Медицина у провінції: хто працюватиме у селах Дніпропетровщини

Нещодавно в Україні внесли зміни до Закону «Про освіту». Йдеться про обов’язкове відпрацювання випускниками медвузів трьох років у сільській місцевості. Поправки нібито це скасовують. Проте, як виявляється, не все так однозначно.

ЮРИДИЧНІ ТОНКОЩІ

Нещодавно на прес-конференції в одній із інформагенцій Дніпра повідомили про те, що випускники медвузів після навчання на держбюджеті повинні доб­ровільно відпрацювати в сільській місцевості три роки. Тобто, вступаючи до навчального закладу, абітурієнт укладає типову угоду, яка передбачає його згоду на працевлаштування за направленням держави. Як відомо, таке зобов’язання у випускників медичних вишів нерідко викликало невдоволення. Більшість намагалася певним чином уникнути цього.

«Головна причина – низькі зарплати, відсутність житла та гідних умов праці, незацікавленість місцевої влади допомагати молодим спеціалістам вирішувати побутові проблеми», – розповідає колишня випускниця Дніпропетровської мед­академії Юля. Дівчина не бажає називати прізвище, бо зізнається, що дала хабара, аби залишитися працювати в місті. Таких, як Юля, чимало. Саме тому майбутні медики позитивно сприйняли повідомлення про те, що депутати затвердили зміни до ЗУ «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників. Відповідно до ч. 1 ст. 64 проекту закону вони вільні щодо вибору місця роботи, за винятком випадків, передбачених цим законом. Проте документ міс­тить також заохочення для тих абітурієнтів, хто укладе угоди про відпрацювання у сіль­ській місцевості. Зокрема, їм надається право на першочергове зарахування за держзамовленням.

Як зазначає юрист Оксана Костенко, законодавець передбачає можливість укладання угод про відпрацювання не менше 3 років у сіль­ській місцевості, проте не дає прямої вказівки про обов’язковість працевлаштування (відповідальність за відмову від працевлаштування) за наявності угоди в самому Законі «Про вищу освіту», що є, на її думку, недоліком законодавчої сфери.

«Оскільки відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, а за їх відсутності – відповідно до звичаїв ділового обороту, випускник, який уклав угоду про відпрацювання, повинен її виконувати, – каже юрист, – а за відмови без поважної причини стати до роботи за призначенням, він має відшкодувати державі вартість навчання». Тобто, студентам-бюджетникам, хто вже уклав такі угоди, – зарано радіти. Повернення боргу державі у вигляді відпрацювання ніхто не скасовував. А законопроект № 3312-д діятиме лише для тих студентів, яких зарахують у 2017 р.

НЕСТАЧА КАДРІВ

Поки майбутні медики шукають приводи, як уникнути «заслання на село», мешканці районів бідкаються, що відсутність спеціалістів у місцевих лікарнях змушує їх нерідко витрачатися на поїздки до медзакладів обласного центру.

«Наша педіатр – людина пенсійного віку, – розповідає мешканка Васильківки Вікторія, – вона часто знаходиться на лікарняних, і, на мій погляд, призначає лікування звичайної ГРВІ препаратами, що були актуальні ще за часів мого дитинства, а зараз уже, на жаль, не такі дієві. Хотілося б, щоб у нас були молоді, більш обізнані спеціалісти».

Як розповідає заступник голови Васильківської РДА Людмила Голєва, у Васильківському центрі первинної медико-санітарної допомоги на сьогодні працюють 30 медиків, із них сімейних лікарів – 13 осіб. Це становить 63 % необхідної кількості спеціалістів. Також проходять інтернатуру двоє медиків. У райдержадміністрації розуміють необхідність залучення молодих кад­рів, саме тому у Васильківці реконструюється колишня будівля молочної кухні під багатоквартирний будинок, який передадуть у житловий фонд для лікарів-сімейників. Після проведення реконструкції вони отримають 10 сучасних квартир. Але такими ініціативами похвалитися можуть не всі.

За словами головного лікаря П’ятихатського ра­йонного центру первинної медико-санітарної допомоги Федора Орєхова, нестача кадрів – болюча проблема для сільської місцевості. Так, центру, який він очолює, потрібно 30 сімейних лікарів, а нині працюють лише 15. «Ми щороку подаємо до медвузів списки вакансій, – розповідає Федір Ізотович, – проте у 2016-му ніхто не при­йшов. Та це й зрозуміло. На такий заробіток небагато охочих, тим більше, як завжди, існує проблема з житлом. За умовами відпрацювання місцева влада повинна ним забезпечити спеціаліста, проте на практиці не завжди так буває».

Юристи зазначають про право випускника, який уклав угоду щодо відпрацювання в сільській місцевості, вимагати дотримання всіх її умов. Зокрема, ч. 4-ю ст. 64 ЗУ «Про вищу освіту» передбачається, що держава забезпечує спеціалісту безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах установлених норм. Адвокат Андрій Верба вважає, що випускнику треба самому подбати про себе. Для цього, за його словами, необхідно отримати виписку про працевлаштування, стати на квартирний облік, якщо є потреба, або ж, орендуючи житло, уклас­ти офіційний договір оренди з господарем, аби не оплачувати її із власної кишені. Якщо ж держава в особі місцевих органів влади не виконує своїх зобов’язань, необхідно подавати позов до суду. Шанси виграти справу він оцінює високо.

ЛЮДМИЛА КОПИЛЕНКО