Новомосковська об’єднана ДПІ інформує

Облік і реєстрація: нове в порядку обліку платників. Насамперед зазначимо, що уточнено назви документів, що подаються до контролюючих органів для взяття на облік платниками податків, для яких законом установлено особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — Єдиний державний реєстр).

Якщо до складу учасників договору про спільну діяльність входить іноземний інвестор, то для взяття на облік договору про спільну діяльність уповноважена особа подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ такі документи:

  • заяву за формою № 1-ОПП;
  • копію договору (контракту) про спільну діяльність;
  • замість інформаційної картки договору з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію договору, — картку державної реєстрації договору (контракту).

Для взяття на облік іноземної юридичної особи — виконавця проектів (програм) міжнародної технічної допомоги подаються:

  • лист-звернення;
  • замість копії реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги — копія свідоцтва про акредитацію виконавця (юридичної особи — нерезидента) проекту (програми) міжнародної технічної допомоги.

Відокремлені підрозділи неурядових організацій інших держав, міжнародні неурядові організації до включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру для взяття на облік подають:

  • заяву за формою № 1-ОПП або № 1-РПП;
  • копію документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ;
  • копію свідоцтва про акредитацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, видане уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

 Якщо заяву не подано/подано невчасно

 Урегульовано порядок дій та обліку платників податків у разі неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом, заяв або документів для взяття на облік у контролюючих органах.

Якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів установлено, що юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа — підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом вживаються заходи щодо:

  • отримання відповідних відомостей від державного реєстратора та взяття на облік за основним місцем обліку таких платників;
  • подання платниками, на яких не поширюється дія Закону про держреєстрацію, заяв для взяття їх на облік за основним місцем обліку як платників податків;
  • подання документів для взяття на облік за неосновним місцем обліку, якщо у платника податків відповідно до законодавства є обов’язки щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на відповідній території.

Платники податків, які не подали до контролюючих органів заяв та/або документів для взяття їх на облік за основним або неосновним місцем обліку, обліковуються у таких органах з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

Якщо місцезнаходження ФОП змінено

Частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання — платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Відповідно до Господарського кодексу суб’єктами господарювання є юридичні особи та фізичні особи — підприємці.

Згідно з частиною четвертою ст. 9 Закону про держреєстрацію в Єдиному державному реєстрі стосовно фізичних осіб — підприємців, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою — підприємцем).

З метою забезпечення виконання вимог частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу наказом № 839 вносяться зміни до п. 10.13 розділу X Порядку та встановлюється, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання — платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

  • у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи — підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку без подання заяви платником податків;
  • до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником податків з наступного року;
  • у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватися на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Повноваження контролюючих органів

Змінами до статей 19ˡ та 193 Податкового кодексу, внесеними Законом № 1797, установлено, що державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекціях (далі — ДПІ):

  • здійснюють сервісне обслуговування платників податків;
  • здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;
  • формують та ведуть реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;
  • виконують інші функції сервісного обслуговування платників, визначені законом.

Контролюючі органи (крім ДПІ) здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Наказом № 839 уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі — ГУ) та ДПІ в частині реалізації процедур обліку платників податків відповідно до функцій, визначених статтями 19і та 193 Податкового кодексу.

Передбачено, що ДПІ здійснюють процедури обліку платників податків, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ. Зокрема, ГУ вживають заходів, пов’язаних з припиненням (закриттям) платників податків, формують та направляють (видають) відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № ЗО-ОПП, відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП та довідки про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП.

Які норми виключено

З Порядку виключено такі положення, що регулюються статтями Податкового кодексу, іншими, ніж викладено в статтях 62 — 68, відповідно до яких розроблено Порядок та/або стосовно яких є окремі нормативно-правові акти:

  • призначення та проведення перевірок;
  • врегулювання податкових зобов’язань або податкового боргу;
  • особливості обліку в контролюючих органах великих платників податків.

Наприклад, питання погашення податкового боргу платників податків регулюються статтями 87 — 102 Податкового кодексу, а питання призначення та проведення перевірок — статтями 75 — 86 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 78 зазначеного Кодексу однією з підстав для здійснення документальної позапланової перевірки є те, що розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Як повідомити про об’єкт оподаткування

Уточнено порядок подання та заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі — повідомлення за формою № 20-ОПП) подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді.

У такому випадку розділ 3 повідомлення за формою № 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 — повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.

Крім того, змінено форму повідомлення за формою № 20-ОПП та розділ 3 доповнено новою графою 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)».

Реєстраційний номер об’єкта оподаткування заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера. Так, наприклад, таким номером є:

  • кадастровий номер — для земельної ділянки;
  • реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна — для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки;
  • номер кузова транспортного засобу — для легкового автомобіля;
  • номер шасі транспортного засобу — для вантажного автомобіля та причепа;
  • бортовий реєстраційний номер — для суден;
  • реєстраційний знак — для повітряних суден тощо.

