ДПІ у Центральному районі Дніпра інформує
Мирослав Продан: Необхідно впровадити жорстку відповідальність за контрабанду і порушення митних правил.
Для успішної боротьби з контрабандою та порушенням митних правил необхідно посилити відповідальність за скоєння цих злочинів. Про це наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан 2 грудня у програмі «Фінансовий тиждень» на 5 каналі.
«Я абсолютно підтримую ініціативу як Президента, так і Прем’єр-Міністра України, що внесення змін в законодавство на предмет жорсткої відповідальності за контрабанду та порушення митних правил буде запорукою успіху у боротьбі з цим явищем», – зазначив Мирослав Продан. Необхідність повернення кримінальної відповідальності за контрабанду та порушення митних правил прозвучала на зустрічі президента з бізнесом минулої п‘ятниці.
За словами Мирослава Продана, всі світові країни розпочинали боротьбу з контрабандою саме з підвищення відповідальності, оскільки без цього не можливо досягти успіху у ліквідації цього негативного явища.
«Суб’єкт, який займається порушенням митних правил або супроводжує процеси, пов’язані з контрабандою, має розуміти, що після зупинення цієї діяльності він понесе за це жорстке покарання», – наголосив очільник ДФС.
Водночас, підкреслив Мирослав Продан, на сьогоднішній день боротьба з контрабандою не призводить до суттєвих успіхів, оскільки після вирішення справ в суді, як правило, суб’єкти продовжують займатися тим, чим займалися до цього. Тому підвищення відповідальності дозволить вирішити це питання.
Нагадаємо, відповідальність за контрабанду була декриміналізована в 2012 році.
Про свої доходи громадяни можуть дізнатися у ДФС дистанційно
Державна фіскальна служба продовжує удосконалювати електронні сервіси для платників податків. Зміни, ініційовані ДФС, набули чинності 21 листопада 2017 року, відповідно до наказу Мінфіну від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174.
Наразі для отримання фізичними особами відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків можна звернутися до податкової інспекції безпосередньо або в електронному вигляді. Для подачі заяви в електронній формі обов’язковим є використання електронного цифрового підпису. За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.
Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна й у Електронному кабінеті платника.
Даний сервіс доступний на веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді .
Також скорочено термін реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО) з 5 до 3 днів. Для зручності, громадяни, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, мають можливість подати документи для реєстрації або внесення змін до ДРФО через будь-який контролюючий орган.
Організація роботи щодо стягнення податкового боргу
30 листопада 2017 року в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулась прес-конференція на тему: «Організація роботи щодо стягнення податкового боргу» за участі начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яни Бабець.
За її словами: “Загальна сума податкового боргу по ГУ ДФС у Дніпропетровській області складає – 3236,8 млн. грн. по 63 838 платниках. Загалом, станом на 01.11.2017 надходження коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу становить – 446,0 млн. грн., в тому числі за рахунок самостійної сплати – 392,4 млн. грн. та за рахунок примусового стягнення – 53,6 млн. грн.”.
Процедура погашення податкового боргу поєднує у собі:
– застережні заходи – направлення податкової вимоги, першочергове самостійне визначення боржником джерел погашення податкового боргу, реєстрація податкової застави (станом на 01.11.2017 описано у податкову заставу – 628,3 млн. грн.), розстрочення сплати грошових зобов’язань та податкового боргу;
– заходи примусового характеру – стягнення податкового боргу інкасовими вимогами на підставі рішення суду (станом на 01.11.2017 – 4,7 млн. грн.), стягнення готівки (рішення суду), звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах, адміністративний арешт, реалізація майна, яке знаходиться в податковій заставі (станом на 01.11.2017 – 1,3 млн. грн.) та ін.
“Наявність податкового боргу залежить від свідомих дій самого платника податків та усвідомлення ним міри відповідальності за такі дії. В результаті несплати платником податків задекларованих або донарахованих сум у встановлені строки, призводить до виникнення податкового боргу, існування якого надає право податковому органу на застосування заходів стягнення”,- підсумувала Яна Бабець.
