуть її особистою власністю. У разі смерті до досягнення пенсійного віку гроші можна буде передати у спадок.

На перших порах, приблизно до 2030 року, накопичення зберігатимуться у спеціальному Державному фонді. Згодом їх планують дозволити переводити до приватних пенсійних фондів. Щоб захистити заощадження від інфляції, держава інвестуватиме їх у державні облігації, акції та інші надійні активи.

Вимоги МВФ та критика експертів

Пенсійна реформа — це також умова співпраці з Міжнародним валютним фондом. Зокрема, Україна зобов’язалася не запроваджувати нових спеціальних пенсій чи пільг і не знижувати пенсійний вік.

Нагадаємо, що у 2026 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно мати 33 роки страхового стажу. Для пенсії у 63 роки необхідно не менше 23 років стажу, а для 65  — мінімум 15 років.

Однак експерти застерігають від надмірного оптимізму. Головний ризик — це контроль над пенсійними фондами та забезпечення прибутковості інвестицій, яка повинна перевищувати інфляцію упродовж десятиліть. Війна та економічна нестабільність додають невизначеності.

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев узагалі сумнівається у реалістичності планів. “Людям зараз просто немає з чого відкладати, особливо під час війни. Тож така модель навряд чи стане реальним доповненням до пенсії для більшості населення”, — зазначає він.

Поки що влада планує лише технічний старт програми накопичувальних пенсій у 2026 році. Чи стане ця реформа порятунком для пенсійної системи –  покаже час.

Наталія Ковальчук
фото з відкритих джерел