Мікрокредити стають фінансовою пасткою для українців
На 5 мільярдів гривень зросли борги українців перед мікрофінансовими організаціями від початку 2024 року. А загальна сума заборгованості перед МФО вже сягнула 14,5 мільярда. Чому клієнтам мікрофінансових установ так легко потрапити до «боргової ями» та на що варто звертати увагу, беручи мікрокредити, – розбиралися журналісти.
УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ
3 945 098 мікрокредитних договорів уклали українці за перше півріччя 2024 року. Це приблизно по 657 тисяч договорів на місяць. І більшість цих мікропозик користувачі взяли онлайн. Такими є дані від Опендатабота станом на липень цього року.
На короткострокові позики близько місяця припало лише 17% кредитів. 62% кредитів люди брали на строк від 3 місяців до року. І 8% мікропозик заплановані на термін понад 3 роки. Середня сума кредиту зросла у 1,4 раза, порівняно з минулим роком, і нині складає 6776 гривень.
Разом із сумами позик зростають і борги за кредитами: від початку року на 56%, або ж на 5,23 мільярда гривень. Більше половини нових боргів – 3,4 млрд грн – з’явилися з квітня по червень 2024 року.
КРЕДИТИ НА ЩОДЕННІ ПОТРЕБИ
За даними дослідження Асоціації українських банків, послугами мікрофінансових організацій користуються близько 13% дорослого населення України. 67% позичальників беруть кредит на забезпечення щоденних потреб в очікуванні наступної зарплати. Другим за популярністю цільовим призначенням кредиту є оплата лікування або купівля медикаментів – 31%. Третє місце посіли витрати на ремонт житла та автомобіля – 19%. Далі йдуть платежі за комунальні послуги – 17% та купівля одягу і взуття – 15%.
Андрій із Новомосковська працює на будівництві, і торік, коли трапилася травма, не мав змоги працювати кілька місяців. «Грошей не вистачало навіть на ліки, тому я вирішив узяти мікрокредит. Спочатку сума була невелика, але з часом я просто не міг контролювати, як швидко зростають відсотки. Довелося брати ще кілька кредитів у різних компаніях, – каже чоловік. – Я й не помітив, як моя заборгованість перевалила за 50 тисяч. Спробував домовитися з однією з компаній про реструктуризацію боргу, але вони лише накинули нові відсотки. Виходу майже не було».
Слід додати, що відповідно до дослідження 46% респондентів заявили, що почали частіше брати мікрокредити після початку повномасштабного вторгнення росії, 13% розповіли, що вперше взяли мікрокредит із початком великої війни. І лише 12% заявили, що почали брати мікрокредити рідше. 3% опитаних відповіли, що зовсім відмовилися від оформлення мікрокредитів.
ЗАХМАРНІ ВІДСОТКИ
І хоча мікрокредити можуть бути дуже зручними через легкість і швидкість отримання грошей, тут існує низка ризиків, про які не варто забувати. Передусім це надзвичайно високі відсотки та приховані платежі. За словами інвестиційного банкіра і фінансового експерта Сергія Фурси, відсотки за такими кредитами можуть сягати 300-600% річних і більше.
«Це зазначено в договорі, але часто люди не читають умов позик або не звертають на них уваги. Нерідко в договорі вказується відсоткова ставка на день, наприклад, 1-2%. Людина думає, що це небагато і що зможе повернути гроші, наприклад, за п’ять днів, але їй це не вдається, а сума боргу зростає», – застерігає Фурса.
Це може призвести до потрапляння у так звану «боргову яму». Коли позичальник бере все нові кредити, щоб гасити попередні. Між тим відсотки постійно зростають, і ситуація виходить із-під контролю.
«Коли я вперше звернулася до мікрофінансової організації, мені здавалось, що це тимчасове рішення, – розповідає жителька Дніпра Оксана. – Позичити кілька тисяч гривень до зарплати здавалося таким простим виходом. Але вже через два місяці зрозуміла, що погасити ці борги стає все важче. Відсотки просто шалені. Я брала нові кредити, щоб закрити попередні, але замість того, щоб розв’язати проблему, потрапила в справжнє фінансове болото. У якийсь момент борг виріс до 30 тисяч гривень. Це був справжній шок».
Як пояснює керівник ГО «Антиколектор» Михайло Прокопчук, цей процес відбувається поступово і клієнт може спочатку й не усвідомлювати, що відбувається. «Зазвичай вони видають першу позику, наприклад, три тисячі гривень на місяць, без відсотків. Через місяць позичальник повертає цю суму, і йому пропонують новий кредит, але вже під 1-3% на день. Людина думає, що це вигідно, і бере знову три тисячі, проте через місяць заборгованість становить уже 5700 гривень. Якщо у позичальника немає таких коштів, МФО пропонує пролонгацію: наприклад, сплатити півтори тисячі гривень зараз, а «тіло» перенести на наступний місяць. І так цей процес затягується. Дехто бере один мікрокредит, потім іще один, щоб перекрити попередній, далі ще один – і утворюється «боргова яма» із 20 – 30 мікрокредитів. Мені відомо про людину, яка взяла аж 36 мікрокредитів!» – каже Прокопчук.
НЕ ІГНОРУВАТИ ПРОБЛЕМУ
Щоб не потрапити у таку халепу, фахівці радять навіть до найменших кредитів підходити відповідально. Читати договір та намагатися повернути позичені кошти якомога швидше. Якщо ж уже почалися протермінування, не ігнорувати їх, сподіваючись, що МФО просто забудуть про борг.
Як пояснює адвокат Мар’ян Сащук, «тіло» кредиту треба віддати в будь-якому разі, а ось нараховані відсотки можна поставити під сумнів у суді. «Люди часто думають, що коли не повертати борг упродовж трьох років, то він автоматично «згорає». Це не так, це міф. На практиці такі історії часто закінчуються судовими позовами від кредиторів, рішеннями судів про стягнення боргу, виконавчими провадженнями, блокуванням рахунків й арештом майна», – застерігає юрист.
ПІДГОТУВАЛА НАТАЛІЯ КОВАЛЬЧУК,
фото звідкритих джерел
