Новомосковська об’єднана ДПІ інформує

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним, а справляння плати за землю — Податковим кодексами. Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Підпунктом «в» ст. 96 цього Кодексу передбачено, що землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності громадянами та юридичними особами здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом.

Відповідно до ст. 81 цього Кодексу громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

• придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
• безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
• приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
• прийняття спадщини;
• виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Також громадяни, які чесно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів АР Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених ст. 119 Земельного кодексу.

Кадастр як єдина державна геоінформаційна система про землі в межах кордонів України містить про неї необхідні відомості.

ЯК ОТРИМАТИ ПРАВО ВЛАСНОСТІ

Відповідно до Земельного кодексу громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, що перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Згідно із Земельним кодексом особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на її розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (статті 125, 211 Земельного кодексу).

Отже, у разі якщо фізична особа відповідно до рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування набула право власності або право користування на земельну ділянку із земель комунальної власності, то такій особі для одержання права на цю земельну ділянку необхідно звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки (статті 118, 123 Земельного кодексу) для передачі їй земельної ділянки у власність або у користування.

У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (п. 1 ст. 120 Земельного кодексу).

Також згідно зі ст. 377 Цивільного кодексу до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні з урахуванням прибудинкової території.

При цьому власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу).

ХТО КОНТРОЛЮЄ ДОСТОВІРНІСТЬ ДАНИХ

Пунктом 61.1 ст. 61 Податкового кодексу визначено, що податковий контроль — це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів.

Водночас центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу).

Якщо земля використовується неправомірно

Керуючись принципом платного використання земельних ділянок (ст. 206 Земельного кодексу), суб’єкт господарювання, який не сформував земельну ділянку (відомості про неї не внесено до Кадастру) та не оформив прав на неї (далі — суб’єкт, що неправомірно використовує земельну ділянку), використовуючи таку земельну ділянку, створює підстави для виникнення ризиків податкового адміністрування плати за землю:

• неотримання податкових зобов’язань;
• унеможливлення взяття суб’єкта, що неправомірно використовує земельну ділянку, на податковий облік, що створює умови для ухилення від справляння плати за землю;
• отримання податкових зобов’язань у неповному обсязі;
• недоотримання плати за землю в результаті необгрунтованої сплати земельного податку замість орендної плати за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності суб’єктом, що неправомірно використовує земельну ділянку, до якого переходить право власності на земельну ділянку і який не може набути право власності на землю, у тому числі у разі придбання об’єкта нерухомості, розташованого на такій земельній ділянці, проте має право отримати таку земельну ділянку на умовах оренди (частина п’ята ст. 120 та частина третя ст. 145 Земельного кодексу);
• унеможливлення встановлення контролю за об’єктом оподаткування для суб’єкта, що неправомірно використовує земельну ділянку, якщо відсутні відомості у Кадастрі щодо місця розташування, розміру земельної ділянки і межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості);
• унеможливлення встановлення контролю за базою оподаткування для суб’єкта, що неправомірно використовує земельну ділянку, у разі відсутності відомостей у Кадастрі щодо нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

ДЕ ЗВІРИТИ ДАНІ

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звіряння даних.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки здійснює протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 Запитання-відповіді:  РЕЄСТРАЦІЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ

 ПОДАННЯ ТАБЛИЦІ ДАНИХ ПЛАТНИКА

У якому випадку і як саме подається Таблиця даних платника податків?

Пунктом 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН).

Так, починаючи з 01.07.2017 р. згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН може бути зупинено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН (далі — Критерії), затверджених наказом Мінфіну України від 13.06.2017 р. № 567 (далі – наказ № 567).

Отже, у разі отримання платником податків квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник має право подати на розгляд комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН або відмову в такій реєстрації, інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за формою, встановленою наказом № 567, яка є додатком до Критеріїв.

Таблиця має містити тільки ті коди УКТ ЗЕД і КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, стосовно якого зупинено податкову накладну, і платником отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Таблиця даних платника податків відповідно до п. 4 Критеріїв наказу № 567 подається винятково в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС України («Єдине вікно» або «Електронний кабінет платника податків»).

 НАДАННЯ ПОЯСНЕНЬ

Як надати пояснення у разі зупинення реєстрації податкової накладної?

У разі відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу формується квитанція про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування, яка надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) — платнику податків.

Пунктом 201.16 ст. 201 Податкового кодексу встановлено право платника податку подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. «в» пп. 201.16.1 цього пункту.

Пояснення можна подати у вигляді повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за відмовленими ПН/РК за формою J(F)1312601, яке формується за кожними окремо податковою накладною/розрахунком коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН. Копії документів до такого повідомлення додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі РDF (розмір кожного додатка має не перевищувати 2 МБ).

 ДОКУМЕНТИ, ДОСТАТНІ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

У якому вигляді необхідно подавати визначені законодавством документи у разі отримання повідомлення щодо зупинення реєстрації поданої податкової накладної?

Наказом № 567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — документи).

У разі отримання платником податків квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податків має право подати на розгляд комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН або відмову в такій реєстрації, зазначені у наказі документи.

Надавати потрібно лише ті документи, що підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена. З метою оперативного опрацювання документи бажано подавати в електронному вигляді.

Нагадаємо, що платник має право подати документи для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до ДФС протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування (пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу).

 ТЕРМІН ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

Протягом якого періоду комісія ДФС України виносить рішення про реєстрацію податкової накладної?

Як зазначалося, з 01.07.2017 р. згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН може бути зупинено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності таких податкової накладної/розрахунку коригування Критеріям, затвердженим наказом № 567.

