ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє  

Знижено ставки акцизного податку для вживаних автомобілів. ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє, що з 1 серпня 2016 року набрав чинності Закон України від 31 травня 2016 року № 1389-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів».

Відповідно до вимог вищезгаданого Закону тимчасово, до 31 грудня 2018 року, встановлюються знижені ставки акцизного податку на транспортні засоби, що були у використанні (залежно від виду транспортного засобу та потужності його двигуна).

При цьому Законом передбачено, що знижені ставки акцизного податку не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони:

– мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;

– вироблені до 1 січня 2010 року;

– ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

Також Законом визначено, що  у разі відчуження протягом 365 днів з дня реєстрації транспортних засобів, при ввезенні яких були застосовані знижені ставки акцизного податку, платник податку зобов’язаний сплатити акцизний податок за такі транспортні засоби за ставками, встановленими статтею  215 Податкового кодексу України.

До уваги керівників неприбуткових установ та організацій

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська звертає увагу керівників неприбуткових установ та організацій, що 16 липня 2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів від 13.07.2016 року № 440 (далі – постанова), якою затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру ( далі – Реєстр) .

Згідно постанови для того, щоб неприбуткову організацію було включено до нового Реєстру, необхідно привести її установчі документи у відповідність до вимог підпункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України та до 1 січня 2017 року надати копії нових документів до органів державної фіскальної служби.

Неприбуткові організації, які не нададуть своєчасно копії оновлених документів, з 1 січня 2017 року будуть виключені з Реєстру.

У зв’язку з цим, зважаючи на регламентовані постановою терміни прийняття контролюючими органами  рішень про включення організацій до Реєстру, просимо керівників неприбуткових організацій звернутися до органів державної фіскальної служби за місцем податкового обліку у термін до 16 вересня 2016 року.

«Пульс» – сервіс зворотного зв’язку

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує про роботу в Державній фіскальній службі України антикорупційного сервісу  «Пульс».

За номером телефону: (044) 284 00 07 як суб’єкти господарювання, так і пересічні громадяни мають можливість цілодобово повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників служби.

Сервіс працює за принципом call-back (податківці не тільки приймають звернення, але й повідомлять про результати перевірки та вжиті заходи).

Зателефонувавши за номером (044) 284 00 07 платнику необхідно назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (або посаду, назву суб’єкта господарювання), місце проживання (адресу юридичної особи) та обов’язково зазначити назву органу ДФС, з яким пов’язана подія, прізвище, ім’я та по батькові працівника, в роботі якого помічено протиправні або корупційні дії, суть проблеми.

Результати розгляду анонімної інформації не повідомляються, але така інформація перевіряється.

Увагу фіскальної служби  зосереджено на легалізації доходів

Питання порушень при виплаті заробітної плати поки що залишається одним з найактуальніших питань, з якими звертаються громадяни до   ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

За словами заступника начальника ДПІ Самсоненко Євгенії Сергіївни – це одвічне існування об’єктивної протилежності інтересів найманих працівників та роботодавців закладає в відносини значний потенціал конфліктності. Серед проблем, які виникають у цій сфері: порушення прав найманих працівників у процесі працевлаштування та укладання трудового договору, «заробітна плата у конвертах» – про це інформують фіскалів наймані особи, права яких порушили роботодавці.

У фіскальному відомстві розповідають, що мас-медіа, білборди та плакати, авторами яких є представники фіскальної служби району, рясніють застереженнями, що зарплата «в конверті» це «життя без гарантій»: люди похилого віку позбавляються пенсій, хворі – лікарняних, безробітні – фінансової допомоги; без фінансування залишається інфраструктура, дороги, дитячі садки і школи. Постійно проводиться масово – роз’яснювальна робота  з даного питання із застосування різноманітних форм  та методів. Але разом з тим, до повного викорінення цього негативу ще доведеться поборотися застосовуючи як адміністративні так і економічні та правові методи.

Також, посадовці служби рекомендують повідомляти  про порушення з питань дотримання законодавства про працю (невиплата заробітної плати, оплата праці у “конвертах”, виплата зарплати у розмірі, нижчому від мінімального рівня, використання праці неоформлених найманих працівників) можна за телефонами: (056) 374-70-57, (056) 374-70-27.

Зареєструвати податкову накладну в єдиному реєстрі можна не пізніше 180 календарних днів від дати складання

Державна фіскальна служба України листом від 14.07.2016 р. N 15251/6/99-95-42-01-15 надала роз’яснення щодо термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Згідно з статтею 201 Кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до ЄРПН здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до ЄРПН.

Враховуючи зазначене, реєстрація податкових накладних у ЄРПН здійснюється платником ПДВ протягом п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Пунктом 1201.2 ст. 1201 Кодексу визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю – платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, згідно із загальним правилом реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування, але не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання.

Платники зобов’язані відповідати на запити фіскальної служби

Нормами Податкового кодексу України визначено порядок отримання податкової інформації. Зокрема, перелік підстав для направлення суб’єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення регламентовано ст. 73 Податкового кодексу та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 “Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом”- інформують у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області.

Так, відповідно до п. 73.3 ст. 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:  підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

 перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;  печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав. Серед яких:

Перша – за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Друга –  для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу.

 Третя – виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Четверта –  щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної.

