Новомосковська об’єднана ДПІ інформує

Виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, регламентується ст. 192 Податкового кодексу. Помилки в податкових накладних виправляються шляхом складання розрахунку коригування.

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — розрахунок коригування) складається постачальником (продавцем) товарів/послуг за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної на дату виявлення помилки.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, встановленому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

У результаті виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, вартість (кількість) товару може бути змінена або залишитися без змін. Від цього залежить порядок реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

_____________________________________________________________________________________

Хто має реєструвати розрахунок коригування

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача — платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

• постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
• отримувачем (покупцем) товаріг/посгіуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 01.02.2015 р., розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) — платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 01.07.2015 р. до податкових накладних, складених до 01.07.2015 р. на отримувача (покупця) — платника податку, які підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації таким платником податку.

____________________________________________________________________________________

Одразу слід застерегти, що помилка у даті складання податкової накладної або її порядковому номері не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування із зазначенням правильної дати складання чи номера.

Нагадаємо порядок нумерації податкових накладних (п. 6 Порядку № 1307):

• облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником ПДВ у довільних формі та порядку;
• порядковий номер податкової накладної не може починатися на «0»;
• не допускається складання податкових накладних за однією датою з однаковим порядковим номером;
• у клітинках порядкового номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються;
• порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення, тобто не повинен містити літер чи інших символів;
• за структурою порядковий номер податкової накладної складається з двох частин: у першій частині (до знака дробу) проставляється цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду, тобто її порядковий номер; у другій частині (після знака дробу) проставляються коди, що передбачають здійснення платниками особливих операцій, а саме:

код «2» у другій частині порядкового номера окремої податкової накладної, складеної у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених п. 16ˡ.З Закону № 1877, мають право вказувати лише платники ПДВ, включені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації;

код «5» у другій частині порядкового номера податкової накладної може бути вказано лише у разі складання податкової накладної оператором інвестору в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції відповідно до пп. «а» п. 337.4 ст. 337 Податкового кодексу.

Коли результат округлення показників не є помилкою

Окремо слід зупинитися на правилах скорочення та округлення вартісних показників, що зазначаються у податкових накладних.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1307 усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Пунктом 16 цього Порядку передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Тобто графа 7 податкової накладної повинна містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, лише тоді, коли ціни (тарифи) затверджено відповідним рішенням уряду і в такому рішенні ціна містить більше двох знаків після цілого числа, у графі 7 податкової накладної може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Таким чином, вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством).

При цьому кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, можуть мати більше двох знаків, а округлення як вартісних, так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку, повинно здійснюватися за загальновстановленими арифметичними правилами.

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків І — IX розділу А податкової накладної.

Розрахунок вартісного показника, в якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, в якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на «1» (одиницю).

Слід також нагадати всім платникам податку, що ст. 194 Податкового кодексу визначено, що сума податку додається до ціни товару/послуги, а не окремо обчислюється.

Помилки в реквізитах заголовної частини

Помилки, допущені у верхній лівій частині податкової накладної, виправляються шляхом складання розрахунку коригування, в якому зазначаються правильні показники.

При виправленні помилок у реквізитах податкової накладної «Найменування отримувача (покупця)» та/або «Номер філії» платник податків на дату виявлення помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У такому разі графи з 1 по 14 розділу Б розрахунку коригування та у розділі, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються (залишаються пустими).

Помилки в табличній частині

Розділ Б

У разі виправлення помилок у розділі Б табличної частини податкової накладної платник податку повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому одним рядком зазначити показники зі знаком «-» щодо товарів/послуг, показники яких виправляються, та другим рядком зі знаком «+» щодо товарів/послуг, які фактично постачаються/надаються.

При цьому графа 1 розрахунку коригування, в якій зазначається № з/п рядка податкової накладної, що коригується, заповнюється двічі по кожному з рядків, які коригуються, а у графі 2 зазначається причина коригування.