На виконання п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу створено комісію ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – комісія ДФС), порядок роботи якої затверджено наказом Мінфіну України від 13.06.2017 р. № 566 (далі -Порядок).

Рішення комісії ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику ПДВ, у порядку, встановленому ст. 42 розділу II Податкового кодексу, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень і документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 розділу V Податкового кодексу.

 ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДМОВИ У РЕЄСТРАЦІЇ

У яких випадках комісія ДФС виносить рішення про відмову у реєстрації податкової накладної?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 р. №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

• ненадання платником податку письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосовано процедуру зупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу;
• ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. «в» пп. 201.16.1 вищезазначеного пункту;
• надання платником податку копій документів, які складено з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

 

ДАТА РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ

Як обчислюються граничні строки реєстрації податкової накладної у разі зупинення її реєстрації?

Згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу та п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міні­стрів України від 29.12.2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких було зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:

• прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування;
• набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто податкова накладна/розрахунок коригування реєструються датою внесення платником податку їх до ЄРПН.

При цьому згідно з п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу в разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення про відновлення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування.

 ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ ПРО ВІДМОВУ В РЕЄСТРАЦІЇ

Протягом якого строку можна оскаржити рішення комісії ДФС та який порядок розгляду таких скарг?

Процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 р. № 485.

Скарги подаються платником ПДВ до ДФС України протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

• задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;
• залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо мотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу, а саме — протягом 10 календарних днів з дня отримання скарги ДФС, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200¹.З ст. 200¹ Податкового кодексу.

Запитання-відповіді:ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

 СТАВКА ПОДАТКУ ДЛЯ СПАДЩИНИ

Інвалідом І групи у липні 2017 р. успадковано земельну ділянку та частину житлового будинку від рідної тітки (за заповітом). За якою ставкою ПДФО оподатковується вартість спадщини? Чи потрібно подавати у 2018 р. податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, отриманого фізичною особою в результаті прийняття нею у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Податкового кодексу.

Згідно з пп. «б» пп. 174.2.1 п. 174.2 цієї статті вартість нерухомого майна, що успадковується особою, яка є інвалідом І групи, оподатковується за нульовою ставкою податку.

При цьому доходи, що згідно з розділом IV Податкового кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, звільняються від оподаткування військовим збором.

Отже, вартість земельної ділянки та частини житлового будинку, що успадковані спадкоємцем-резидентом, який є інвалідом І групи, від спадкодавця-резидента (незалежно від ступеня їх споріднення), оподатковується податком та військовим збором за нульовою ставкою.

Зазначимо, якщо платник податку отримував доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 цього Кодексу, та у разі відсутності інших доходів, з якими Податковий кодекс пов’язує обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — декларація), обов’язок спадкоємця щодо подання декларації вважається виконаним і вона не подається.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку та військового збору до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Крім того, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу (пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу).

 ПОДАРУНОК В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

Чи оподатковуються кошти у вигляді подарунка, отримані неповнолітньою дитиною від її рідного батька із-за кордону?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого встановлено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи —резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Іноземні доходи — це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України, які є об’єктом оподаткування резидента (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Дохід, отриманий з джерел за резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, подарунки (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено: у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу (18 %), крім доходів, визначених пп.п. 167.5 цієї статті.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4ст. 164 Податкового кодексу).

Також згідно з пп. 1.2 п. 16¹ розділу XX Кодексу доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема іноземний дохід, є об’єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 %.

Зауважимо, що згідно з пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати декларацію за наслідками звітного податкового року.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою — резидентом у вигляді грошових коштів, перерахованих із-за кордону іншою фізичною особою (незалежно від ступеня споріднення фізичних осіб), у розумінні Податкового кодексу є іноземним доходом. У разі отримання такого доходу в іноземній валюті його сума перераховується у гривні за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент отримання, і включається такою особою до загального річного оподатковуваного доходу. При цьому фізична особа — резидент зобов’язана подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси до 1 травня року, що настає за звітним, декларацію та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити задекларовану суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Якщо отримувачем грошових коштів із-за кордону є малолітня/неповнолітня особа або особа, визнана судом недієздатною, обов’язок щодо заповнення та подання декларації від імені платника податку відповідно до п. 179.6 ст. 179 Податкового кодексу покладається на батьків, опікуна або піклувальника.

 ПРОДАЖ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

У січні 2017 р. фізичною особою продано іншій фізичній особі сідельний тягач та автобус, у травні — легковий автомобіль. Як оподатковується отриманий дохід?

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна встановлено ст. 173 Податкового кодексу.

Відповідно до пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 — 173 Кодексу.

Згідно з п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 Кодексу (5 %).

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 зазначеного Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 цієї статті).

Водночас отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла та/або мопеда, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу.

Крім того, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з Кодексом включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 — 173 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 %.

Отже, незалежно від черговості продажу дохід, отриманий від продажу протягом року одного легкового автомобіля, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а дохід від продажу інших транспортних засобів (сідельного тягача та автобуса) оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % та військовим збором — за ставкою 1,5 %.

 Актуально для платників ПДВ: якщо зупинена реєстрація ПН/РК в ЄРПН!

Новомосковська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.

Підпунктом 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення ПН/РК;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – Критерії оцінки), на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації ПН/РК;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в ЄРПН.

Вичерпний перелік таких документів (далі – перелік) у розрізі Критеріїв оцінки затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567).

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834 (далі – Наказ №654), який набрав чинності 12.08.2017, внесені зміни до Наказу №567.

Так, зокрема, відповідно до Наказу №654 письмові пояснення та копії документів, зазначені у переліку,