Гайдамаки: українське має бути найкращим
Українська музична формація з власним оригінальним баченням фольку і сучасної альтернативи – так характеризує себе рок-гурт «Гайдамаки», відомий не лише на Батьківщині, але й далеко за її межами. Чим щирі українці зацікавили закордонну публіку і хто такі справжні козаки, музиканти розповіли незадовго до презентації свого нового альбома «УкрОп», що нещодавно відбулась у Дніпропетровську
ПІСНЯ З ФРОНТУ
– Чим цікавий новий альбом «Гайдамаків»?
Дмитро Кірічок: – Це ніби аудіокнига новітньої історії України.
Олександр Ярмола: – Хронологічно платівка писалася з початку Майдану й увібрала всі наші враження від подій, що відбувалися в Києві й досі тривають на сході країни. Ми вирішили долучитися до побудови нової держави, створили відповідні пісні. Акордову крапку поставила пісня «УкрОп» («Український Опір». – Прим. авт.). Вона все підсумувала і стала головною в альбомі.
– До речі, говорять, що «УкрОп» написав один із бійців.
О.Я.: – Так, журналіст Сашко Ткачук. Він пішов на фронт добровольцем, тривалий час перебував під Маріуполем. Восени разом із іншими військовослужбовцями потрапив у загрозливу ситуацію і на фоні загального песимізму написав цей оптимістичний текст. А потім показав його нам.
– Що являє собою козак-рок-шоу, що ви влаштовуєте на концертах?
О.Я.: – Нині такий час, коли українське повинне бути найкращим. Тому ми добре попрацювали над світлом, музикою, костюмами.
Максим Бойко: – Крім того, додали військові елементи для підтримки духу наших бійців.
Дмитро Кушнір: – Загалом, шоу покликане нагадати українцям, що ми – козаки, які асоціюються не лише з шароварами та купою вареників, але й із чимось потужним та мужнім.
СВАРКА В ЕФІРІ
– Плануєте долучати народні інструменти?
М.Б.: – Потроху розвиваємося. В останньому альбомі у нас звучать бандура, сопілка і коса.
О.Я.: – Ми відкриті для експериментів. Можемо і кобзу, і цимбали залучити, і будь-які інші українські інструменти. Хочеться навчитися грати на більшості з них.
– Як можете пояснити свою популярність в інших країнах?
О.Я.: – По-перше, ми дуже цього хотіли. Грали за кордоном на будь-яких умовах у той час, коли на батьківщині були кращі пропозиції. По-друге, намагалися зробити український бренд успішним, розвивали свій стиль і діяли професійно.
– У Росії виступали? Маєте там слухачів?
Д.К.: – Звичайно. В основному, це російська опозиція, яка незгодна з курсом Путіна. Час від часу вони підтримують нас у соцмережах. Але наступний концерт у Росії, мабуть, буде тільки тоді, коли там з’явиться гривня (усміхається).
О.Я.: – Наприкінці 2013-го виступали в прямому ефірі на Нашому радіо на всю Росію. Вели цікаві розмови і «встряли» у сварку. Ведучі весь час схиляли до того, що українці і росіяни – єдиний народ. А ми їм доводили, що два різні. Це було ще до війни.
ФОРМАТ – НЕ ГОЛОВНЕ
– Чого, на вашу думку, не вистачає сучасним музикантам?
Д.К.: – Більшість наших виконавців вважають: якщо вони навчилися грати на гітарі і вийшли на сцену – мають збирати зали. Але це омана. Треба постійно працювати, щоб і самому подобалося і слухачам. Робити щось таке, чого ще немає, і не орієнтуватися на формат.
М.Б.: – Те, що нині показують по телевізору, не є українським. Наші чоловіки – козаки, мисливці, роботяги. Жінки – гарні та хазяйновиті. Чому ж наші співаки намагаються бути схожими на те, що їм нав’язують?
– А що означає бути справжнім українцем?
Д.К.: – Напевно, не тікати з України в тяжкий для неї час, а робити все можливе, аби життя в державі покращилося.
ОЛЕНА ТКАЧ