Наприклад, у разі зміни номенклатури товарів/послуг у межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні кошти не повертаються) у розрахунку коригування у графі 7 «Зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)» в одному рядку зі знаком «-» зазначається номенклатура товару/послуги, яка підлягає зміні, а в другому рядку вказується зі знаком «+» номенклатура товарів/послуг, які фактично постачаються на їх заміну.

Відповідно до форми розрахунку коригування у графі 1 розділу Б зазначається номер рядка податкової накладної, що коригується.

Оскільки відбувається зміна номенклатури товару/послуги, зазначеної в конкретному рядку податкової накладної, то графа 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» розрахунку коригування заповнюється двічі по кожному з рядків, які змінюють номенклатуру, та відповідає графі 1 «№ з/п» рядка податкової накладної, що коригується. При цьому у графі 2 зазначається причина коригування — «зміна номенклатури».

Якщо помилку допущено у коді УКТ ЗЕД, то покупець не зможе відобразити на підставі такої податкової накладної податковий кредит. При цьому помилкою вважається як відсутність коду, так і неправильно зазначений код УКТ ЗЕД. Зміна коду УКТ ЗЕД фактично є зміною номенклатури, тому виправляється така помилка так само, як і помилка в номенклатурі.Покупець отримує право на податковий кредит у тому періоді, коли постачальник складе розрахунок коригування (у разі його своєчасної реєстрації) або зареєструє розрахунок коригування (у разі його несвоєчасної реєстрації).

Якщо платник податку нараховував ПДВ із застосуванням ставки податку 20 % при постачанні товарів/послуг, операції з постачання яких відповідно до Податкового кодексу звільнені від оподаткування ПДВ, то з метою виправлення допущеної помилки такий платник повинен здійснити коригування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі розрахунку коригування, в якому зазначається зі знаком «-» обсяг операцій, до якого застосовувалась ставка 20 %. У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику розрахунок коригування, складений Постачальником таких товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу — платнику ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу отримувачем таких товарів/послуг.

Одночасно з цим платник податку має скласти нову податкову накладну на операцію, яка звільнена від оподаткування ПДВ, із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання першої події за такою операцією, та зобов’язаний зареєструвати таку накладну в ЄРПН.

Розділ А

Показники рядків 1 — ІХ розділу А табличної частини податкової накладної є розрахунковими та формуються на підставі даних розділу Б. Тому показники рядків І — IX розділу А коригуються разом з відповідними показниками розділу Б, якщо коригування показників розділу Б призводить до зміни показників розділу А.

Показник рядка X розділу А табличної частини податкової накладної окремому коригуванню не підлягає.

Наприклад, у разі зміни кількості та/або вартості товару/ послуги, у тому числі одночасної їх зміни, у графі 2 розрахунку коригування зазначається «зміна кількості/вартості» й такий розрахунок заповнюється на суму різниці, а саме:

• у випадку коригування кількості товарів/послуг у графі 7 розділу Б розрахунку коригування зазначається кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, щодо яких проводиться зміна поставки (зі знаком «-» — при зменшенні кількості, зі знаком «+» — при збільшенні); у графі 8 розділу Б — фактична ціна без врахування ПДВ, за якою раніше було здійснено постачання;
• у випадку коригування вартості товарів/послуг у графі 9 розділу Б зазначається сума різниці між ціною домовленості без ПДВ та фактичною ціною без ПДВ, за якою здійснено постачання (відповідно зі знаком «-»/«+»); у графі 10 розділу Б — фактична кількість постачання товарів/послуг;
• у випадку одночасної зміни кількості товару/послуги та його/ її вартості у графі 7 розділу Б вказується значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, яка вказана у графі 6 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування; у графі 8 розділу Б – ціна товару/послуги, у графі 7 розділу Б такої податкової накладної; у графі 9 розділу Б — значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна товару/ послуги, яка вказана у графі 7 розділу Б такої податкової накладної; у графі 10 розділу Б — кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, вказана у графі 6 розділу Б такої податкової накладної зменшена/ збільшена на значення графи 7 розділу Б цього розрахунку коригування;
• графи 1, 3 — 6, 11, 12 розділу Б заповнюються в загальному порядку; у графі 13 розділу Б зазначаються обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.

