Новомосковська об’єднана ДПІ інформує

Податок на доходи фізичних осіб: орендні операції з нерухомістю. Загальні правила взаємовідносин між сторонами за договорами оренди встановлено главою 58 Цивільного кодексу. Відповідно до ст. 759 цього Кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Орендна плата — це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 Господарського кодексу).

Тобто основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном.

Договір оренди може укладатись у простій письмовій формі. Проте у разі оренди деяких об’єктів вимоги до форми договору можуть бути суворішими, наприклад, якщо укладається договір найму (оренди):

• будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше, то він підлягає нотаріальному посвідченню (п. 2 ст. 793 Цивільного кодексу) та державній реєстрації (п. 1 ст. 794 цього Кодексу);
• транспортного засобу (повітряного, морського, річкового судна, а також наземних самохідних транспортних засобів тощо) за участю фізичної особи, то такий договір підлягає нотаріальному посвідченню (п. 2 ст. 799 Цивільного кодексу);

Крім того, підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню договір оренди житла з викупом (ст. 811 Цивільного кодексу).

Також за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально договір оренди землі, що укладається у письмовій формі (ст. 14 Закону про оренду землі).

ЯКІ ПОДАТКИ СПЛАЧУВАТИ

Дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу).

Підпунктом 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу передбачено, що такі доходи підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу (тобто 18 %).

Крім того, відповідно до п. 16і підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зокрема від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), ставка збору – 1,5 %.

Порядок та строки сплати податку (збору) залежать від виду майна та статусу орендаря.

 ЯКЩО ОРЕНДАР — ФІЗОСОБА

Особа, яка отримує доходи від надання в оренду власного нерухомого майна (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку) іншій фізичній особі, відповідно до норм Податкового кодексу є особою, відповідальною за повноту та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету.

Відповідно до пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади.

Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб затверджено постановою № 1253 (далі — Методика), відповідно до якої розмір мінімальної суми орендного платежу напряму залежить від мінімальної вартості місячної оренди 1 м2 загальної площі нерухомого майна з урахуванням його місцезнаходження, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно.

Водночас пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу та Методикою передбачено, що якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок на доходи фізичних осіб, військовий збір до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем такого звітного (податкового) кварталу (пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

За результатами звітного податкового року орендодавець зобов’язаний подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація), в якій задекларувати суму отриманого доходу та визначити податкові зобов’язання з податку (збору).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Податкового кодексу (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Строки сплати визначено п. 179.7 ст. 179 цього Кодексу, а саме: фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

ОРЕНДАРІ —ЮРИДИЧНІ АБО САМОЗАЙНЯТІ ОСОБИ

Відповідно до пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу податковим агентом платника податку — орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, є орендар.

Тобто суб’єкт господарювання, який орендує таке майно, є особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку (збору) до бюджету. Податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу). Водночас нормами ст. 168 Кодексу визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Крім того, особи, які згідно з Податковим кодексом мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, форму № 1ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування (п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу).

Згідно з Порядком № 4 дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу, відображається у формі № 1ДФ за ознакою доходу «106».

У такому випадку податкова декларація платником податку — орендодавцем не подається.

ЗЕМЛЯ В ОРЕНДУ

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним, Цивільним, Податковим кодексами, Законом про оренду землі, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 21 зазначеного Закону розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу передбачено, що податковим агентом платника податку — орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Отже, орендар земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є особою, відповідальною за своєчасність та повноту сплати податку до бюджету.

ЯК ЗДАТИ НЕРУХОМІСТЬ НЕРЕЗИДЕНТА

Відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу нерухомість, що належить фізичній особі — нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу — підприємця або юридичну особу — резидента (уповноважену особу), що виконує представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступає його податковим агентом щодо таких доходів. Зауважимо, що нерезидент, який порушує зазначену норму, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

 ЯКЩО НЕРУХОМІСТЬ ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ

Дохід, отриманий з джерел за межами України, — будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Отже, у разі отримання фізичною особою — резидентом доходів від надання в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, такі доходи є іноземними доходами, що підлягають оподаткуванню в порядку, встановленому п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу.

У випадку коли джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу (18 %), та військовим збором за ставкою 1,5 %.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу). Слід зазначити, що згідно з пп. 170.11.4 цього пункту сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

 Облік і реєстрація

 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу).

