Ірина Туровська: «Наша громадська організація закликає людей до дій!»

Громадський діяч Ірина Туровська глибоко переконана, що роль людини в розбудові держави – дуже вагома. Більше того, коли кожен українець стане активним громадянином – проблеми нашої нації будуть вирішені. В інтерв’ю «Вістям» Ірина Львівна розповіла про те, як створювалася громадська організація «Криворіжці», якою вона керує, які проб­леми сьогодні існують у Кривому Розі та чому є важливою співпраця громадських організацій із владою

Захищати права

– Ірино Львівно, Ви є депутатом обласної ради та передусім відомі як громадський діяч.

– Так.  Я – засновниця та голова громадської організації «Криворіжці», яка «побачила світ» у 2014 році. Загалом громадською діяльністю займаюся ще з 2010-го – від часів так званого Податкового майдану, тоді створили «Лігу підприємців Кривого Рогу». Потім я організувала ГО «Спілка підприємців», яка згодом «переросла» у «Криворіжців».

– У чому полягає основне завдання «Криворіжців»?

– Ключова мета організації та всієї моєї діяльності – розвиток громадянського суспільства. Можливо, це дещо пишномовно звучить, та за цими словами справді криється великий зміст і чимала робота.

Я хотіла б, аби усі українці боролися за свої права й ставали справжніми громадянами. Щоб вони були активними в усіх важливих питаннях: передусім у тому, що стосується рідної домівки, щодня користувалися своїми правами та виконували обов’язки. Наша громадська організація закликає людей до дій! Влаштовуємо збори, різні семінари, навчання, насамперед, з питань, що стосуються житлово-комунального сектора. Допомогли й надалі допомагаємо організовувати «Збори співвласників багатоповерхових будинків», проводимо роз’яснювальну роботу. Зокрема, популяризуємо Закон України №417 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

– Закон охоплює питання ОСББ?

– Ні, цей документ пропонує кілька форм управління будинком. ОСББ – то лише один із варіантів, більш поширений. Та існує ще й форма управління будинком – «Збори співвласників». Це майже ті ж повноваження, що й у ОСББ, проте не потрібно створювати юридичну особу. Мешканці будинку самі обирають управителя. Вважаю нині цю форму зручнішою. Бо ОСББ – як маленька фірма, юридична особа, що має свій рахунок, певний штаб працівників, яким треба сплачувати заробітну плату, тож, відповідно, й податки. У «Зборах співвласників» нічого цього немає.

Рятівний ­«Кібер-Ніж»

– Питання медицини нині – одне з найболючіших в Україні. Ось і для Криворіжжя, певно, – не останнє у списку, бо ж екологічна ситуа­ція в регіоні відображається на здоров’ї людей.

– Дійсно, екологічну ситуацію в місті Кривий Ріг, як і в багатьох містах України, можна охарактеризувати як критичну. Вона формувалась упродовж тривалого часу в умовах розвитку видобувної та металургійної промисловості, тому виникають проблеми зі здоров’ям громадян.

От і в лікарняних закладів є чимало питань. Криворізькі лікарні, які розташовані в місті, є власністю обласної ради (територіальної громади області). Фінансування відбувається частинами – з бюджету області й бюджету міста. Тож панує таке собі двовладдя, що заважає вільно працювати закладам.

Ще одне питання, яке треба вирішувати, – капітальне оновлення медичного обладнання. Фракція нашої партії в облраді цим займається. Але процес рухається повільно. Вдалося закупити для 9-ї лікарні міста рентген-апарат, флюорограф. Однак, скільки ще усього треба!

У міському онкоцент­рі, наприклад, обладнання не міняли від 70-80-х років. Але ж цей медичний заклад обслуговує не лише криворіжців, але й жителів чотирьох районів області. Нині тут терміново пот­рібен, так званий, хірургічний «Кібер-Ніж». Жителі Кривого Рогу вже звернулися до міської влади з петицією щодо важливості придбання подібного коштовного хірургічного обладнання. Сподіваємося, що гроші на «Кібер-ніж» таки знайдуться – він урятував би не одне життя.