Повернення суми попередньої оплати/повернення товарів

Якщо після отримання коштів/постачання товарів та складання податкової накладної відбувається повернення суми попередньої оплати/повернення товарів, постачальник (продавець) на дату такого повернення складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів/постачання товарів.

У табличній частині такого розрахунку коригування, зокрема в розділі Б, зазначаються:

• у графі 1 — номер рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 2 — причина коригування (наприклад, повернення попередньої оплати/повернення товарів);
• у графі 7 «Коригування кількості, зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)» вказується кількість (об’єм, обсяг) непоставлених/ повернутих товарів/послуг зі знаком «-»;
• графа 9 «Коригування вартості, зміна ціни (-) (+)» та графа 10 «Коригування вартості, кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими. Показники, що зазначались у графах 3 — 6, 8, 11 та 12, залишаються незмінними.

У графі 13 вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ) зі знаком «-».

Залежно від того, як оподатковувалася ПДВ така операція (за основною ставкою, ставками 7, 0 % чи звільнялася від оподаткування ПДВ), продавцем заповнюється відповідна графа розділу А розрахунку коригування.

Помилка в ІПН

Виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі — ІПН) покупця податкової накладної, зареєстрованої ЄРПН, здійснюється таким чином.

Продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням особливостей:

• у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині — зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/ послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;
• у полі «Дата складання» зазначається поточна дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий неправильний ІПН був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування.

Продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

• реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;
• у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із неправильним ІПН (відповідно таке виправлення можливе лише в період, протягом якого податкова накладна може бути зареєстрована (365 календарних днів з дати складання), а щоб уникнути штрафу за несвоєчасну реєстрацію, бажано таку помилку виправити в межах терміну, встановленого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу);
• такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із неправильним ІПН покупця;
• у табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із неправильним ІПН.

У графі 2 розрахунку коригування, який складається для виправлення помилки в ІПН покупця, допущеної у податковій накладній, зазначається причина коригування: «Виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця».

У разі якщо в період з дати складання податкової накладної із неправильним ІПН до дати фактичного складання другої податкової накладної (з правильним ІПН) відбулася зміна суми компенсації вартості зазначених у податковій накладній з неправильним ІПН товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, то у другій податковій накладній не допускається зазначення показників з урахуванням таких змін.

У такому разі складається розрахунок коригування до другої податкової накладної, в якому відображається відповідне коригування кількісних і вартісних показників.

Помилка в умовному ІПН виправляється аналогічним шляхом. При цьому розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації в ЄРПН таким платником податку.

Зміна коду пільги

Код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання податкової накладної, зазначається у графі 9 розділу Б податкової накладної (п. 16 Порядку № 1307).

У разі якщо після складання податкової накладної з’ясовано, що код пільги з ПДВ вказано неправильно, то у розрахунку коригування зазначається правильний код пільги, визначений згідно з Довідниками податкових пільг, які затверджені ДФС станом на дату складання розрахунку коригування. При виправленні реквізиту «Код пільги» у розрахунку коригування вказуються тільки правильні дані (тобто у графі 12 розділу Б ставиться правильний код пільги), а інші графи не заповнюються.

Виправлення помилки у розрахунку коригування

Розглянемо, як бути у разі, коли помилку допущено у розрахунку коригування до податкової накладної.

Розрахунок коригування, який містить помилки в заголовній частині, не може бути підставою для коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту. Якщо в розрахунку коригування, який зареєстровано в ЄРПН, допущено помилки в заголовній частині, платник податку на дату виявлення такої помилки має скласти новий розрахунок коригування, в якому всі правильно заповнені реквізити повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У такому випадку графи з 1 по 14 розділу Б розрахунку коригування не заповнюються (залишаються пустими).

