На Дніпропетровщині відкрили особливий пам’ятник (Фото)
Урочисте дійство відбулося якраз на величне свято – на Покрову, 14 жовтня 2018 року, в селі Миколаївка-1(колишні Карнаухівські Хутори) Дніпровського району на Дніпропетровщині. Цього дня було відкрито пам’ятник козакам, котрі загинули від смертельних ран у війні з ляхами поблизу Жовтих Вод і знайшли вічний спокій у кархутірській землі.
Задум створити пам’ятник козакам виник давно. Завдяки оповіді першого освіченого вчителя в цьому краї, краєзнавця, громадського діяча Придніпров’я Михайла Івановича Лояна вдалося дізнатися про зв’язок Кархуторів з переможною битвою українського народу під проводом Богдана Хмельницького з польською шляхтою під Жовтими Водами в 1648 році (тобто 370 років тому). Ця битва була початком національно-визвольного руху на Україні. Як відомо, поранених козаків везли на лікування до Пустельно-Миколаївського чоловічого монастиря через цю місцевість і померлих ховали саме тут.
Пам’ятник козакам встановлено в центрі села, біля Меморіального комплексу, присвяченого героям Другої світової війни. Символічно, що поряд з героями ХVІІ століття знайшли вічний спокій бійці ХХ століття, об’єднані однією метою – боротьбою за незалежність України.
На свято прийшли мешканці села, представники козацтва, жителі сусідніх населених пунктів, творча інтелігенція з Дніпра. Мітинг відкрила голова Миколаївської сільради Антоніна Чорна. Урочисто прозвучав гімн України. Після відкриття пам’ятника відбулося його освячення (священики отець Віталій і отець Олександр), покладання вінка і квітів. На гранітній плиті викарбовано образ козака і напис «У цій святій землі поховані славні Запорозькі козаки гетьмана Богдана Хмельницького, померлі від ран, отриманих у переможній битві під Жовтими Водами в 1648 році за православну Україну. Пам’ятаємо. Схиляємо голови. МГО «Козацтво Запорозьке, 2018 рік». Знаменно, що відкриття пам’ятника відбулося саме на Покрову. Адже 14 жовтня 1876 року, тобто 142 роки тому відбулося освячення місцевої Покровської церкви, яка була знищена в роки антирелігійної компанії. Нині є задум створити в селі нову церковну споруду.
Про історію ініціювання і створення пам’ятника розповіла онука учителя Михайла Лояна – Зоя Шевцова (лікар – за фахом, краєзнавець – за покликанням). Громадські організації з різних регіонів України звернулися до органів влади з проханням встановити пам’ятний знак козакам. Задум був здійснений завдяки активній громадській позиції козаків МГО «Козацтво Запорозьке», які підтримали активістів села на чолі з головою Миколаївської сільради Антоніною Чорною. Багато зробили для встановлення пам’ятника представники козацтва – Василь Сердюков, Олександр Пилипенко, Людмила Іванова; патріоти села, серед них Володимир Василюк, Віктор Кукурудза та інші, які душею та серцем вболівали за реалізацію проекту. Зоя Шевцова висловила вдячність усім, хто допомагав їй у створенні та виданні книги «Широке село під горою: Карнаухівські Хутори – Миколаївка-1». Насамперед, Таїсії Тарасенко, Сергію Кулику, спонсорам Сергію Дмитренку і Сергію Сущенку, родинам, серед них – Скорики, Федоряки, Зайві, Мартиненки, Небосенки, Ярмоленки, Ропотани, Олейники, Чепелі та інші.
Від козацтва з вітальним словом виступили генерали Василь Сердюков і Петро Середа. Представники МГО «Козацтво Запорозьке» нагородили краєзнавця Зою Шевцову і голову сільради Антоніну Чорну Почесними Грамотами і медалями «Берегиня козацького роду» за активну участь у відродженні та розвитку Козацтва Запорозького в Україні.
Відома письменниця, громадський діяч Леся Степовичка відзначила, що відкриття пам’ятника козакам – важливий захід у комплексній історико-краєзнавчій програмі, яка проводиться в селі. Батько письменниці, Нестор Маркович Свистун, служив регентом церковного хору в Кархуторах.
Доктор історичних наук, професор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Ігор Кочергін підкреслив, що відкриття пам’ятника буде сприяти патріотичному вихованню молоді, вихованню любові до рідного краю і рідної землі. Ігор Кочергін вручив Подяку Національної спілки краєзнавців України Зої Шевцовій за активну науково-дослідницьку та просвітницьку діяльність у популяризації історії рідного краю.
Письменник, краєзнавець, перекладач, автор передмови до книги про село Микола Чабан запропонував створити музей села, куди кожний житель міг би принести матеріали про свій рід, сімейні реліквії. Називати вулиці на честь видатних постатей краю, відкривати їм пам’ятні дошки (як приклад – Михайлу Лояну з родовими коренями по материній лінії в Кархуторах). Микола Чабан висловив думку про можливість повернення селу первинної поетичної назви – Карнаухівські Хутори.
Натхненно прозвучали вірші та легенда про Кархутори Костянтина Дуба – кандидата філологічних наук, доцента Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.
З віршами, піснями про рідний край майстерно виступили школярі Миколаївської загальноосвітньої школи (директор Людмила Зуб, керівник художніх колективів – Наталія Кравченко). Біля пам’ятника було посаджено ялинки. Місцеві жителі та гості отримали буклети про село.
Директор народного музею Микити Коржа Наталія Семенова, народний майстер Володимир Івченко і вчителька історії Ірина Біжко запросили присутніх до Сурсько-Михайлівки. Місцевий мешканець Олександр Пластун перетворив свою садибу на музей запорожця Микити Коржа. Гості побували в цьому самобутньому музеї. На його подвір’ї лунали козацькі пісні, думи. А ще відвідали могилу козака Коржа.
З відкриттям пам’ятного знаку козакам Миколаївка-І Дніпровського району нині вирізняється серед численних Миколаївок не тільки в нашому краї, а й в усій Україні. Учасники врочистостей бажали селу з давньою і славною історією подальшого розквіту, покращення інфраструктури, поліпшення добробуту його мешканців. Усе в житті народжується і вмирає, але пам’ять лишається. Якою вона буде, залежить від кожного з нас. Тож вивчаймо життя своїх пращурів, цінуймо сьогодення, дбаймо про майбутнє.
Володимир Гапонов,
лікар, краєзнавець
