Жителька Дніпропетровщини зустріла свій 100-річний ювілей

У місті Самар на Дніпропетровщині особливу дату відзначила Марфа Федорівна Лисенко — жінка, яка прожила ціле століття, стала свідком визначних історичних подій та зберегла любов до життя попри всі випробування долі.

Сто років — це не лише поважний ювілей. Це ціла епоха, у якій переплелися війна і мир, важка праця і сімейне щастя, втрати й радість, зустрічі та спогади. Саме таким виявився життєвий шлях Марфи Федорівни.

Її юність припала на роки Другої світової війни. Після окупації дівчину мобілізували до Сибіру, де вона працювала на військовому заводі. По багато годин щодня, просто неба, у суворих умовах, вона допомагала наближати перемогу. Морози, виснажлива праця та постійна втома стали частиною її молодості, але не змогли зламати силу характеру.

Саме в ті складні роки Марфа Федорівна зустріла своє кохання — українського фронтовика Івана, який проходив лікування після поранення. Згодом подружжя повернулося в Україну та оселилося на Самарівщині, де розпочало новий розділ свого життя.

Разом вони виховали трьох дітей, а сьогодні родинне дерево ювілярки налічує шістьох онуків та сімох правнуків. Саме родина стала її найбільшою гордістю та головною життєвою цінністю.

Значну частину життя Марфа Федорівна присвятила роботі у сфері торгівлі. Розпочавши трудовий шлях звичайною продавчинею, вона завдяки наполегливості, відповідальності та повазі до людей згодом очолила магазин.

Сьогодні поруч із ювіляркою — її діти, онуки та правнуки. Вони оточують її любов’ю, турботою і вдячністю за прожиті роки, мудрість та приклад життєвої стійкості.

Історія Марфи Федорівни — це історія покоління українців, які пережили війну, відбудовували країну, чесно працювали та створювали міцні родини. Її столітній ювілей став не лише родинним святом, а й нагодою вкотре згадати про людей, на долю яких випали непрості випробування, але які зуміли зберегти людяність, доброту та віру в майбутнє.

Підготувала Анастасія Ковальчук

фото з відкритих джерел