Дніпропетровщину чекає нове районування
Свого часу адміністративно-територіальна реформа була «фішкою» уряду Гройсмана. Нова влада децентралізацію не припинила. На думку нинішніх урядовців, ця реформа є однією з найбільш важливих і успішних, та має бути завершена до місцевих виборів, призначених на осінь цього року.
Більше громад
12 червня Кабінет Міністрів України зробив ще один крок у цьому напрямі – затвердив проєкти нового переліку територіальних громад та районів. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, зараз в країні існує вже понад 1000 об’єднаних територіальних громад, а по завершенню процесу децентралізації їх має стати 1 470. У свою чергу кількість районів скоротиться з 490 до 129. Але ці зміни повинна підтримати Верховна Рада.
«Ми будемо говорити про затвердження нового проєкту районування областей. Для того, щоб влада функціонувала більш ефективно та не дублювала ніяких функцій. Зараз існує на карті 490 районів. Їх пропонується укрупнити й створити втричі менше. Існуючий районний поділ був утворений ще за часів СРСР і абсолютно не відповідає сучасним стандартам. Є райони, де проживає 5 тисяч людей і є райони, де проживають 180 тисяч людей. Відповідальність в таких районах однакова, а навантаження різне», – заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Плюси і мінуси
Згідно з проєктом, у Дніпропетровській області передбачається створення шести районів – це Дніпровський, Кам’янський, Криворізький, Нікопольський, Новомосковський та Павлоградський. Також у нашій області буде чи не найбільша кількість об’єднаних територіальних громад.
На думку дніпровського економічного експерта Михайла Крапивка, подібне районування може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Якщо для держави – це певна економія фінансів, то звичайні громадяни у «подарунок» отримають зайві витрати і додаткові незручності.
«По-перше, даний проєкт передбачає скорочення територіальних одиниць – укрупнення. З одного боку, це здається добре, тому що скорочуються адміністративні витрати, менше людей задіяні на державній службі регіональних органів. Але з іншого боку, це означає те, що людям, які мешкають у віддалених населених пунктах, доведеться витрачати більше часу і коштів, щоб дістатися до своєї адміністрації, отримати якийсь документ, щось зареєструвати. Тому зараз не можна однозначно сказати, що це дуже добре чи дуже погано. Є свої плюси та мінуси. Залежить від того, з якої позиції дивитися. Якщо з боку державних фінансів чи коштів територіальних громад – це, здавалось би, краще. З іншого боку, це додаткові витрати і незручності для мешканців. Якщо ж райони укрупняться, але при цьому на місцях залишаться представництва хоча б ті, що були у «старих» районах, і вони отримають статус філіалу, то ми взагалі, м’яко кажучи, нічого не виграємо», – підкреслив Михайло Леонідович.
Тетяна Сіденко
