Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє

С початку поточного року на Дніпропетровщині зібрано 34,6 млрд. грн. податкових і митних платежів та 8,6 млрд. грн. єдиного внеску.

На протязі січня – серпня 2016 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ)  34 млрд. 583,3 млн. грн.

Так, до державного бюджету впродовж восьми місяців поточного року спрямовано 24 млрд. 175,7 млн. грн., в тому числі Дніпропетровською митницею ДФС – 10 млрд. 433,2 млн. грн.

До місцевих бюджетів області за відповідний період платниками сплачено 10 млрд. 407,5 млн. грн. Це на 2 млрд. 597,4 млн. грн. (або на 33,3%) більше фактичних надходжень січня – серпня 2015 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку 2016 року зібрано 8 млрд. 580,3 млн. грн.

Новий електронний сервіс розмитнення вантажів за принципом  «єдиного вікна» набирає оберти на Дніпропетровщині

З першого серпня на Україні запрацював новий сервіс розмитнення  вантажів, що перетинають кордон України. В дію вступив принцип «єдиного вікна», за яким суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності отримали можливість розпочати процедуру отримання дозвільних документів ще під час руху вантажу від кордонів України до митного посту.

«Після перетину кордону вантаж упродовж десяти діб повинен прибути до посту розмитнення. І за цей час митний брокер має можливість надати в електронному вигляді документи до служб, які відповідають за радіологічну, екологічну, санітарно-епідеміологічну безпеку вантажу. До моменту прибуття вантажу кожна зі служб або надає дозвіл на розмитнення товару, або надає підстави для його огляду і експертизи» – прокоментував заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба про новий сервіс.

Загалом, вся процедура розмитнення за принципом «єдиного вікна» не вимагає присутності митного брокера, або власника вантажу. Всі дозволи отримуються шляхом проставлянням відміток в електронній декларації. І, якщо у митників, або у контролюючих органів є підстави для огляду вантажу – це відбувається в присутності його власника на митному посту.

За словами начальника відділу організації контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача: «Фактично, робота митників зводиться до узгодження часу на огляд вантажу між державними органами і власниками. В той же час, не має необхідності перевіряти помітки на товарно-транспортних документах, що супроводжують вантаж. Достатньо орієнтуватися на електронну базу даних».

Можна відмітити, що перші два розмитнення в Україні за принципом «Єдиного вікна» пройшли саме у Дніпропетровській області. Cуб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають можливість розмитнювати вантажі і за звичною для себе схемою.

«Працювати за новими стандартами повинні звикнути і суб’єкти зовнішньо економічної діяльності, і представники державних контролюючих органів. Але ми впевнені, що найближчим часом більшість суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності оцінять переваги електронного оформлення дозвільних документів і принцип «єдиного вікна»» – додав Ігор Диба.

Щодо здійснення валютного контролю за імпортними операціями без увезення товару на територію України

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за експортними, імпортними операціями та відповідальність за порушення законодавчо встановлених строків таких розрахунків визначено Законом України від 23 вересня 1994 року N185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі – Закон N185).

Відповідно до ст. 2 Закону N185 строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Порядок визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року N1392 (далі – Порядок).

Строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) відповідно до п. 2 Порядку не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву – з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Згідно з п. 3 Порядку та п. 3.6 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року N136, імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною та знімається банком з контролю за наявності однієї з таких умов:

– зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

– подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Порушення резидентами законодавчо встановлених строків розрахунків тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 4 Закону N185.

(Лист ДФС України від 19.08.2016 р. N 18026/6/99-99-15-02-02-15).

Щодо відображення в податковому обліку операцій з інвестиційною нерухомістю

Відповідно до п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 32 “Інвестиційна нерухомість” (далі – П(С)БО 32), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2007 р. N779, інвестиційна нерухомість – власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності.

Інвестиційна нерухомість визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому від її використання економічні вигоди у вигляді орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, та її первісна вартість може бути достовірно визначена (п. 8 П(С)БО 32).

Придбана (створена) інвестиційна нерухомість зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю (п. 9 П(С)БО 32).

На дату балансу інвестиційна нерухомість обліковується за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити, або за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 “Зменшення корисності активів”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 р. N817.

Якщо обрано оцінку інвестиційної нерухомості за первісною вартістю, то об’єкт інвестиційної нерухомості підлягатиме амортизації за одним із методів, наведених у п. 28 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”                        (далі – П(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. N92.

Згідно з п. 18 П(С)БО 32 інвестиційна нерухомість, що обліковується за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації, з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, переоцінці не підлягає.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III “Податок на прибуток підприємств” Кодексу.

Різниці по операціях з інвестиційною нерухомістю, яка оцінюється за справедливою вартістю, формуються відповідно до положень п. 141.2 ст. 141 Кодексу.

На суму уцінки інвестиційної нерухомості, яка оцінюється за справедливою вартістю, відображеною у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, що перевищує суму раніше проведеної дооцінки таких активів, збільшується фінансовий результат до оподаткування (пп. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Таким чином, якщо підприємство обирає оцінку інвестиційної нерухомості за первісною вартістю, то об’єкт інвестиційної нерухомості підлягатиме амортизації згідно з П(С)БО 7, та у цьому разі платник податку коригує фінансовий результат до оподаткування на різниці, які формуються відповідно до положень ст. 138 Кодексу, в тому числі нараховану амортизацію.

Якщо підприємство обирає оцінку інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю, то об’єкт інвестиційної нерухомості не підлягатиме амортизації згідно з П(С)БО 7, у цьому разі платник податку не коригує фінансовий результат до оподаткування на різниці, які формуються відповідно до положень ст. 138 Кодексу, в тому числі нараховану амортизацію.

У випадку продажу основних засобів (у тому числі інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за первісною вартістю), які використовуються у господарській діяльності, та підлягають амортизації у податковому обліку, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу.

Враховуючи, що амортизація основних засобів (у тому числі інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за первісною вартістю), які не використовувались у господарській діяльності, для цілей оподаткування не нараховувалась, то залишкова вартість цих активів у випадку їх продажу дорівнюватиме їх первісній вартості.

У разі продажу цих активів фінансовий результат до оподаткування збільшується (згідно з п. 138.1 ст. 138 Кодексу) на суму залишкової вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком, та зменшується (згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу) на суму первісної вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком.

У разі здійснення операцій з продажу інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за справедливою вартістю (амортизація та зменшення корисності не визнаються), коригування фінансового результату до оподаткування згідно норм п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Кодексу не здійснюється. Результат від продажу таких активів визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку, та відображається у складі фінансового результату до оподаткування без коригувань.

(Лист ДФС України від 15.08.2016 р. N 17633/6/99-99-15-02-02-15)