Романтичне кохання: святкова плутанина

Ця романтична історія сталася чотири роки тому з дніпрянкою Анастасією. Дівчина з дитинства щиро вірить у різдвяне диво і завжди з особ­ливим трепетом та нетерпінням чекає це свято. Все почалося 7 січня 2020 року, коли Настя брала участь у святковій онлайн-вікторині за книгами про Гаррі Поттера. Всього було дванадцять учасників із різних куточків України.

Гра відбувалася у форматі конференції, але камеру вмикати було не­обов’язково. Настя просто поставила на аватарку картинку з кошеням. А майже всі інші були з увімк­неними камерами. Дівчині приглянувся один з учасників із Чернівців – Богдан. Але вона навіть і уявити не могла, що також сподобалася йому, навіть без фото. Він був вражений тим, як Настя гарно орієнтується у всесвіті, що створила британська письменниця; як легко відповідає навіть на найхитромудріші запитання. Хлопцю закортіло поспілкуватися особисто – дізнався номер телефону і написав дівчині у месенджері.

Ось так із різдвяної вікторини почалася дружба на відстані. Вони щодня листувалися, потім почали спілкуватися телефоном. Розмовляли про все на світі – дитинство, друзів, власні мрії, живопис, музику, книги, фільми… Однак коли Богдан пропонував здзвонитися по відеозв’язку, Настя завжди знаходила причини відмовитися. Хлопець знав, як виглядає подруга, лише за фото, які та йому надсилала.

Згодом Богдан усвідомив, що хоче зустрітися з Анастасією особисто, але довго не міг наважитися сказати їй про це. Написав про своє бажання приїхати до Дніпра аж у липні. За ці пів року їхнє спілкування стало більш романтичним і хлопець натякав, що вони могли б стати парою. Настя також дуже хотіла побачити Богдана. Вона відчувала, що закохується… Але не могла наважитися через комплекси щодо власної зовнішності. Постійно вигадувала виправдання. Власне, була ще більш вагома причина уникати зустрічі, але про це пізніше.

Варто зазначити, що насправді Анастасія дуже миловидна. Та на неї дуже впливало минуле. До п’ятна­дцяти років дівчина мала надлишкову вагу і носила брекети. А також завжди була дуже сором’язливою. Подібний образ, на жаль, нерідко притягує негативну увагу однолітків. Деякі жорстоко цьку­вали дівчинку. І навіть, коли вона стала стрункою, а її зуби – рівними, ставлення не дуже змінилося. Також не змінилося і сприйняття самої себе.

НЕОЧІКУВАНИЙ ГІСТЬ

Улітку 2020-го дівчина зі своєю найкращою подругою Інгою почали разом винаймати квартиру. Спільне проживання виявилося досить комфортним. Дівчата часто запрошували друзів, влаштовували кіновечори, вікторини, грали у настільні ігри… Збирали компанію також і на свята – гучно відгуляли власні дні народження, феєрично зустріли Новий рік. А ось на Різдво вирішили просто тихо повечеряти з кількома друзями, подивитися кіно, прогулятися до районної ялинки.

О п’ятій вечора всі сиділи перед телевізором зі смаколиками і шампанським. Як раптом у двері подзвонили. Інга пішла з’ясувати, «кого там принесло».

Подивившись у вічко, заверещала на всю квартиру: «Богдан! Настя, ти уявляєш? Це він!»

Та Анастасія неочікуваному візиту аж ніяк не зраділа.

– Не відчиняй! – заволала вона. Однак було пізно – подруга вже двічі клацнула замком і відчинила двері.
– Сюрприз! – широко усміхнувся молодий чоловік. – Насте, я не міг більше чекати. Так сильно хотів тебе побачити.
– Настя? – отетеріла Інга. Але Богдан на це не звернув уваги. Він уже ринувся обіймати дівчину.

Інга подивилася на подругу з німим запитанням: «Що відбувається?» А та тим часом так зблідла, що, здавалося, зараз втратить свідомість. Настя жестом указала в напрямку кухні, натякаючи на приватну розмову.

– Богдане, зна­йомся, це Христина і Олег. Сідай, пригощайся цукерками, а я зараз, – мовила Інга і побігла до кімнати, в якій її вже чекала перелякана подруга.
– Що відбувається? – щільно зачинивши кухонні двері, тепер уже вголос запитала дівчина.

ПАВУТИННЯ БРЕХНІ

Настя стисло пояснила ситуацію. Виявилося, коли Богдан уперше попросив її світлини, вона дуже злякалася і надіслала знімки Інги. Тоді не передбачала, що спілкування із симпатичним фанатом Поттеріани може зайти так далеко. А пізніше не могла знайти в собі сили пояснити ситуацію. Гадала, як тільки він про все дізнається, образиться і припинить спілкування.

