Бізнесу на Дніпропетровщині дедалі важче знайти працівників
Український бізнес продовжує працювати в умовах війни, однак розвиток підприємств дедалі більше стримують дефіцит кадрів, зростання вартості сировини та безпекові ризики. Особливо гостро ці проблеми відчувають компанії Дніпропетровщини та інших прифронтових регіонів. Водночас середня заробітна плата в країні продовжує поступово зростати, хоча проблема заборгованості із виплати зарплат залишається актуальною.
Про це свідчать результати досліджень, проведених Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), Європейською Бізнес Асоціацією та Державною службою статистики.
Найбільшою проблемою підприємці називають кадровий дефіцит. За результатами щомісячного опитування ІЕД, у травні про нестачу працівників заявили 69% підприємств. Цей фактор залишається головною перешкодою для роботи бізнесу вже понад півтора року.
Найскладніше роботодавцям знаходити кваліфікованих спеціалістів. Про такі труднощі повідомили понад 60% опитаних компаній. Водночас майже 40% підприємств зазначають, що дедалі важче знайти навіть некваліфікованих працівників.
Друге місце серед основних викликів посідає зростання вартості сировини, матеріалів і товарів. Цю проблему назвали майже половина респондентів.
Третім ключовим фактором залишаються воєнні ризики. Про небезпеку ведення бізнесу повідомили 44% підприємств. Найбільше цей чинник впливає на середній і великий бізнес, адже саме такі підприємства частіше стають цілями ворожих атак.
Особливо гостро питання безпеки стоїть для компаній, що працюють у прифронтових і центральних регіонах. Серед областей, де підприємці найчастіше говорять про небезпеку роботи, — Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Вінницька, Одеська та Житомирська. За даними дослідження, у цих регіонах про безпекові ризики заявляють понад 80% опитаних підприємств.
Попри гострий кадровий голод, український бізнес поки що не розглядає масове залучення іноземних працівників як реальний вихід із ситуації. За результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації, майже 45% компаній узагалі не планують наймати іноземців, іще 41% допускають таку можливість лише теоретично. Лише 12% підприємств працюють у цьому напрямі, а практичний досвід працевлаштування іноземних фахівців мають лише 2% компаній.
Серед головних причин такої ситуації підприємці називають мовний бар’єр, складність адаптації, бюрократичні процедури, високу вартість оформлення документів та тривалі строки легалізації працівників. Здебільшого процес оформлення займає від одного до шести місяців, а майже для кожної п’ятої компанії — понад пів року.
Найчастіше іноземців залучають на технічні, виробничі або керівні посади. Водночас понад половина роботодавців не вважає такий варіант економічно вигідним.
Попри складну економічну ситуацію, середня заробітна плата в Україні продовжує зростати. За даними Державної служби статистики, у квітні 2026 року вона становила 30 515 гривень, що на 0,5% більше, ніж у березні.
Найвищі середні зарплати традиційно зафіксовані у Києві — понад 48 тисяч гривень. Найнижчий рівень оплати праці мають Кіровоградська та Чернівецька області, де середній заробіток становить трохи більше 21 тисячі гривень.
Водночас проблема заборгованості із виплати заробітної плати залишається актуальною. За інформацією Держстату, станом на 1 травня 2026 року українські підприємства заборгували своїм працівникам близько 3,7 мільярда гривень.
Експерти зазначають, що саме забезпечення підприємств кваліфікованими кадрами, підтримка безпеки виробництва та стабілізація економічної ситуації залишатимуться ключовими умовами для подальшого розвитку українського бізнесу.
Наталія Ковальчук
фото з відкритих джерел