Для виправлення помилок у розділі Б табличної частини розрахунку коригування платник податку складає новий розрахунок коригування. У такому разі помилка виправляється методом сторно, а у графі 2 зазначається причина коригування — «виправлення помилки».

ВІДОБРАЖЕННЯ КОРИГУВАНЬ У ПОДАТКОВІЙ ЗВІТНОСТІ

Розглянемо, як відображаються у податковій звітності з ПДВ розрахунки коригування, складені до податкових накладних з помилками або у разі зміни сум компенсації вартості товарів/послуг, та особливості проведення коригувань податкового кредиту на підставі інших документів, що дають право на віднесення сум до податкового кредиту без отримання податкової накладної.

Зміна суми компенсації вартості товарів

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.

Складається розрахунок коригування у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг на дату доплати або повернення коштів.

Відповідно до пп. 192.1.1 цього пункту у разі якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:

• постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок;
• отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/ послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з пп. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу у разі якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:

• постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок;
• отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг

Зменшення податкових зобов’язань продавця		Зменшення податкового кредиту покупця
У разі своєчасної реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН	У разі порушення терміну реєстрації в ЄРПН
У податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, у якому складено такий розрахунок коригування	У податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН	У податковій декларації з ПДВ того податкового періоду, на який припадає дата складання розрахунку коригування
Розрахунок коригування на збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг
Збільшення податкових зобов’язань продавця	Збільшення податкового кредиту покупця
	У разі своєчасної реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН	У разі порушення терміну реєстрації в ЄРПН
У податковій декларації з ПДВ в податковому періоді, на який припадає дата складання розрахунку коригування	У податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому розрахунок коригування складено, або будь-якого наступного звітного періоду, але не пізніше ніж через 365 днів з дати його складання	У податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 365 днів з дати його складання

У разі коли розрахунок коригування не зареєстровано в ЄРПН протягом 365 календарних днів або взагалі не складено, то:

• у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;
• у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

Результат перерахунку податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період відповідно до Порядку № 21.

Так, пп. 8 п. З розділу V цього Порядку визначено, що коригування податкових зобов’язань відображається у рядках 7 та 8 розділу І «Податкові зобов’язання» декларації. При заповненні рядка 7 обов’язковим є подання додатка 1 до декларації «Розрахунок сум податку на додану вартість» (Д1) (далі — додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів.

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 декларації (пп. З п. 4 розділу V Порядку № 21). При заповненні рядка 14 обов’язковим є подання додатку 1, що заповнюється в розрізі контрагентів.

Помилки, не пов’язані зі зміною суми компенсації

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Якщо розрахунок коригування складено з метою виправлення помилок у реквізитах податкової накладної, суми ПДВ по якій були попередньо включені до складу податкового кредиту, при цьому обсяги постачання товарів/послуг та відповідно сума податкових зобов’язань або податкового кредиту платника податку не змінилися, то підстав для коригування податкового кредиту у декларації з ПДВ та відповідно заповнення роз рахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (додаток 1) немає.

Наприклад, у випадку зазначення неправильного ІПН при складанні податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та її реєстрації в ЄРПН платник податку — продавець з метою виправлення допущеної помилки має право скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної з неправильним ІПН, який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг. При цьому оскільки у декларації зазначаються дані, визначені на підставі первинйих документів, відображенню у податковій звітності з ПДВ підлягають податкові зобов’язання, визначені на дату складання податкової накладної з неправильним ІПН. Розрахунок коригування та друга податкова накладна не впливають на визначене податкове зобов’язання, тому операція, пов’язана з виправленням помилки в ІПН покупця, відображенню у податковій звітності з ПДВ не підлягає.