Пунктами 63.4 і 63.5 цієї статті передбачено, що взяття на облік платників податків — юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів здійснюється після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них до відповідних державних реєстрів на умовах, що визначаються законодавчими актами України, крім випадків, визначених Податковим кодексом, коли органами реєстрації є контролюючі органи або коли проведення державної реєстрації платника податків у відповідному статусі законодавством не передбачається.

Усі фізичні особи — платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Фізичні особи — підприємці та особи, які мають намір провадити не залежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як само-зайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом.

Згідно зі ст. 4 Закону про ЄСВ підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій(у тому числі міжнародні), розташовані на території України; фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, тощо є платниками єдиного внеску.

Взяття на облік зазначених осіб як платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

 Облік платників, відомості щодо яких включаються до ЄДР

Взяття на облік платників, відомості щодо яких включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР), контролюючими органами здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників, що забезпечуються контролюючими органами.

Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб — підприємців як платників податків та як платників єдиного внеску в контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, наданих державним реєстратором згідно із Законом про держреєстрацію, у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами.

Слід зауважити, що обмін відомостями (запитами) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб — підприємців здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами ДФС у робочий час з інтервалом не більше ніж 2 год (пп. 1 п. 2 наказу № 759/5/371).

При цьому взяття на облік юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб — підприємців підтверджується відомостями, що оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.

ЯК ОБЛІКОВУЮТЬСЯ ПЛАТНИКИ, ВІДОМОСТІ ЩОДО ЯКИХ НЕ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ ДО ЄДР

Юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи, для яких законом установлено особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, а також фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, беруть на облік за основним місцем обліку в день надходження від них відповідних заяв та інших документів, визначених у розділах IV — VI Порядку № 1588 та розділі III Порядку № 1162.

Після державної реєстрації (легалізації, акредитації чи засвідчення факту створення іншим способом) відокремленого підрозділу нерезидента або державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, такі платники зобов’язані подати документи для взяття їх на облік як платника податків та як платника єдиного внеску до контролюючого органу за їх місцезнаходженням.

Документи, що подаються платниками для взяття на облік у контролюючих органах, перевіряються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, і в разі виявлення помилок або подання недостовірних відомостей повертаються для виправлення. Платники, які не подали протягом п’яти календарних днів, що настають за днем отримання повернутих документів, виправлених документів для взяття на облік у контролюючих органах або повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність згідно із законом.

Розглянемо, які документи подаються платниками, відомості щодо яких не включаються до ЄДР, у таблиці.