Сказати, що Інга була шокована, – нічого не сказати. Хоч і не образилася, що подруга використала її фото. Інга знала про комплекси і постійно казала Нас­ті, що та насправді гарна і подобається багатьом хлопцям. Тепер потрібно було швиденько вигадувати, як виплутуватися з цього павутиння брехні. Порадившись, вирішили не поспішати із розкриттям правди – спочатку повечеряти, сходити до ялинки, а потім запросити Богдана до кав’ярні і все пояснити.

На святковому столі було багато смачних страв – запечена курка з картоп­лею, смажена риба, кілька салатів… Богдан нахвалював кулінарні здібності дівчат. Під час розмови Христина запитала Інгу, де та при­дбала сукню, в яку вона була вдягнена. Подруга назвала крамницю і додала, що пощастило знайти таку чудову річ, ще й улюбленого кольору – блакитного.

– Ти ж казала, що улюблений – жовтий! – здивувався Богдан.
– Так, звісно, – знітилася Інга, – але блакитний також.

Подруги перезирнулися. Та, зрозумівши, що хлопець не надав цій плутанині з кольорами значення, полегшено видихнули.

Пізніше виникла ще більш підозріла ситуація. Коли Богдан почав пригадувати їхнє з Настею знайомство, Олег із Христиною завели розмову щодо книг та фільмів про Гаррі Поттера. Не була обізнана в цій темі лише Інга. Грати роль Анастасії ставало дедалі важче. Коли Богдан ставив їй якісь тематичні запитання, вона нічого не могла відповісти. Для нього це було дивно! Хлопець точно знав, що Нас­тя може висловити якусь думку, але Інга зніяковіло відверталася і намагалася змінювати тему.

ОСВІДЧЕННЯ ТА ВЕСІЛЛЯ

За час вечері виникло ще чимало ситуацій, які підігрівали підозри Богдана, що відбувається щось дивне. Але він не наважувався запитати про це прямо. Пізніше всі відправилися до ялинки. Там грала святкова музика, зібралося чимало людей, дехто запалював бенгальські вогні… Коли заграла американська пісня «Jingle Bells», Інга почала радісно підспівувати.

– Насте, ти ж казала, що терпіти не можеш цю композицію? – Богдан уже починав сердитися.
– Вона не Настя, – тремтячим голосом вимушено зізналася Анастасія. – Це я!

Дівчата очікували, що Богдан розлютиться, скаже, як дуже ображений, і піде геть. Але цього не сталося.

– Це ти! – ніби сам до себе промовив хлопець.
– Невже ти не сердишся на мене? – здивувалася спокійному тону Настя.
– Ну що ти!? Я просто обурений! Ти цілий рік мені брехала!?

Богдан іще на початку вечора почав помічати, що відбувається щось дивне. Спершу не впізнав голос дівчини. Але вирішив, що просто по телефону він звучав інакше. Потім звернув увагу, що сережки, які надсилав на день народження Насті, вдягнула її подруга. Та подумав, що панянки, мабуть, діляться між собою прикрасами. Підоз­ри почали з’являтися після розмови про улюблений колір. Але хлопець намагався робити вигляд, що все нормально.

Залишок різдвяного вечора Богдан і Настя провели вдвох у затишній кав’ярні. Дівчині довелося відкрито розповісти про свої комплекси через цькування. Також про те, як сильно хотіла зустрітися, але на заваді стояла власна брехня.

Хлопець поставився до цього з розумінням. Для нього зовнішність ніколи не відігравала надважливої ролі. Головне, щоб людина була доброю, цікавою, з почуттям гумору. А ще йому подобалось, що Нас­тя вміє підбадьорити, коли буває сумно. І хоча йому знадобився деякий час, щоб остаточно прийняти ситуацію, припиняти спілкування точно не хотів.

Наступні два дні Настя і Богдан провели разом, багато гуляли містом, відвідували кафе. Дівчина з усмішкою на вустах згадує, як милувалися панорамою міста з оглядового майданчика парку Шевченка. Богдан тоді сказав: «Ну і диво­вижна у нас ви­йшла історія! Буде що онукам розповіс­ти». Тієї миті дівчина усвідомила, що їхні почуття взаємні. Подальшим підтвердженням кохання став переїзд хлопця до Дніпра. І якщо надалі у Насті й залишалися певні сумніви, то освідчення і весілля їх явно розвіяли.

КАТЕРИНА ЧЕРЕДНИЧЕНКО

фото з відкритих джерел