Озимі після морозів: чи витримали українські поля зиму
Пікові морози, які Україна пережила останніми тижнями, не матимуть критичного впливу на майбутній урожай. За оперативними результатами моніторингу, ситуація із озимими культурами залишається контрольованою.
Восени аграрії засіяли понад 5 млн гектарів озимих зернових культур та більш як 1 млн гектарів ріпаку. Зараз триває комплексний моніторинг стану посівів, зокрема відбір зразків для лабораторного аналізу.
Попередні результати перевірки стану озимих не дають підстав говорити про масштабні втрати. В окремих господарствах, переважно у центрально-південно-східних регіонах, де був недостатній сніговий покрив або утворювалася льодова кірка, може виникнути потреба в частковому пересіві. Водночас про проблему національного масштабу не йдеться. Остаточні висновки планують сформувати наприкінці лютого – на початку березня після узагальнення даних з усіх регіонів.
Критичні температури і ризик пересіву
Фахівці Інституту зернових культур НААН пояснюють: головним викликом цієї зими стали коливання температур та утворення льодової кірки. Вона обмежує доступ кисню до рослин і може призвести до часткового пошкодження посівів.
Кандидат сільськогосподарських наук Сергій Коваленко зазначає, що сучасні сорти озимої пшениці здатні витримувати морози до –15…–18°C без снігового покриву і до –20…–22°C за його наявності. За умови належного розвитку рослин восени значна частина площ має зберегти продуктивність.
Дніпропетровська область перебуває у зоні ризикованого землеробства, де зими характеризуються частими відлигами та повторними заморозками. За попередніми оцінками регіональних аграрних служб, більшість озимини перебуває у задовільному стані.
Агроном із Кам’янського району Олександр Бондар зазначає, що періоди сходження снігу та короткочасна льодова кірка фіксувалися, однак тривалого впливу критичних температур без захисного шару не було. Весняна вегетація засвідчить про остаточний рівень втрат, якщо такі є.
Область традиційно належить до провідних виробників зернових культур, тому навіть незначні зміни у структурі посівів можуть вплинути на регіональний баланс, але підстав говорити про істотне скорочення валового збору зараз немає.
Овочі, ціни та кредитна підтримка
Позитивною є і ситуація в секторі овочівництва. За попередніми оцінками, виробництво овочів у літньо-осінній період 2025 року зросло на 20–25%, порівняно з 2024 роком. Це дало змогу сформувати достатні запаси та зменшити залежність від імпорту у 2026 році.
Порівняно з минулим роком, різкого зростання цін на продукти борщового набору не очікується. Можливе традиційне сезонне подорожчання навесні через витрати на зберігання, однак передумов для різких стрибків зараз не фіксують.
Державне регулювання цін на базові соціальні продукти – хліб, молочну продукцію, олію та цукор – зберігається на період воєнного стану.
Паралельно продовжують діяти програми фінансової підтримки аграріїв. Розширено можливості програми «Доступні кредити 5-7-9%»: максимальну суму інвестиційного кредиту збільшено зі 150 млн грн до 250 млн грн. Кошти можуть спрямовуватися, зокрема, на встановлення об’єктів розподіленої генерації.
Також діє окрема програма пільгового кредитування під 0% річних на закупівлю енергообладнання. Підприємці можуть отримати близько 10 млн грн строком до трьох років для придбання генераторів та іншого обладнання.
За словами економіста аграрного ринку Ірини Гнатюк, доступ до довгострокового фінансування особливо важливий для регіонів, де господарства змушені інвестувати у власну енергетичну автономність та модернізацію зберігання продукції. Це знижує ризики втрат урожаю та допомагає стабілізувати пропозицію на ринку.
Фінальна картина стану озимих буде визначена після комплексної обробки результатів польових обстежень і лабораторної діагностики, що триватимуть до кінця лютого – початку березня. На цьому етапі експерти не фіксують передумов для масштабного негативного впливу на показники врожаю 2026 року.
Наталія Ковальчук
фото з відкритих джерел
