Поліграф: як виявити брехливого чиновника?

Про які механізми запобігання і протидії корупції в органах публічної влади нині тільки не говорять. Серед іншого лунають і пропозиції щодо впровадження в Україні практики перевірки посадових осіб різного рангу, державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів на так званому «детекторі брехні».

У проблематиці добору кадрів заслуговує на увагу досвід близько 70 зарубіжних країн, які використовують поліграф. Причому географія і сфера його застосування продовжують розширюватися. У більшості країн поліграф використовують для професійного відбору кадрів до поліції, органів державної влади, урядових установ, безпеки, пов’язаних із роботою з секретною інформацією, до деяких інших організацій робота в яких висуває підвищені вимоги до чесності і порядності працівника. Наприклад, переважна частина поліцейських департаментів США застосовують опитування з використанням поліграфу під час перевірки кандидатів на роботу. При цьому близько 25% кандидатів не витримують екзамену на детекторі неправди, хоча успішно пройшли попередні етапи професійного і психологічного відбору!

Обстеження на поліграфі проводяться не лише при прийомі на роботу, але й на різних етапах кар’єр службовців: під час переміщення по службі, під час проведення службових розслідувань, під час перевірки чесності і сумлінності виконання функціональних обов’язків, зв’язків з кримінальними угрупуваннями та в інших подібних ситуаціях. Спрацьовує також профілактична роль тестування на поліграфі, оскільки регулярні перевірки спонукають посадових осіб до самоконтролю. Тобто, реальна загроза бути викритим є стримуючим фактором, який перешкоджає можливим порушенням службовцем дисципліни, правових норм, усталених етичних принципів.

Поліграф, а саме так називається згаданий детектор, являє собою психофізіологічний прилад для дослідження емоційного стану людини у певний проміжок часу, найчастіше він використовується як детектор рівня стресу, що виникає у людини при відповіді на певне запитання. Під час проведення обстеження за допомогою поліграфа до людини прикріплюються датчики, які реєструють стан і зміни деяких фізіологічних показників. Зокрема, таких, як дихання, тиск крові, серцевий ритм, кровообіг у капілярах, гальванічна реакцію шкіри тощо. Аналізуючи покази приладу, поліграфолог робить висновки наскільки правдивими є відповіді.

Власне, науковою основою використання поліграфа для виявлення брехні є теорія психологічного комплексу, за якою особа, яку перевіряють, відчуває стан емоційного стресу тоді, коли її відповідь на поставлене запитання не є повністю правдивою. До речі, чим важливішою є приховувана інформація, чим більше обстежуваний бажає обманути, і тим більшим буде рівень стресу, на який і вкаже поліграф.

Попри те, що ідей щодо впровадження поліграфа для перевірки посадовців в Україні ніколи не бракувало, на цей час у нас не існує законодавчої бази, яка б регулювала застосування поліграфа-детектора брехні. Більше того, його використання законодавчо не регламентується практично ні в одній країні. Виключення складають лише США, Литва та Молдова. Порядок використання поліграфа у США визначений Законом про допустимість застосування поліграфа у всіх випадках можливості витоку секретної інформації 1985 року та Законом про обмеження застосування поліграфа у приватному секторі 1988 року. У Литві використання поліграфа у психофізіологічних дослідженнях розпочалось з 1992 року, а от Закон  «Про використання поліграфа» був прийнятий лише у 2000 році. У Молдові діє Закон «Про застосування тестування на детекторі симуляції (поліграфі)» з 2009 року. Слід зауважити, що ці закони в основному регламентують використання поліграфа при здійсненні професійного відбору персоналу на деякі посади, де до працівників, які їх обіймають, висуваються особливі вимоги, а також при проведенні внутрішніх або службових розслідувань.

В Україні у Верховній Раді у 2016 році також був зареєстрований законопроект з назвою «Про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі», у лютому цього року його навіть внесли до порядку денного чергової сесії, проте далі справа не рушила. Серед іншого пропонувалося доповнення відповідних положень Закону України «Про державну службу» й таким: «Конкурс передбачає складення іспиту (тестування), проходження перевірки на поліграфі, особою, яка претендує на зайняття посади державної служби та проведення співбесіди з нею».

Чи повернуться новообрані депутати до цього питання – час покаже. Проте, як бачиться, застосування в Україні поліграфа, принаймні як засобу стримування недобросовісних посадовців, було б не зайвим.

Віктор Ковальов,

завідувач кафедри публічного управління та митного адміністрування

Університету митної справи та фінансів