Зміна напряму використання товарів

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни для такої реєстрації зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р., — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

• в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 цієї статті) або місце постачання яких розташовано за межами митної території України;
• в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 та п. 197.11 ст. 197 Кодексу);
• в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
• в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу). Пунктом 199.1 ст. 199 Податкового кодексу передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи надалі починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

Отже, платник податку у разі складання зведених податкових накладних відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу має право скласти розрахунки коригування до таких зведених податкових накладних.

У розрахунку коригування зазначається дата складання та порядковий номер зведеної податкової накладної, що була складена відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, до якої він складається. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, який склав таку зведену податкову накладну.

Наприклад, платник податку зменшує суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу в зв’язку з переведенням невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

При складанні такого розрахунку коригування у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний індивідуальний податковий номер, зазначений у податковій накладній, що коригується («400000000000» або «600000000000»).

У табличній частині розділу «Б» такого розрахунку коригування зазначаються, зокрема:

• в графі 2 «Причина коригування» — використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів) по операціях, на які нараховані зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу;
• в графі 3 «Номенклатура товарів/послуг постачальника» — зазначається дата складання та порядковий номер податкової накладної, складеної на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначив податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податково­го кодексу.

Кількісні та вартісні показники, щодо яких відбувається коригування, заповнюються зі знаком «-». Інші графи заповнюються без особливостей.

Показники такого розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН, відображаються у рядку 4 декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації та включаються до розрахунку загальної суми податкових зобов’язань за відповідний звітний податковий період (пп. 5 п. З розділу V Порядку № 21).

Списання кредиторської заборгованості

Якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту.

У такому випадку коригування податкового кредиту здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Відповідно до пп. З п. 4 розділу V Порядку № 21 коригування податкового кредиту у разі списання кредиторської заборгованості відображається у рядку 14 розділу II декларації з обов’язковим поданням додатка 1.

Згідно з формою додатка 1 коригування податкового кредиту відображаються у таблиці 2. При цьому:

• у графі 2 — зазначається індивідуальний податковий номер постачальника;
• у графі 3.1 — дата складення бухгалтерської довідки, наприклад: «04.2017»;
• у графі 4 — обсяг постачання (без ПДВ);
• у графі 5 — сума ПДВ, нарахована за основною ставкою;
• у графі 6 — сума ПДВ, нарахована за ставкою 7 %.

Інші документи для формування податкового кредиту

Нагадаємо, що п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу визначено перелік документів, які дають покупцю право на формування податкового кредиту з ПДВ без отримання податкової накладної.

Зокрема, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є:

• транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форму яких встановлено міжнародними стандартами;
• касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого щудатку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/ послуг не може перевищувати 200 гри г за день (без урахування податку).

При отриманні документів, зазначених у п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу, платник податку формує податковий кредит за датою, визначеною у п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу. Але як бути у разі якщо платник не включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у таких документах у періодах виникнення права на податковий кредит?

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте це правило не поширюється на інші документи, які згідно з нормами зазначеного Кодексу є підставою для формування податкового кредиту (митні декларації та документи, зазначені у п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу та п. 1 розділу IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання такого розрахунку.

Отже, якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 Податкового кодексу) за правилами, встановленими ст. 50 зазначеного Кодексу для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.

Аналогічно шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності) виправляється й ситуація, коли платником податку помилково не були включені до скла­ду податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у митній декларації, сплачені при ввезенні то­варів на митну територію України.

Нагадаємо, що в уточнюючому розрахунку відображаються всі заповнені рядки декларації, що уточнюється. В графу 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації, що уточнюється, у графі 5 відображаються всі показники декларації з урахуванням виправлених помилок, в графі 6 відображається абсолютне значення помилки по всіх заповнених в уточнюючому розрахунку рядках з відповідним знаком (+/-). У Разі якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється. При цьому незаповнені рядки в декларації в уточнюючому розрахунку залишаються незаповненими.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розділу VI Порядку № 21).