Новомосковська об’єднана ДПІ інформує

Податкова пільга — це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності визначених підстав (ст. 30 Податкового кодексу).

Право на застосування пільги виникає у платника податків з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування протягом усього строку її дії.

Слід зауважити, що платник має право відмовитися від застосування податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено Податковим кодексом. При цьому невикористані податкові пільги не можуть бути перенесені на інші податкові періоди або зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів, або відшкодовані з бюджету.

Враховуючи, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до ПБО або МСФЗ, на податкові різниці, то підставою для визначення звільненого від оподаткування прибутку є дані бухобліку, відображені платником у фінзвітності.

Звільнення від оподаткування податком на прибуток окремих платників податків передбачено положеннями статей 133, 142 та пунктів 38, 41, 44 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу.

Розглянемо, які саме платники податку на прибутку мають право на застосування пільг.

 НЕПРИБУТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Податковим кодексом встановлено, що неприбуткові підприємства, установи та організації (далі — неприбуткові організації) не є платниками податку на прибуток, але за умови дотримання вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.

Однією із таких вимог є використання неприбутковою організацією своїх доходів (прибутків) винятково для фінансування видатків на утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр) та правила включення до нього затверджено постановою № 440.

ПРАВОМ НА ПІЛЬГУ МОЖУТЬ СКОРИСТАТИСЯ ТАКІ НЕПРИБУТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ:

  • бюджетні установи
  • громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації
  • благодійні організації, пенсійні фонди
  • спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб
  • житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства)
  • об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків
  • професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання
  • сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів
  • інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу

Відомості у документах, поданих для включення неприбуткової організації до Реєстру, перевіряються контролюючим органом, потім приймається рішення про включення або відмову у включенні до Реєстру, виключення неприбуткової організації з Реєстру тощо.

Якщо встановлено факт використання доходів (прибутків) для інших цілей, ніж передбачено пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, то така організація виключається з Реєстру і зобов’язана сплатити податкове зобов’язання з по­датку на прибуток підприємств, штрафні санкції і пені починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Розглянемо, як відображається звільнення від оподаткування податком на прибуток неприбутковими організаціями у бухобліку.

Зауважимо, що окремого ПБО для обліку у неприбуткових організацій немає, тому в роботі слід керуватися чинними бухгалтерськими нормативами.

Цільове фінансування

Кошти, отримані неприбутковими організаціями, у бухобліку розглядаються як цільове фінансування. У неприбуткових організацій є й інші джерела забезпечення своєї статутної діяльності, наприклад, безоплатне одержання активів.

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКУ ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ ВСТАНОВЛЕНО ПУНКТАМИ 16 — 19 ПБО 15, ЗОКРЕМА:

  • цільове фінансування не визнають доходом, поки немає підтвердження, що воно буде отримано і підприємство виконає умови щодо такого фінансування
  • отримане цільове фінансування (в тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток) визнають доходом протягом тих періодів, в яких були понесені витрати, пов’язані з виконанням його умов
  • цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходами (за Кт субрахунку 745 «Дохід від безоплатно отриманих активів») протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів
  • цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання йому підтримки без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнають дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу

Для обліку цільового фінансування у неприбуткових організацій використовується субрахунок 484 «Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень» рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», на якому враховують і узагальнюють інформацію про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення (в тому числі отриману гуманітарну допомогу).

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних і юридичних осіб тощо.

За Кт субрахунку 484 відображають кошти цільового призначення для фінансування певних заходів, за Дт — використані суми за певними напрямами, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Безоплатно отримані активи

Неприбуткові організації крім цільового фінансування також можуть безкоштовно отримувати для здійснення статутної діяльності активи, в тому числі необоротні. У цьому випадку дохід відображається в сумі справедливої вартості отриманих активів або тих, що підлягають отриманню (п. 21 ПБО 15).

Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів обліковують на субрахунку 718.

Якщо ж безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то в такому разі доходи визнають на систематичній основі (наприклад, в сумі нарахованої амортизації) протягом звітних періодів, у яких надходять відповідні економічні вигоди.

Безоплатне отримання необоротних активів на здійснення статутної діяльності фіксують за Кт субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи». Залишок додаткового капіталу на цьому субрахунку зменшують на суму визнаного доходу протягом строку корисного використання безоплатно отриманих об’єктів необоротних активів та при їх вибутті.

Дохід від безоплатно отриманих необоротних активів обліковують за Кт субрахунку 745. Такий дохід визначають в сумі, пропорційній сумі амортизації відповідних активів, одночасно з її нарахуванням.

Відсотки банку

Відсотками банку вважається плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, за якими є заборгованість перед підприємством. Відсотки визнають в тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди (п. 20 ПБО 15).