Категорія платників, відомості щодо яких не включаються до ЄДР	Підстави (документи) для взяття на облік	Спосіб і строки подання документів
Військова частина	Як платника податків: • заява за формою № 1 -ОПП; • завірена відповідним органом копія свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб’єкта господарської діяльності у Збройних Силах України; • копія документа відповідного центрального органу виконавчої влади, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ. У разі якщо військова частина не провадить господарської діяльності, однак при цьому є платником податків (податковим агентом), то замість свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб’єкта господарської діяльності у Збройних Силах України має бути надано підтвердний документ (документи) відповідного міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, що містить (містять) відомості про те, що військова частина є юридичною особою, створеною відповідно до законодавства (із зазначенням даних про створення), не здійснює господарської діяльності у розумінні Закону № 1076, не перебуває на обслуговуванні централізованої бухгалтерії та зобов’язана самостійно вести бухгалтерський облік, утримувати та/або сплачувати податки і збори до бюджету із зазначенням видів податків. Як платника єдиного внеску: • заява про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ	Протягом 10 календарних днів після отримання свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб’єкта господарювання документи подаються до контролюючого органу за місцем дислокації
Відокремлений підрозділ нерезидента, який відповідає визначенню постійного представництва	Як платника податків: • заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток за формою № 1-РПП; • копія документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРП0У; • копія документа про реєстрацію, легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення іншим способом. Як платника єдиного внеску: • заява про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ. Підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) такого постійного представництва є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на те ритори У країн и згідно із законом	Постійне представництво протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації (акредитації, легалізації) подає документи до контролюючого органу
Відокремлений підрозділ нерезидента, який не відповідає поняттю постійного представництва нерезидента у значенні, наведеному в пп..14.1.193 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу пп п.5.1 Порядку № 1588	Як платника податків: • заява за формою № 1-ОПП; • копія документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ; • копія документа про реєстрацію, легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення іншим способом. Як платника єдиного внеску: • заява про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ	У 10-денний строк після державної реєстрації (легалізації, акредитації чи засвідчення факту створення іншим способом) подає документи до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням
Іноземна компанія або організація  чи дипломатична місія, яка отримала майнові права на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні	Заява за формою № 1-ОПП (у розділі 9 заяви замість даних про керівника зазначаються дані про представника); копія витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій); нотаріально засвідчена копія правовстановлюючих документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України; копії документів (з пред’явленням оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку та відомості, зазначені у заяві	Нерезидент подає документи до контролюючого органу за місцезнаходженням відповідного об’єкта
Іноземні юридичні особи – виконавці проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих Мінекономрозвитку України	Взяття на облік виконавця здійснюється контролюючим органом за адресою виконавця в Україні із присвоєнням податкового номера. Підставою для взяття на облік є лист-звернення та копія реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, подані виконавцем, або відомості про державну реєстрацію проекту (програми) міжнародної технічної допомоги та/або копія реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, отримані від Мінекономрозвитку України відповідно до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою № 153. У разі отримання від Мінекономрозвитку України інформації про наявність податкових пільг, передбачених законодавством та міжнародними договорами України в рамках реалізації проектів (програм), до реєстру платників податків — нерезидентів вноситься ознака «має право на податкові пільги». Не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік виконавця контролюючий орган надсилає йому лист-повідомлення про взяття на облік із зазначенням податкового номера	Відповідні записи та відмітки вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб та реєстру платників податків — нерезидентів
Дипломатичні місії	Підстави для здійснення обліку: • дипломатична місія здійснює виконання функцій податкового агента щодо сплати ПДФО; • за заявою дипломатичної місії контролюючим органом приймається рішення про відшкодування з бюджету ПДВ. У разі необхідності за письмовим зверненням дипломатичної місії, яка виконує обов’язки податкового агента щодо сплати ПДФО, їй видається довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП	Дипломатична місія за її зверненням включається до Єдиного банку даних юридичних осіб за податковим номером, наданим контролюючим органом, без подання додаткових документів, про що контролюючий орган інформує дипломатичну місію не пізніше наступного робочого дня після такого включення
Інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції	Заява за формою № 1-ОПП; копія зареєстрованої угоди про розподіл продукції; копія свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції. Якщо багатостороння угода про розподіл продукції передбачає можливість реєстрації не лише оператора, але й інвесторів як платників ПДВ за угодою, то податкові номери інвесторам за такою угодою надаються контролюючими органами за основним місцем обліку інвесторів на підставі отриманого від оператора рішення про реєстрацію всіх інвесторів як платників ПДВ за угодою про розподіл продукції	Протягом 10 календарних днів після реєстрації угоди або після набрання нею чинності подає документи до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку)
Уповноважена особа договору про спільну діяльність	Заява за формою № 1-ОПП; копія договору (контракту) про спільну діяльність. До цих документів додаються: • інформаційна картка договору з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію договору, якщо до складу учасників договору про спільну діяльність входить іноземний інвестор; • копії документів, що підтверджують погодження договору уповноваженим органом управління відповідно до законодавства, засвідчені в установленому законодавством порядку, якщо договором передбачено використання нерухомого майна державної власності, що перебуває у господарському віданні чи оперативному управлінні учасника договору про спільну діяльність; • копії спеціальних дозволів на користування надрами, якщо договором передбачено використання надр. Взяття на облік договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності за участю іноземного інвестора здійснюється після державної реєстрації договору (контракту) Мінекономіки АР Крим, обласним, Київським або Севастопольським міським управлінням зовнішніх економічних зв’язків згідно з Положенням про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженим постановою № 112	Подає документи одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку
Управитель майна за договором управління майном	Заява за формою № 1-ОПП; Копія договору управління майном (договір управління нерухомим майном має бути нотаріально засвідченим)	Подає документи одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку
Фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність	Як платника податків: • заява за формою № 5-ОПП; • копія реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявник є приватним нотаріусом; • копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально; • копія свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Мін’юсті України за формою, що відповідає додатку 9 до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом № 86/5, якщо заявником є судовий експерт, який не є працівником державної спеціалізованої установи та отримав право самостійно провадити судово-експертну діяльність; • копія посвідчення приватного виконавця, якщо заявником є приватний виконавець; • копія свідоцтва про право на провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), якщо заявником є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор). Як платника єдиного внеску: • заява про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ	Протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, подає документи особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання