Понад 100 вищих офіцерів армії рф підозрюють в організації воєнних злочинів

Українські правоохоронці ідентифікували понад тисячу окупантів, причетних до злочинів, пов’язаних із російською агресією. Та серед них є ті, хто не просто виконує команди, а планує й реалізує операції терору з метою знищити Україну. Офіс Генерального прокурора оголосив підозри 101 представнику вищого офіцерського складу зс рф.

Майори, полковники, генерали, адмірали та сумнозвісний ватажок ПВК – ось хто безпосередньо керував діями російської армії.

В тому числі – атаками на ядерні об’єкти. Вже в перший день повно­масштабного вторг­нення росіяни захопили Чорнобильську АЕС, узявши в заручники персонал і охоронців станції. Всупереч нормам міжнародного права, які не­двозначно забороняють розташовувати війська на таких об’єктах, росіяни привели на АЕС не лише солдат, а й важку техніку. Відступаючи, ще й розграбували станцію, викравши обладнання на понад 1 млрд грн.

Командували їхніми діями полковник і два генерали Росгвардії: начальник Центру спеціального призначення сил оперативного реагування і авіації та заступник командувача Сибірського округу.

Встановили і командувачів, відповідальних за силове захоплення Запорізької АЕС. Це три командири і два топпосадовці Росгвардії – полковник і генерал-майор.

Утім, атомні станції – не єдині ядерні об’єкти, атаковані окупантами. У 2022 році, під час спроб узяти Харків, ворог цілеспрямовано обстрілював Національний науковий центр «Харківський фізико­технічний інститут», де розташована ядерна установка «Джерело нейтронів» та сховище ядерних матеріалів.

По ньому росіяни вдарили 74 рази, використовуючи ствольну артилерію, РСЗВ та навіть авіабомби. Керували атаками генерал-полковник, на той момент командувач Західного військового округу зс рф, та двійко генералів: ­командувач 6-ю загально­військовою армією та командувач 6-ю армією військово-повітряних сил і протиповітряної оборони. Безпосередньо обстрілами керували два полковники: командувач артилерійською бригадою і командувач реактивною артилерійською бригадою.

Також правоохоронцям удалось установити осіб командувачів, відповідальних за ракетні обстріли населених пунк­тів України.

Наприкінці травня Офіс Генпрокурора оголосив підозру росій­ському генерал-майору, начальнику Головного обчислювального центру збройних сил. Саме цей підрозділ, починаючи з жовтня 2022 року, розроб­ляє польотні завдання і карти та програмує крилаті ракети повітряного і морського базування. Йдеться про Х-101, Х-555 і «Калібр», якими росій­ська армія била по ключових розподільчих та генеруючих електростанціях і підстанціях об’єднаної енергетичної системи України.

Раніше підозру оголосили командувачу дальньої авіації повітряно-космічних сил рф та командиру 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії. Генерал-лейтенант і полковник авіації керували використанням стратегічних ракетоносців ­Ту-160, Ту-95МС і дальніх ракетоносців-бомбардувальників Ту-22М3, оснащених крилатими ракетами типу Х-555, Х-55, Х-101, Х-22 для масш­табних ударів по густонаселених містах України.

У статусі підозрюваних – командування Чорноморським флотом рф, відповідальне за застосування ракет військової авіації, кораблів і безпілотників для систематичних обстрілів об’єктів критичної інфраструктури та населених пунктів із цивільними. Слідство з’ясувало, що саме з корабельних ракетних пус­кових комплексів 3С14 «Калібр-НК» Чорноморського флоту запускались високоточні ракети по ключових трансформаторних, розподільчих та генеруючих електричних станціях. Дальність ракет – до 1 400 км, що дозволяє «накрити» будь-­який об’єкт в Україні.

Установлюють і вищих офіцерів, які командували групами військ із метою окупації України. Зокрема, генерал-лейтенанта, командувача угрупованням «Балаклія», що здійснювало жорстоку окупацію Харківського, Чугуївського та Ізюмського районів Харківщини. Генерал-лейтенанта, який у лютому-травні 2022 року керував кривавим штурмом Маріуполя, та інших вищих офіцерів, відповідальних за захоплення Київщини, Чернігівщини, Луганщини, Сумщини, Херсонщини та злочини проти цивільного населення.

Ідентифікований також генерал-полковник зс рф, колишній командувач угрупованням «Днєпр». Під його керівництвом інженерно-саперна служба та 205-та окрема мотострілецька бригада закладали вибухівку на Каховській греблі, а в ніч на 6 червня 2023 року підірвали її.

