Податківці Дніпра розповіли про окремі практичні ситуації

Про окремі практичні ситуації, пов’язані з відображенням в бухгалтерському обліку доходів, впливу їх розмірів на розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток, неустойки (штрафів, пені) розповіла кореспонденту газети «Вісті Придніпров’я» в.о. начальника Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС Катерина Дебела.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44  Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Від достовірності визначення доходів у бухгалтерському обліку залежить передусім достовірність фінансової звітності підприємства. Доволі часто у суб’єктів господарювання виникають питання з приводу своєчасності визнання та розрахунку розміру доходів, відображення в бухгалтерському обліку неустойки (штрафів, пені).

Декілька слів про принцип нарахування.

Принцип нарахування відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон) — один із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, за яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства) та повинні мати обов’язкові реквізити, визначені Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Фінансова та консолідована фінансова звітності складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі — НП(С)БО) або міжнародними стандартами фінансової звітності (далі — МСФЗ), або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства (п.2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419).

Якщо підприємство для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності застосовує МСФЗ, то відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій щодо визнання неустойки (штрафів, пені) доходами здійснюється відповідно до вимог МСФЗ.

У разі застосування підприємством для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності НП(С)БО для відображення господарських операцій, пов’язаних з нарахуванням та отриманням неустойки (штрафів, пені), застосовуються НП(С)БО І0 «Дебіторська заборгованість», 15 «Дохід» затверджені наказами Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237 та від 29.11.1999 № 290 відповідно, та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (далі — Інструкція).

Статтею 18 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно з Інструкцією на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» рахунку 71 «Інший операційний дохід» узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.

Нагадуємо, що податкова декларація – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною ( ст. 46 ПКУ).

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Враховуючи наближення терміну подання звітності з податку на прибуток,  звертаємо увагу платників податків на  необхідність правильності перенесення показника фінансової звітності підприємства до декларації з податку на прибуток з метою уникнення розбіжностей та можливості звернутися за допомогою до свого податкового координатора з питань податкового законодавства.