П’ята- у разі проведення зустрічної звірки та в інших випадках, визначених ПКУ.

При прийнятті нового працівника на роботу необхідно повідомити органи ДФС

При цьому, повідомлення за укладеним трудовим договором має бути надане роботодавцем контролюючому органу до початку роботи новоприйнятого працівника. Такі вимоги встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Відповідно до постанови, зазначене повідомлення подається одним із таких способів:

– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Щодо реєстрації суб’єкта господарської діяльності платником акцизного податку при використанні пального виключно у власних цілях

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє, що суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

Абзацом другим п.п. 14.1.212. п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

У випадку, коли придбане суб’єктом господарювання пальне використовується виключно для власних потреб і воно не укладало будь-яких договорів, відповідно до абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212  п. 14.1  ст. 14 Кодексу.

В ДПІ розглянули зміни в податковому законодавстві

Спілкування  платників податків з фахівцями Державної фіскальної служби  у форматі засідання „круглого столу” завжди викликає зацікавленість серед представників бізнесу. Днями в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська відбулося чергове таке засідання за участю заступника начальника інспекції Самсоненко Євгенії.

Під час зустрічі були висвітлені найбільш актуальні питання, що виникають у платників у зв’язку з набранням чинності з 01.01.2016 року Закону України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

Так, розглядались новації законодавства в сфері податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, зміни в адмініструванні єдиного соціального внеску, які мають стимулювати роботодавців до виведення заробітної плати з тіні.

Як відзначила Євгенія Сергіївна, тільки завдяки легалізації зайнятості населення та детінізації заробітної плати можливе додаткове збільшення податкових надходжень, зокрема податку на доходи фізичних осіб, що є основним джерелом надходжень місцевого бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тож звертаючись до присутніх, посадовець підкреслила, що неоформлення належним чином трудових відносин з найманими працівниками та виплата зарплат в «конвертах» є порушенням законодавства про працю і закликала працювати у правовому полі.

Новостворена ФОП вважається платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація

Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Тобто зареєстрована в установленому порядку фізична особа-підприємець, яка до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подала заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, до першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася її державна реєстрація, перебуває на загальній системі оподаткування та подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування.

За «прощений» банком борг придеться сплатити податок

Досить поширеною стала процедура анулювання банківського боргу. Це коли банк списує борг, який виник від взятого і своєчасно не сплаченого (або сплаченого не в повному обсязі) кредиту фізичними особами. Мова йде про анулювання частини боргу – штрафних санкцій (штрафу, пені), що були нараховані у результаті порушення термінів сплати.

На перший погляд, здавалося б усе чудово, адже банк вирішив піти на зустріч безнадійному боржнику та списав заборгованість  і претензій до фізичної особи більше не має. Ось тут і виникають так звані «підводні камені» прощеного боргу, в тонкощі яких пересічні платники не вникають.

 У ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська акцентують увагу на тому, що за так званим «прощенням боргу» криється чимала сума сплати податку. Адже анульована банком сума вважається доходом. І платнику доведеться сплатити ще й податок у розмірі 18 %  від суми, прощеної банком.

Відповідно до положень Податкового кодексу України до загального оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо, прощеного чи анульованого за рішенням кредитора, не пов’язаним з процедурою банкрутства. Якщо процедура проведена до закінчення строку позовної давності і у разі якщо сума прощеного боргу перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов’язаний офіційно повідомити платника податку – боржника про прощення/анулювання боргу та включити його до податкового розрахунку суми доходу на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

При цьому екс-боржник самостійно сплачує податок з такого доходу та відображає його у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів ( п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

 Нотаріус щокварталу подає до органів ДФС інформацію про посвідчені договори

Відповідно до п. 49.1 ст. 49, п. 65.1 ст. 65 розділу II та п. 178.1, 178.4 ст. 178 розділу IV ПКУ приватний нотаріус як само зайнята особа зобов’язаний стати на облік (зареєструватись) у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання та подавати до 1 травня року, що настає за звітним до такого органу річну податкову декларацію за результатами звітного року.

Із урахуванням положень ст. 63 та ст. 65 розділу II ПКУ приватний нотаріус підлягає взяттю на облік в контролюючих органах:

– за місцем проживання (податкової адреси), якщо місце проживання (реєстрації відповідно до паспорта) та місце розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (відповідно до реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності) відповідають одному контролюючому органу. При цьому такий орган є основним і єдиним місцем обліку приватного нотаріуса як само зайнятої особи;

– за місцем проживання (основне місце обліку) та місцем розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (неосновне місце обліку), якщо місце проживання приватного нотаріуса та місце розташування його контори відповідають різним контролюючим органам.

Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку, а також інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому вказаним розділом ПКУ для податкового розрахунку.

Крім того, відповідно до пп. «б» пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1242 «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості» встановлено, що приватні нотаріуси надсилають до контролюючих органів за податковою адресою платників податків (орендодавців) повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості у день посвідчення таких договорів.

Нерухомість в різних населених пунктах: куди звертатись для звірки даних?

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

• об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
• розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
• права на користування пільгою із сплати податку;
• розміру ставки податку;
• нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, на право власності), контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Перенесення строку перевірки у разі втрати документів

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє, що у разі неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку із втратою документів, строк проведення такої перевірки переноситься до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених законодавством строків. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити податкову інспекцію за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.