Послання скіфів: все про містику золотої пекторалі

До цього часу науковці неодностайні щодо мети використання пекторалі. Відомо, що ця жіноча прикраса важить 1,2 кг, складається з чистого золота 958-ї проби, на ній зображено близько ста фігур. Виготовили пектораль у V столітті до н.е., тож реліквія пережила чимало власників і, певно, якби вміла говорити, – розповіла б багато.

Досі знахідка не дає спокою ані археологам, ані історикам. Деякі вчені вважають, що вона – зашифроване послання скіфів і в стародавні часи відігравала роль магічного релігійного символу.

Привід для експедиції

Певно, знайти­­ щось коштовне в Товстій могилі під Орджонікідзе Дніпропетров­ської області (нині м. Покров. – Прим. автора) в інституті археології вважали неможливим – було відомо, що курган раніше вже грабували. Тож спершу до експедиції Мозолевського в наукових колах поставилися без уваги та належного державного фінансування. Допомагав із харчуванням учасників експедиції, з розміщенням їх у готелі Григорій Середа. Він тоді був керівником Орджонікідзев­ського марганцевого комбінату, до якого входили рудники. Середа добре знав Мозолевського, от і сам захоплювався археологією (подейкують, що саме він вигадав привід для експедиції – ніби комбінату, на якому працював, потрібна земля з кургану). Також саме Середа виділив археологам усю потрібну техніку й загін шахтарів-прохідників, які копали і зміцнювали шурфи та тунелі, бо ж поховальні камери Товстої могили перебували аж на глибині восьми метрів від природного рівня ґрунту.

Сон у руку

Містика під час розкопок буквально переслідувала Мозолевського. Він кілька разів ночував на кургані, а потім розповідав, що йому часто снився тупіт коней. У ніч же перед знаходженням пекторалі археологу наснилася покійна мати й попередила: «Знайдеш щось велике – таке, що блищить!»

І диво таки сталося. 21 червня, у день літнього сонцестояння, Мозолевського немов якась сила покликала зайти до коридору, що вів до камери царя, де проводилися розкопки. Тут о 14.30 археолог вирішив очистити землю з підлоги рукою й поранив долоню об щось гостре. Це була золота пектораль!

Прикрита шаром землі, що обвалилася зі стелі певно ще в старі часи, вона була надійно схована від людей. Це й зберегло прикрасу від грабіжників та подарувало чудовий витвір мистецтва сучасникам.

Одначе, не тільки пектораль збереглася до наших часів у Товстій могилі. Коли археологи розчистили коридор, що веде в центральну камеру поховання, знайшли там полишені бандитами бронзову булаву, кілька золотих і срібних речей, серед яких був меч із золотим руків’ям і піхвами.

Археологи збагатилися

Серед деяких дослідників пекторалі сьогодні існує думка, що вона -своєрідна мапа скарбів скіфів-степовиків. Дійсно, на пекторалі зображено всі володіння скіфів: Чорне море, прилеглі до нього землі, є лінія морського узбережжя від Босфору до Кавказу.  Якщо ж перевернути пектораль нижнім, опуклим краєм догори, на овечій шкурі можна побачити навіть Кримський пів­острів. Зображення руки царя, що стоїть на колінах ліворуч, це – географічна точка в околицях Мелітополя. Чи пектораль – мапа скарбів скіфів, достеменно невідомо. Та ця знахідка зробила Мозолевського відомим ученим і значно покращила його матеріальне становище. Незабаром після відкриття археолога викликали до Києва на зустріч із лідером радянської України Володимиром Щербицьким, який теж цікавився археологією.

Науковець сподобався Щербицькому й той розпитав про житлові умови Мозолевського. Хвалитися було нічим – Мозолевський був лишень позаштатним співробітником інституту археології, отримував менше ста рублів на місяць. І з житлом також не складалося – тіснився з родиною в гуртожитку. Загалом доля була не дуже прихильною до археолога. За свої патріотичні вірші він позбувся посади редактора у видавництві «Нау­кова думка». Та Щербицький усе виправив. Після їхньої зуст­річі археологу призначили персональну зарплату в понад 200 рублів, дали трикімнатну квартиру, перестали його переслідувати й за вірші. Іншим учасникам експедиції також виписали грошові премії, вручили коштовні подарунки. Тож золота пектораль дійс­но збагатила тих, хто її відшукав!

Цікавий факт

У кургані Товста могила, крім гробниці царя, розкопано ще одне поховання – цариці й дитини. Воно виявилося нерозграбованим. Загалом у камері цариці експедицією Мозолевського знайдено 600 золотих речей з тисячі виявлених у кургані. Серед них: золота гривня вагою 478,5 г, що була на шиї жінки, скульп­турні фігурки двох оленів, за якими женуться сім левів. Царевич у руках стискав золотий браслет, поруч біля хлопчика лежав пояс із золотими ґудзиками.

Анфіса Букреєва