Плідна ­співпраця

– Одна із функцій Вашої громадської організації – контроль за діями органів місцевого самоврядування. Чи дійсно ГО здатна контролювати «владу на місцях»?

– Насправді, є дуже багато механізмів конт­ролю, важелів впливу в громадськості на органи місцевого самоврядування. Та краще, щоб це були не контроль і вплив, а співпраця. Влада повинна бачити в громадянах своїх помічників, носіїв ідеї – певних каталізаторів того, що потрібно місту та його жителям. На жаль, у Кривому Розі діалог між владою та громадянами не налагоджений.

Як приклад – у законі прописано, що сесії міської ради є відкритими. Але громадські активісти у Кривому Розі не можуть на них потрапити. Нам не кажуть: «Ви не можете прийти», але зазначають: «Якщо будуть вільні місця». На момент засідання до зали запрошуються випадкові люди, вони займають вільні місця. Муніципальна гвардія блокує усі входи. Тож пройти активістам неможливо. В Інтернеті вже зібралося чимало відеороликів із свідченнями того, як люди не можуть потрапити на сесію з власними питаннями.

Механізми взаємодії з владою такі, як-от: проведення «круглих столів», громадських слухань, обговорень, у Кривому Розі – відрежисовані заходи, що відбуваються «за попереднім сценарієм»: розглядаються ті питання, котрі вигідні міській владі. Але, саме на подібних заходах могло б статися вироблення конструктивних, альтернативних рішень та пропозицій для влади та інститутів громадянського суспільства, що можуть стосуватися широкого спектра проблем. За увесь час роботи як громадського діяча пам’ятаю у нашому місті лише один спільний з місцевою владою «робочий стіл», на якому ми дійсно намагалися вирішити проблемні питання громади. Це відбувалося тоді, як під стінами міськради стоя­ло табірне містечко (2014 рік).

Треба розуміти, що відсутність діалогу призводить до соціально невиправданих рішень та зростання суспільної напруги.

– У чому полягають головні проблеми підприємців Криво­ріжжя?

– Існує спрощена система оподаткування. Відповідно до неї для другої групи підприємців передбачена ставка податку – 20 %, для першої – максимальна – 10 %. Але можуть бути й менші відсотки. Приймають рішення щодо того, якою повинна бути ставка, органи місцевого самоврядування. Ще у лютому 2017 року Криворізька рада ухвалила рішення про ставку єдиного податку для другої групи не 20% максимально, а 17%. На жаль, реалізувати це виявилося неможливо. Тож уже цілий рік підприємці змушені переплачувати.

– Однак, рішення має бути…

– Нам лише обіцяють, що «покращає» тоді, як у Києві «внесуть зміни в інформаційну програму». Як програміст, не можу зрозуміти, чому вже майже рік є проблемою оперативно внести дані зміни у програмне забезпечення.

– Як голова громадської організації, чи співпрацюєте з обласною владою? Вдається з її допомогою вирішувати певні питання громади?

– Співпраця з обласною державною адміністрацією – в стабільному робочому ритмі. Я можу сказати, що це партнерська співпраця. Дніпропетровська область першою в Україні прийняла Програму роз­витку громадянського суспільства. У написанні цього документа брала участь громад­ськість, активно долучилися й ми.

– Крім того, що Ви – громадський діяч та депутат, також ведете активний спосіб життя, серйозно займаєтеся спортом…

– Іще з юності захопилась альпінізмом, мала другий розряд. Чоловік – також альпініст. Зуст­рілися з ним у горах. А коли одружилися, певний час не займалася альпінізмом, але нині знову підкорюємо гори (усміхається). Останнім часом їздимо на сходження у Грузію.

– Що треба, аби діти Кривого Рогу були спортивніші та здоровіші?

– Існує потреба щодо відкритих басейнів для купання влітку. Бо ж дітям немає, де купатися. Дорослі повинні турбуватися про молодь, створювати для неї сприятливі умови розвитку. Тоді діти будуть здорові.

– Чого навчають гори людину?

– Любити природу, бути вірним товаришем, міцним не тільки словом, – але й ділом. Не зраджувати тому, хто в тебе вірить.

Анфіса Букреєва, фото з архіву Ірини Туровської