Пробита кулею: на Дніпропетровщину повернулася медаль загиблого бійця (Фото)
Медаль належить молодшому сержанту, розвіднику Івану Скибі, 1915 (16) року народження, з села Прядівка Царичанського району Дніпропетровської області. Крім медалі “За бойові заслуги”, розвідник ще був нагороджений медаллю “За відвагу” і орденом Червоної Зірки. Наш земляк помер від ран 28 квітня 1945-го. За 11 днів до Перемоги. Похований він на кладовищі Померанії (зараз це землі Бранденбург у Німеччині).
Подробиці історії подорожей медалі “За бойові заслуги”, пробитої кулею десь в області серця, розповіла Вікторія Сімкіна: “Два роки тому громадянин Німеччини Геннадій Горохов побачив медаль на “барахолці”. Німець, який її продавав, запевнив, що знайшов медаль у полі. Геннадій викупив нагороду, акуратно вирівняв і звернувся до Андрія Фетисова, пошуковця загону “Застава Іллі Муромця”. Андрій з’ясував ім’я бійця, місце призову та вийшов на колегу-пошуковця з Царичанки Анатолія Калініченка і на наших хлопців “Пошук-Дніпро” Кривий Ріг.”
Анатолій знайшов родичів загиблого бійця, а криворіжці отримали саму медаль і завдання – доправити її за призначенням. Це як остання воля бійця – підлягає виконанню без варіантів. “Племінниця Івана Скиби, Ірина, сьогодні найближча його родичка, – ділиться емоціями Вікторія Сімкіна. – Вони з чоловіком досі живуть в селі Прядівка. Щоб ми не заблукали, чоловік Ірини виїхав зустрічати нас далеко за село. Вони дуже хвилювалися. Адже Івана рідні шукали довго, всюди писали, і мати щодня з надією чекала листоноші. Але звістка про солдата прийшла тільки зараз. За 75 років. Коли з рідних – тільки племінниця.
Ірина трохи соромилася тремтливого голосу і неконтрольованих сліз. А коли взяла в руки медаль, довго не відриваючись дивилася на кульовий отвір. “Що ж ти не втримала?” – вимовила тихо.