«Триває щоденна робота зі встановлення причетних до злочинів, зокрема представників політичного та військового командування країни-агресора. Злочини росії повинні бути покарані так само, як злочини нацистів. Кожен причетний має знати – він не сховається від правосуддя», – заявив Генеральний прокурор Андрій Костін.

ЯК ЗНАЙТИ ЗЛОЧИНЦЯ

Установлення ­командного ланцюжка, від виконавця і безпосереднього керівника до вищого керівництва, є одним з елементів розслідування воєнних злочинів. Прокурори і слідчі намагаються відстежити кожну ланку, аби притягнути всіх до відповідальності.
Вони також відстежують патерни, тобто певну повторювану законо­мірність, яка свідчить про справжні наміри росіян. Наприклад, такою повторюваною закономірністю є тактика подвійних ударів, коли випускається ракета, на місце для допомоги виїжджають рятувальники, медики, поліція – і росіяни накривають їх другим ударом, збільшуючи кількість жертв.

Розслідування воєнних злочинів часто буває небезпечним. Доводиться працювати в зонах, близьких до бойових дій, серед нерозірваних боєприпасів або в хитких напівзруйнованих будівлях. Тому за можливості для документування наслідків атак викорис­товують дрони. Вони здатні швидко і безпечно фіксувати на фото і відео результати прильотів, робити 3D моделі, аби потім використовувати як доказ у суді.

Однак залишаються місця, куди навіть дроном не дотягнешся. Це тимчасово окуповані території та сама росія. Під час розслідування ракетних обстрілів слідча група не може зайти на військовий об’єкт, з якого здійснюються пуски. Відсутність доступу до місця злочину, до виконавців, командирів і свідків значно ускладнює процес.
Через те слідство не завжди може визначити конкретного виконавця злочину – того, хто «натиснув на кнопку». Але командувача підрозділу і далі по всьому ланцюж­ку встановити цілком реально.

У пошуках інформації і для ідентифікації злочинців використовують усі наявні технічні можливості. З Офісом Генпрокурора працює постійна група військових експертів, які допомагають установити тип зброї та її можливе розташування. Наприклад, із уламків і характеру прильоту можна визначити тип і траєкторію ракети або інших боєприпасів. Далі за допомогою супутникових знімків визначається ймовірне місце пуску. Потім – інформація від української розвідки, відкритих джерел, перехватів і трофейних документів, допитів військовополонених, аби встановити підрозділ і причетних військових рф.

Широко використовується OSINT та інші інструменти для аналітичної обробки великих масивів даних від провідних розробників, таких як Palantir Technologies та Microsoft Azure.

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСУДЖЕННЯ

Українські суди вже винесли вироки 8 вищим офіцерам рф за скоєння воєнних злочинів та ведення агресивної війни. Серед них – майор, який застрелив українського військовополоненого на Чернігівщині; полковники, причетні до авіабомбардувань Чернігівщини і Харківщини; генерал-майор, відповідальний за захоп­лення і підрив Північно-Кримського каналу.

Скільки знадобиться часу для ідентифікації та притягнення до відповідальності всіх – не скаже ніхто. Наприклад, у Хорватії після Війни за незалежність 1991-1995 рр. судові процеси тривали і 30 років потому. Згідно із законодавством, такі злочини не мають строку давності.

Але українські прокурори та слідчі не готові чекати. Навпаки, за словами керівника профільного департаменту Офісу Генпрокурора Юрія Бєлоусова, їхнє завдання – максимально фіксувати все, що відбувається, тут і зараз, аби не втратити докази. Розслідування ведеться під час війни, що є унікальним фактом у світі. Зазвичай такі дії починають лише за роки по завершенню збройного конфлікту.

Російські злочини в Україні розслідують понад 20 країн. Офіс Генерального прокурора співпрацює з Міжнародним кримінальним судом, який нещодавно видав ордери на арешт командувача дальньої авіації рф і командувача Чорноморським флотом. Раніше МКС видав ордер на арешт російського диктатора путіна та уповноваженої з прав дітей львової-бєлової.

«124 країни, які є учасниками Римського статуту, мають затримати чотирьох осіб, на яких Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт. У нашій національній системі правосуддя набагато більше підозрюваних: 574 – у вчиненні воєнних злочинів, із них 113 уже засуджено. За злочин агресії маємо 694 підозрюваних – це переважно найвищі посадові особи. Плюс 4 – Міжнародний кримінальний суд, 4 обвинувальних акти у США, 3 підозри в Литві. Це як сніжна лавина, що набирає обертів, і кількість підозрюваних буде зростати», – прогнозує Юрій Бєлоусов.