Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє  про  застосування штрафних санкцій за порушення реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє  про  застосування штрафних санкцій за порушення реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

• постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
• отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Порушення платниками податку на додану вартість встановлених статтею 201 Кодексу граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до них тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, передбаченому підпунктами 120^1.1, 120¹.2 статті 120¹ Кодексу.

При цьому якщо розрахунок коригування до податкової накладної на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника зареєстровано покупцем в ЄРПН з порушенням встановленого Кодексом терміну, то штрафні санкції відповідно до статті 120¹ Кодексу визначаються виходячи з абсолютної величини суми податку, зазначеної в такому розрахунку коригування.

Враховуючи викладене, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених статтею 120¹ Кодексу, до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації, незалежно від причин, які призвели до порушення

(Лист ДФС України від 23.08.2016 р. № 18356/6/99-95-42-01-15)

Щодо формування податкового кредиту на підставі заяви зі скаргою на постачальника

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отримання контролюючим органом такої заяви із скаргою на продавця/покупця є підставою для проведення документальної позапланової перевірки продавця/покупця з метою з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за вказаною операцією.

При цьому така заява із скаргою не є підставою для покупця товарів/послуг для включення суми податку до складу податкового кредиту за податковою накладною, щодо якої таку скаргу складено.

(Лист ДФС України від 09.08.2016 р. № 17189/6/99-99-15-03-02-15)

Щодо податкових наслідків з ПДВ за операціями з відступлення права вимоги та переведення боргу

Згідно з підпунктами “а” і “б” пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Кодексу відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ).

Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 656 ЦКУ).

Відповідно до статті 520 ЦКУ боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов’язанні визначається відповідно до положень статті 513 ЦКУ (стаття 521 ЦКУ).

Таким чином, наслідками операції з заміни кредитора/заміни боржника у зобов’язанні є вибуття первинного кредитора/боржника із зобов’язання, вступ до зобов’язання нового кредитора/боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов’язання при зміні суб’єктного його складу.

(Лист ДФС України від 09.08.2016 р. № 17189/6/99-99-15-03-02-15)