У січні –листопаді від платників Дніпропетровщини надійшло майже 70 млрд. грн. податкових і митних платежів та понад 10 млрд. грн. єдиного внеску
Впродовж одинадцяти місяців поточного року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено в бюджети усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 69 млрд. 990,3 млн. грн., що на 20 млрд. 255,3 млн. грн., або на 40,7 % більше, ніж за відповідний період 2016 року. Про це повідомила керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до Державного бюджету за січень – листопад цього року мобілізовано 51 млрд. 230,8 млн. грн., що на 16 млрд. 192,9 млн. грн. або на 46,2% більше, ніж за аналогічний період 2016 року.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом одинадцяти місяців 2017 року отримали 18 млрд. 759,5 млн. грн. Це на 4 млрд. 62,3 млн. грн., або на 27,6% більше фактичних надходжень січня – листопада минулого року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 10 млрд. 84,1 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 42,1%, або на 2 млрд. 989,4 млн. грн.
У ДПІ Центральному районі м.Дніпра – семінар для платників
У приміщенні ДПІ у Центральному районі м.Дніпра відбувся семінар для платників податків юридичних та фізичних осіб. Його присвятили змінам у податковому законодавстві.
Відкрила зібрання перший заступник начальника ДПІ Петерс В’ячеслав Ігорович. Він, зокрема, поінформувала присутніх про стан забезпечення надходжень до бюджетів всіх рівнів. Нагадала про реформування фіскальної служби. Розповіла про надання адміністративних послуг Центром обслуговування платників та розширення кількості електронних сервісів ДФС.
Серед іншого посадовець акцентував увагу присутніх на нових можливостях електронного кабінету платника податків, зокрема, для платників ПДВ, та вкотре закликала бути обачними і не піддаватися на провокації телефонних шахраїв.
Потім учасники семінару ознайомились із останніми новаціями, що торкнулись сфери оподаткування. А також дізнались про окремі нюанси ведення бухгалтерського обліку та адміністрування податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших питаннях.
По завершенні семінару платники отримали відповіді на свої запитання.
На допомогу армії платники податків спрямували понад 91 мільйонів гривень
З початку року від платників податків ДПІ у Центральному районі м.Дніпра до Державного бюджету України надійшло 91 823,5 тис.грн грн військового збору, що становить 107,7 відс. виконання до прогнозного показника. Порівняно з результатами роботи аналогічного періода минулого року надходження військового збору зросли на 13972,7 тис.гривень.
Як зазначив в.о. заступника начальника ДПІ – начальник відділу моніторингу доходів та обліково – звітних систем Євген Омельченко, позитивна динаміка сплати військового збору відбувається завдяки відповідальному ставленню платників Центрального району м.Дніпра до нарахування та сплати військового збору задля захисту державного суверенітету, гарантій стабільності та зміцнення економічної безпеки України.
Пільги учасникам АТО щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору
З 4 по 10 грудня поточного року в Україні проходить Всеукраїнський тиждень права. ДПІ у Центральному районі м.Дніпра, вже традиційно долучається до цього заходу і, в рамках його проведення, надає роз’яснення з актуальних питань реалізації прав і свобод людини та правозахисної діяльності в органах ДФС. Отже, розглянемо пільги учасникам АТО щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Відповідно до норм Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включають та не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам антитерористичної операції.
Також, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.
Не оподатковується податком на доходи фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги.
Законодавством передбачена пільга і для самих благодійників – не оподатковуються доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам антитерористичної операції.
Як приклад, фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції отримала кошти від населення, які в подальшому передає бійцю антитерористичної операції. В такому випадку, ні у волонтера, ні у бійця АТО доходи у вигляді отриманих грошових коштів не будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб.
Податковим кодексом України передбачено звільнення від оподаткування військовим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи у антитерористичній операції.
Так, особі, яка перебуває у зоні АТО і отримує грошове забезпечення, на період її перебування у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТ ЦЕНТРАЛЬНОГО РАЙОНУ М.ДНІПРА ПОПОВНИВСЯ МАЙЖЕ НА 90.5 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
Підприємці-спрощенці за одинадцять місяців 2017 рік сплатили 90 481,5 тис.грн. єдиного податку. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 23 851,2 тис.гривень. Зокрема, юридичними особами сплачено 30 837,6тис.грн., фізичними особами –59644,0тис.грн.
Увага! Підприємці, які вирішили з початку 2018 року перейти на спрощену систему оподаткування, повинні до 15 грудня 2017 року подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує!
Платники податків можуть перейти із загальної на спрощену систему оподаткування при дотриманні наступних вимог:
– відсутність податкового боргу на день подання заяви (пп. 291.5.8 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). При цьому не вважаються податковим боргом суми узгоджених податкових зобов’язань, строк сплати яких не настав;
– якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на єдиний податок, дотримано вимоги п. 291.4 ст. 291 ПКУ, тобто умови роботи у зв’язку з обраною групою (пп. 298.1.4 ст. 298 ПКУ).
Порядок обліку платників податків і зборів зазнав змін
ДПІ у Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Мінфін вніс зміни до Порядку обліку платників податків і зборів. Зміни до Порядку обліку платників податків і зборів затверджені наказом Мінфіну від 06.10.2017 № 839 (зареєстрований в Мін’юсті 31.10.2017).
Що змінюється?
1) Уточнюються повноваження територіальних органів ДФС в областях, місті Києві, Центральному офісі великих платників податків ДФС (далі – ГУ) та ДПІ/ОДПІ в частині реалізації процедур обліку платників відповідно до функцій, визначених ПКУ.
Передбачено, що ДПІ здійснюють ті процедури обліку платників податків, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.
2) Встановлюється, що взяття на облік за основним місцем обліку відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, відомості щодо якого включені або підлягають включенню до ЄДР, здійснюється на підставі відомостей з ЄДР.
Взяття на облік за основним місцем обліку іншого відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, відомості щодо якого не включаються та не підлягають включенню до ЄДР, здійснюється після належної акредитації (реєстрації, легалізації) такого підрозділу на території України згідно із законом
3) Визначаються особливості заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, у разі подання інформації про відокремлені підрозділи юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.
Так, у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою №20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді.
У такому випадку розділ 3 повідомлення за формою №20-ОПП заповнюється з урахуванням такого:
у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу,
у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України,
графа 7 не заповнюється.
4) Підкориговано правила реєстрації у разі переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку).
Уточнено, що зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично одночасно із взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання).
Як і раніше, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. Проте уточнено, що у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юросіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізособи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 – 10.21 цього розділу.
5) Виключаються норми, які не належать до сфери регулювання Порядку обліку платників та/або дублюються у положеннях інших нормативно-правових актів.
Зокрема, виключаються положення, що стосуються призначення та проведення перевірок, врегулювання податкових зобов’язань або податкового боргу та особливостей обліку у контролюючих органах великих платників податків.
Зміни прожиткового мінімуму з 1 грудня 2017 року: на що звернути увагу платникам
ДПІ у Центральному районі м. Дніпра інформує, що у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму з 01.12.2017 зростає максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у місяці нарахування доходу і з 01.12.2017 дорівнює 44 050 грн). Отже, збільшується максимальний розмір нарахованого ЄСВ. Так, з 01.12.2017 ЄСВ становитиме 9691 грн. (44 050 грн х 22%) або 3704,61 грн. (44 050 грн. х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юридична особа. Також змінюється розмір максимального ЄСВ для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), який з 01.12.2017 становитиме 9691 грн. (44 050 грн. х 22%). Крім того, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинні перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, тобто 44 050 грн. Звертаємо увагу, що без змін залишаються: – розмір мінімальної заробітної плати – 3200 грн.; – розмір мінімального єдиного соціального внеску – 704 грн., для ФОП –платників єдиного податку 1 групи – 352 грн.;
– розмір податкової соціальної пільги;
– граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги; – граничний розмір добових; – сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків; – сума нецільової благодійної допомоги; – ставка податку на нерухоме майно; – ставки єдиного податку: ¨ для платників єдиного податку 1-ої групи – до 160 грн. (до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2017 року); ¨ для платників єдиного податку 2-ої групи – до 640 грн. (до 20% від мінімальної зарплати на 1 січня 2017 року).
Cвято наближається: оподаткування новорічних подарунків і квитків на новорічні заходи
ДПІ у Центральному районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 році – 800 грн).
Вартість дарунків, яка не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, роботодавець (інша особа, що надає дитячі подарунки) відображає у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «160».
Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платникові податків, перевищує у 2017 році 800 грн, то сума такого перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18% та відображається роботодавцем (особою, що надає дитячі подарунки) у формі №1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо. Крім того, якщо вартість подарунку перевищує 800 грн, із суми перевищення слід сплатити 1,5% військового збору.
Особливості оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих згідно з Законом №2117-III від органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.
У період з 15 листопада поточного року до 15 січняна ступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб-батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня 2017року дорівнював 1600 грн, то неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків у 2017 році (отриманих з 15 листопада до 31 грудня) становить 128 грн (1600 Х 8%).
Якщо ж подарунок дорожчий за 128 грн, то сума перевищення оподатковується (на період з 15 листопада до 31 грудня) за ставкою 18% як додаткове благо з урахуванням коефіцієнту для доходів у негрошовій формі. Крім того, із суми перевищення слід сплатити 1,5% військового збору.
Термін подання відомостей про зміну облікових даних.
ДПІ у Центральному районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.65.9 ст.65 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями самозайняті особи зобов’язані подавати до контролюючих органів за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.
Слід зауважити, що зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, набирають чинності з дня внесення відповідного запису до такого реєстру.
Сплату єдиного внеску з 2018 року змінено
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Платники єдиного внеску, зазначені, зокрема, у п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону №2464).
Включення плати за придбання ліцензій до складу витрат підприємця
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця.
Враховуючи вищевикладене, платежі, сплачені ФОП за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності, які пов’язані з його господарською діяльністю, включаються до складу витрат по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів.
Сплата авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів юридичною особою – платником єдиного податку
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє , що відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Згідно з п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (п.п. 57.1 прим.1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Авансовий внесок із податку на прибуток обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ (зокрема, за ставкою 18 відсотків).
Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим.1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється лише у разі виплати дивідендів суб’єктам, визначеним п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ. Зокрема, у разі виплати дивідендів фізичним особам.
Винятків щодо несплати авансового внеску з податку на прибуток, передбаченого п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, для юридичних осіб, які є платниками єдиного податку, ПКУ не передбачено.
Юридичні особи, які є платниками єдиного податку, у разі прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ), зобов’язані нараховувати та вносити до бюджету при виплаті дивідендів, авансовий внесок із податку на прибуток (розрахований з усієї суми такої виплати) за ставкою, визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Відповідно до п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ сплата авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів фізичним особам не передбачена.
Таким чином, при виплаті дивідендів юридичною особою – платником єдиного податку на користь юридичних осіб, сплачується авансовий внесок з податку на прибуток відповідно до положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Крім того, за підсумками звітного (податкового) періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів, року), в якому здійснюється виплата дивідендів та сплата авансових внесків з податку на прибуток юридичні особи – платники єдиного податку подають до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на прибуток за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року № 467 (далі – Податкова декларація) та додаток АВ до неї, який є невід’ємною частиною Податкової декларації.
Подання декларації про майновий стан і доходи підприємцем у разі переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє , що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.09.2016 № 821) (далі – податкова декларація).
Згідно із п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Податкові декларації фізичними особами – підприємцями подаються за базовий (податковий) період, що дорівнює календарному року – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49).
При цьому, фізичні особи – підприємці, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Тобто, фізична особа – підприємець, яка протягом звітного року перейшла із спрощеної системи оподаткування на загальну системи оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу та річну податкову декларацію за результатами календарного року.
При цьому, якщо фізична особа – підприємець перейшла із спрощеної системи оподаткування на загальну системи оподаткування у IV кварталі звітного року, то вона подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної податкової декларації.