Відсотки, отримані за строковими вкладами, обліковують за Кт субрахунку 733 «Інші доходи від фінансових операцій».

Відсотки, нараховані на залишки коштів на поточних рахунках в банках (або депозитних рахунках), відображають за Кт субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Доходи від підприємницької діяльності

Зауважимо, що такі неприбуткові організації, як, наприклад, громадські об’єднання, мають право вести підприємницьку діяльність і отримувати від неї дохід (лист № 16782/6/99-99-19-02-02-15). Однак цей дохід не може бути розподілений між засновниками і членами громадської організації і має бути спрямований винятково на досягнення її мети. Прикладом такої діяльності може бути надавання в оперативну оренду майна неприбуткової організації. Дохід від операційної оренди (крім доходу від оренди об’єктів інвестиційної нерухомості) визнають іншим операційним доходом відповідного звітного періоду на прямолінійній основі протягом строку оренди (або з урахуванням способу одержання економічних вигід, пов’язаних з використанням об’єкта) (п. 17 ПБО 14).

Доходи від оренди обліковують за Кт субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Курсові різниці

Дохід неприбуткової організації, отриманий у вигляді позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, одержаної як дохід від статутної діяльності, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток (лист № 19062/6/99-99-19-02-02-15).

Дохід від операційної курсової різниці обліковують за Кт однойменного субрахунку 714.

Облік витрат

Неприбуткові організації при обліку своїх витрат мають право не використовувати дев’ятий клас рахунків «Витрати діяльності», а застосовувати тільки восьмий клас «Витрати за елементами» (Інструкція № 291).

Водночас вони мають право застосовувати дев’ятий клас рахунків з відкриттям за власним рішенням рахунків восьмого класу.

Залишок не витраченої неприбутковою організацією суми цільового фінансування враховується за Кт субрахунку 484.

Вищенаведений облік доходів і витрат неприбуткових організацій є типовим. Однак з огляду на різноманітність видів неприбуткових організацій цілком очевидно, що для кожного їх виду характерні свої особливості бухобліку доходів і витрат.

Слід також нагадати про особливості складання звітності. Неприбуткові організації складають скорочену фінзвітність у складі балансу і Звіту про фінрезультати (п. З ст. 11 Закону про бухоблік).

 ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ

Діяльність підприємств, створених громадськими організаціями інвалідів, регулюється Законом № 875.

Відповідно до п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу звільнено від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повного власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 % суми загальних витрат на оплату праці.

Прибуток, отриманий від інших видів діяльності підприємств інвалідів, які не звільняються від оподаткування, оподатковується податком на прибуток у загальновстановленому порядку. Такі підприємства та організації реєструються у контролюючому органі в порядку, передбаченому для платників податку на прибуток.

Зазначені підприємства мають право застосовувати пільгу за наявності дозволу, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону № 875. Згідно зі ст. 14і цього Закону центральний орган визначає доцільність надання державної допомоги підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фіндопомоги, позик, сприяє в наданні пріоритетів при розміщенні державного замовлення, у працевлаштуванні інвалідів та в інших формах, а також здійснює облік і контроль за використанням такої допомоги.

Механізм надання громадським організаціям інвалідів дозволу на право користування пільгами з оподаткування, відмови у наданні чи анулювання дозволу визначено Порядком № 1010.

Порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів зобов’язує платника податку збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, крім того, сплатити нараховану відповідно до Податкового кодексу пеню.

ЧОРНОБИЛЬСЬКА АЕС

Згідно з п. 142.2 ст. 142 Податкового кодексу на період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування робіт із підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

Також звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються у державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми — Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС (п. 142.3 ст. 142 Податкового кодексу).

Тобто звільненню підлягає прибуток, отриманий від операцій, що здійснюються згідно з умовами контракту та фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги.

Звільнення від оподаткування податком на прибуток у рамках міжнародної технічної допомоги відповідно до міжнародних договорів здійснюється на підставі реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, яка згідно з п. 18 Порядку № 153 підписується уповноваженою особою та засвідчується печаткою Мінекономіки України.

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до Податкового кодексу.

 УЧАСНИКИ МІЖНАРОДНИХ УГОД ТА ДОГОВОРІВ

Податковим кодексом надано перевагу міжнародним договорам у встановленні інших правил щодо оподаткування, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Так, п. 3.2 ст. З Податкового кодексу визначено, що у разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

ПОДАТКОВІ КАНІКУЛИ

З 01.01.2017 р. для платників податку на прибуток запроваджено можливість застосування нульової ставки податку (податкові канікули для малих підприємств) на період до 31.12.2021 р. за умови їх відповідності певним критеріям.