Хто підписує документи

Внесено зміни до документів, що формуються та видаються контролюючими органами.

Зокрема, передбачено, що такі документи, як: довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру (форма № 34-ОПП); свідоцтво про реєстрацію інвестора та угоди про розподіл продукції як платника податків (форма № 4-УРП); повідомлення про взяття на облік/зняття з обліку платника податків у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) (форма № 11-ОПП); відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів (форма № ЗО-ОПП); відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи (форма № 31-ОПП); довідка про зняття з обліку платника податків (форма № 12-ОПП) можуть підписуватися не тільки керівником (заступником керівника), а й уповноваженою особою контролюючого органу.

Обов’язковий продаж надходжень валюти  на рівні 50 відсотків

Новомосковська ОДПІ повідомляє, що  14.12.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 13.1.2017 №129 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень» (далі – Постанова №129).

Постановою №129 залишено вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті на користь юридичних осіб на рівні 50%. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Як і раніше, уповноважений банк має попередньо зараховувати надходження в інвалюті, на які поширюється вимога, на окремий рахунок «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання». На наступний день після зарахування цих коштів на розподільчий рахунок банк повинен здійснити їх обов’язковий продаж без доручення клієнта.

Крім того, розширено перелік операцій, надходження за якими не є обов’язковими до продажу. А саме –  вимога не буде поширюватися на перекази, що були здійснені банком за рахунок власних коштів клієнта, які повертаються іноземним банком.

Постанова №129 діє з 14 грудня 2017 року до 13 червня 2018 року включно.

З текстом Постанови №129 можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Внесено зміни до Інструкції про переміщення готівки і

банківських металів через митний кордон України

Новомосковська ОДПІ інформує, що  14.12.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 12.12.2017 №127 «Про внесення зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» (далі – Постанова №127), яка внесла зміни до постанови Правління Національного банку України від 27.05.2008 №148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» зі змінами і доповненнями (далі – Постанова №148).

Постановою №127 спрощено порядок ввезення резидентами в Україну іноземної валюти у готівковій формі та удосконалено порядок її вивезення.

Так, фізичні особи-резиденти можуть ввозити в Україну готівку на суму понад 10 000 євро в еквіваленті за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Водночас Національний банк України уточнив, що вивезення за межі України фізичними особами-резидентами готівки в сумі понад 10 000 євро в еквіваленті здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) на суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро

З оновленим текстом Постанови №148 можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Своєчасно не нарахована у встановлені строки

сума ЄСВ не вважається податковим боргом

Новомосковська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).

Згідно з п.6 частини першої ст.1 Закону №2464 сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом №2464, є недоїмкою.

Отже, сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.

Реалізація продукції власного виробництва: застосування РРО

Новомосковська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.1 ст.9 Закону України від 06.12.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Податок на нерухоме майно, якщо нерухомість – у зоні АТО

Новомосковська ОДПІ звертає увагу платників податків, які станом на 14.04.2014 мешкали на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №254 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях на те, що на період проведення АТО справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість відповідно до ст.266 ПКУ у період з 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому буде завершено проведення АТО.

Слід зазначити, що нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст.266 ПКУ за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені ст.102 ПКУ, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.

Військовий збір для учасників АТО

Новомосковська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.16¹ розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції (далі – АТО) (абзац другий п.п.1.7 п.16¹ розділу ХХ ПКУ).

Порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в АТО з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України. Вищевказаний порядок затверджено постановою Кабінета Міністрів України від 30.12.2015 №1161 (набула чинності 12.01.2016).

Застосування податкової соціальної пільги

Отримання (застосування) податкової соціальної пільги (далі – ПСП) платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) регулюється статтею 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

З урахуванням норм ст.169 ПКУ платник податку має право на  зменшення суми загального місячного оподаткованого доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму ПСП.

ПСП відповідно до п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 ПКУ застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Згідно з п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ для отримання ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (далі – заява про застосування пільги).

ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1227 (далі – ПКМУ №1227).

Пільги зі сплати земельного податку для учасників АТО

Новомосковська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.284.1 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідних територіях.

Сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (п.п.12.3.7 п.12.3 ст.12 ПКУ).

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб передбачені ст.281 ПКУ. Так, відповідно до п.п.281.1.4 п.281.1 ст.281 ПКУ від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон №3551), зокрема особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення (п. 19 ст. 6 Закону №3551).

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначеної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

— для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

— для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

— для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

— для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

— для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара (п.281.2 ст.281 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, то така фізична особа підпадає під дію п.п.281.1.4 п.281.1 ст.281 ПКУ і така фізична особа звільняється від сплати земельного податку, з урахуванням п.281.2 ст.281 ПКУ.