Кінолог Олександр: «На службі собака – це побратим, а вдома – друга дитина»

Медаллю «За віддану службу» нагородили службового собаку Джека із Кривого Рогу. Наразі йому 8 років, тож це останній рік служби, а далі – заслужена пенсія. Джек їздив у райони Донецької та Луганської областей, ­долучався і до патрулювання вулиць, пошуку заборонених речей тощо. За важливою роботою службових собак стоїть діяльність кінологів. Пан Олександр, кінолог Національної гвардії України,19 років тренує та навчає таких чотирилапих. Про службу Джека, стосунки людини з собакою він розповів у ексклюзивному інтерв’ю «Вістям».

«ЯКЩО НЕ МИ, ТО ХТО…»

– Пане Олександ­ре, розкажіть, будь ласка, про свою роботу. Коли ви захопилися кінологією? Де навчалися цього?

– Почав службу кіно­логом у далекому 2004 році. Для мене це був кардинально інший вид діяльності, ніж до призову на строкову службу. Тварин я полюбляв з дитинства, особливо собак. Знав, що їх використовують на службі в різних напрямках, але настільки, щоб аж це стало захопленням, не було. В дитячі роки ми, напевно, всі спостерігали за розвитком подій та спритністю собаки в серіалі «Комісар Рекс». Так ось, власне, це були майже всі мої пізнання про службову кінологію. Коли їхав разом із командою призовників із обласного військкомату, одним із офіцерів, що супроводжував нас, був начальник кінологічної служби частини, в якій я мав проходити службу. Саме він і запропонував мені спробувати свої сили в кінології.

Далі був короткий КМБ (курс молодого бійця упродовж 5 днів), складання Військової присяги, і вже на шостий день я зі своєю «напарницею», 6-річною німецькою вівчаркою Рута, стояв на пероні вокзалу «Кривий Ріг – Головний», очікуючи потяг сполученням Запоріжжя-Львів. Навчання проходив у Навчальному центрі внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, де упродовж 5 місяців із товаришами опановували спеціальність «кінолог». А якщо точніше, то проходили фахову підготовку і здобули класну кваліфікацію «Спеціаліст служби собак ІІІ класу».

– Як пов’язали своє життя із Національною гвардією України?

– Службу, як ви вже зрозуміли, розпочинав у лавах Внутрішніх військ МВС України. Через рік, зваживши: «Якщо не ми, то хто…», прийняв рішення укласти свій перший контракт. За підсумком подій 2013-2014 років на базі Внут­рішніх військ МВС України було створено Національну гвардію України, де й продовжую службу.

– Собака особисто для вас – це…? Продовжіть, будь ласка.

– Для мене у житті службова собака – це побратим, ефективний «антидепресант». На службі – це засіб досягнення мети під час виконання бойових (спеціальних) завдань, а вдома – друга дитина.

– Скільки років працюєте кінологом і для скількох собак ви стали вчителем?

– У кінології я вже 19 років. Від початку служби став учителем для 5-6 собак та тренером для близько сотні чотирилапих.

– Яких навичок загалом навчаєте собак на тренуваннях?

– Ми, власне, не навчаємо собак, а лише закріплюємо та вдос­коналюємо навички, здобуті ними в процесі навчання. На початкових заняттях привчаємо їх до спеціального спорядження, проводимо соціалізацію (ознайомлюємо з довкіллям, адаптуючи до умов несення служби), розвиваємо пошук, активну захисну реакцію тощо. Паралельно працюємо над дисцип­ліною.

– Чим відрізняється заняття з «домашньою» собакою від занять зі «службовою»?

– Загалом, немає різниці. Усе залежить від вимогливості і наполегливості власника собаки. У службовій кінології здійснюється відбір собак за їхніми здібностями, робочими якостями. Існують певні нормативи, яким вони мають відповідати, в той час як удома ми можемо задовольнятися тим, що є, при цьому не вимагаючи більшого. Вдома не треба змагатися щодо дресирування, удосконалення навичок. Я повторюсь, але загалом усе залежить від вимогливості і наполегливості власника чотирилапого.

СЛУЖБА ДЖЕКА

– Як відбулося ваше перше зна­йомство із Джеком? Як собака себе проявив? Чи швидко піддався дресируванню?

– Перше знайо­мство із Джеком сталося в момент його тестування на придатність до служби. Специфічний пес із сильним характером, гарними задатками, енергійний, упертий, часом, навіть самовпевнений. Заняття з ним «медом» не були… Воювали, боролися, доводилось майже щоразу переконувати його в тому, що лідером є кінолог, а не він. Так тривало близько двох місяців. Але водночас, підкорившись, Джек упевнено засвоював нові знання.

– Які тренування проходить Джек? Як часто тренується?

– Джек за напрямом підготовки – розшуковий. Тобто, основне його завдання – пошук людей та предметів, залишених ними, відбиття нападу на військові наряди під час виконання завдань служби, затримання та конвоювання право­порушників. Відповідно і тренування складаються так, щоб удосконалювати ці навички. За нормальних умов комплексні тренування проводяться 5 разів на місяць тривалістю не менш як 4 години, на різній місцевості, в різний час доби, за будь-яких погодних умов та в будь-яку пору року. Вони міс­тять у собі як при­йоми спеціального курсу дресирування (пошук людини по запаху її сліду, залишеної речі), затримання умовного правопорушника та його конвоювання, обшук приміщень (місцевості), вибір речі (людини з групи людей), так і прийоми загального курсу дресирування (загальнодисциплінуючі прийоми: рух поруч, усадка, укладка, витримка), вправи на розвиток витривалості та спритності (подолання смуги перешкод, біг).

– Скільки років ви співпрацюєте з Джеком? Які результати та зміни бачите в нього?

– Джек потрапив до військової частини у серпні 2016 року. Тобто, на службі він уже майже 7 років. У 2017 році представляв команду територіального управління в змаганнях на першість із багатоборства кінологів Національної гвардії України. Він досягнув свого максимуму в навчанні у 2021 році. Нині дається взнаки його вік і складається враження, що він розуміє – скоро пенсія (усміхається).

– Розкажіть про службу Джека і про успішно виконані завдання.

– Служба Джека – охорона громадського порядку. І він її чесно виконує. Має дуже серйозний вигляд, зазвичай його поява змушує людей із повагою ставитися до правоохоронців, утримуватись від зай­вих, необдуманих рухів та вчинків. Джек брав активну участь у затриманні осіб, причетних до розповсюдження наркотичних засобів. Неодноразово залучався до пошукових заходів, надаючи допомогу виявленням залишених речей, місць стоянок (зупинок) розшукуваних. Завдяки його роботі змогли розшукати близько 5 осіб. Починаючи з листопада 2017 року, разом із кінологом виконував завдання в районах проведення операції Об’єднаних сил на території Донецької області, де його завданням була охорона місць тимчасової дислокації особового складу підрозділів Національної гвардії України шляхом патрулювання прилеглої території. Ніс службу на блокпостах разом із кінологом, здійснював обшук вантажних транспортних засобів на предмет виявлення осіб, що можуть переховуватись.

ПОТРЕБУЄ УВАГИ

– Як чотирилапі реагують на вибухи, як поводять себе у зоні бойових дій?

– Для них вибухи – це надзвичайно сильний подразник. Підготувати собаку, який спокійно реагує на інтенсивний обстріл, на мою думку, досить важко. Все залежить від індивідуального стресового порога тварини. Службових змалечку привчають до спокійного відношення до пострілів та інших гучних світлошумових подразників, але це, власне, ніщо, порівняно з тим, з чим довелося зі­ткнутися від початку повномасш­табного вторгнення рф. Під час обстрілів собаки нервують, намагаються знайти прихисток, деякі впадають у паніку, тремтять, інші в стані стресу агресують. Безпосередньо в районах ведення інтенсивних бойових дій службових собак ми не використовуємо. Зазвичай це території, місцевість, населені пункти, наближені до них.

– Як собаку підготувати до поїздки в «гарячі точки» і потім «відновити» її морально та психологічно?

– Систематичні тренування із залученням найрізноманітніших ускладнень, зокрема, і світлошумових. Беззаперечна вимогливість щодо безвідмовності виконання команд собакою. Після повернення одна з основних умов відновлення – не залишати собаку надовго наодинці. Приділяти їй більше уваги, якомога частіше проводити прогулянки та ігри в умовах паркової тиші та міської метушні, знову адаптуючи тварину до нормальних умов життя.

– В якому віці треба починати займатися з собакою для подальшої служби? А який вік у чотирилапих вважається пенсійним для служби?

– Найбільш прийнятним для початкових занять є вік 3-4 місяці. В цей період починає формуватись особистість та характер собаки. До цього часу він має добре знати свого кінолога, пройти соціалізацію (ознайомитись із різними громадськими місцями, побувати в різних транспортних засобах, не боятися різких звуків). «Пенсійним» у службових собак вважається вік 8 років. З урахуванням особливостей самої собаки, рівня її робочих якостей, стану здоров’я, що загалом впливає на спроможність нею виконувати завдання, служба може бути продовжена до 10 років. Але у віці 8 і більше років собака двічі на рік підлягає ретельному тестуванню щодо придатності до подальшого використання її під час виконання завдань служби.

– Джека нагородили медаллю «За віддану службу». Чи має інші відзнаки?

– Упродовж двох років за його участю було затримано понад 10 осіб за зберігання наркотичних речовин. Зокрема, нагороджений він був за затриманого, який мав із собою «партію» близько 50 «трубочок» із метамфетаміном.

– Як проводять свою «пенсію» службові собаки?

– На заслуженій пенсії собаки знаходять справжній сімейний затишок у родинному колі або ж кінологів, які ними опікувались, або ж небайдужих громадян, які, розуміючи коротке життя собаки, забирають «пенсіонерів» жити в гідних умовах.

МАРГАРИТА СОПІЛЬНЯК,
ФОТО З АРХІВІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