Так, нульову ставку податку на прибуток може бути застосовано платниками, у яких річний дохід за останній річний звітний період не перевищує З млн грн і розмір нарахованої за кожен місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожного з працівників, що перебувають з платником у трудових відносинах, є не меншим двох мінімальних зарплат. З 01.01.2017 р. мінімальна заробітна плата становить 3 200 грн. Тобто для застосування такої нульової ставки підприємство повинно виплачувати кожному своєму працівникові мінімум 6 400 грн у місяць.

ПЛАТНИК ПОДАТКІВ, ЯКИЙ БАЖАЄ СКОРИСТАТИСЯ ПОДАТКОВИМИ КАНІКУЛАМИ, ПОВИНЕН ОБОВ’ЯЗКОВО ВІДПОВІДАТИ ОДНОМУ З ТАКИХ КРИТЕРІЇВ:

  • утворений після 01.01.2017 р.
  • для діючих: впродовж трьох послідовних попередніх років (чи впродовж усіх попередніх періодів, якщо з моменту його утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів не перевищував 3 млн грн і середньооблікова чисельність працівників становила від 5 до 20 осіб
  • зареєстрований платником єдиного податку в період до 01.01.2017 р., за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — менше 3 млн грн і середньооблікова чисельність працівників становила від 5 до 50 осіб

ПІЛЬГАМИ НЕ МОЖУТЬ СКОРИСТАТИСЯ СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ,

ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ТАКУ ДІЯЛЬНІСТЬ:

  • у сфері розваг, визначену в пп. 14.1.46 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу
  • виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів
  • виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів
  • видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення
  • фінансову та страхову діяльність, а також з обміну валют
  • видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення
  • операції з нерухомим майном
  • поштову та кур’єрську діяльність
  • діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату, а також з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону № 375
  • охоронну діяльність
  • зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації]
  • виробництво продукції з давальницької сировини
  • оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі
  • діяльність у галузі виробництва та розподілення електроенергії, газу та води
  • діяльність у сферах права та бухобліку
  • діяльність у сфері інжинірингу

Слід звернути увагу, що якщо платник податку, який застосовує нульову ставку податку на прибуток здійснює нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), такий платник повинен нарахувати та сплатити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у порядку, встановленому п. 57.1і ст. 57 Податкового кодексу, та за цей звітний період нарахувати податок на прибуток за ставкою 18 %.

При цьому якщо платник податку, який застосовує нульову ставку, у будь-якому звітному періоді досяг показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, або хоча б один з них не відповідає критеріям, такий платник зобов’язаний оподатковувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за базовою ставкою, тобто 18 %.

Малі підприємства, які застосовують нульову ставку (в тому числі суб’єкти мікропідприємництва) можуть вести бухоблік витрат тільки з використанням рахунків восьмого класу. Водночас вони мають право застосовувати дев’ятий клас рахунків з відкриттям за власним рішенням рахунків восьмого класу.

Згідно з класифікацією, наведеною у частині третій ст. 55 Господарського кодексу, підприємства (незалежно від обсягу виручки з урахуванням згаданих обмежень) належать до:

  • суб’єктів мікропідприємництва — у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 млн євро, визначену за середньорічним курсом Нацбанку України;
  • суб’єктів малого підприємництва — у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом Нацбанку України.

Суб’єкти мікропідприємництва складають спрощену фінзвітність суб’єкта малого підприємництва в складі балансу (форма № 1-мс) та Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс). Ці форми наведено в додатку 2 до ПБО 25.

Суб’єкти малого підприємництва повинні складати фінзвітність суб’єкта малого підприємництва в складі балансу (форма № 1-м) та Звіту про фінансові результати (форма № 2-м). Ці форми наведено в додатку 1 до ПБО 25.

Малі підприємства, що застосовують нульову ставку (в тому числі суб’єкти мікропідприємництва), можуть вести бухоблік витрат тільки з використанням рахунків восьмого класу. Водночас вони мають право застосовувати дев’ятий клас рахунків з відкриттям за власним рішенням рахунків восьмого класу.

СУБ’ЄКТИ ЛІТАКОБУДУВАННЯ

Пільгами в оподаткуванні прибутку також можуть скористатися суб’єкти літакобудування.

Так, тимчасово, до 01.01.2025 р., звільняються від оподаткування суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію ст. 2 Закону № 2660 і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

Зазначений Закон застосовується до юридичних осіб — резидентів Україну які здійснюють діяльність у галузі літакобудівної промисловості та згідно із законом мають відповідні ліцензії, а також відповідні сертифікати на право розробки або виробництва, або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів (далі — суб’єкти літакобудування) та відповідають хоча б двом .з таких критеріїв:

  • здійснюють розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;
  • виконують державне або оборонне замовлення на розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;
  • забезпечують виконання Україною міжнародних зобов’язань з реалізації міжнародних контрактів з розробки авіаційної техніки та авіаційних двигунів, постачання авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництва авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.