Розвиток громадянського суспільства в області: позитивні тенденції
На виконання указу Президента в грудні 2016 року рішенням Дніпропетровської обласної ради затверджена регіональна програма щодо сприяння розвитку громадянського суспільства.
Сприятливі умови
Тут варто зазначити, що динаміка розвитку громадянського суспільства саме на Дніпропетровщині характеризується переважно позитивними тенденціями. Разом з тим, аналіз цього процесу свідчить про наявність комплексу проблем. Зокрема взаємодія органів державної влади, органів місцевого самоврядування з громадськістю залишається малоефективною через недостатню прозорість діяльності цих органів та забюрократизовані процедури такої взаємодії, низький рівень взаємної довіри. Гострою проблемою для області також залишається значна кількість політичних партій та громадських організацій, які офіційно зареєстровані, проте тимчасово не ведуть публічної діяльності. Низький рівень їх активності спричинений не тільки внутрішніми чинниками, а й недостатніми умовами для повноцінної діяльності.
Суттєво гальмує розвиток громадянського суспільства також недостатня розвиненість громадянської та політичної культури представників громадськості, а саме: низький рівень політичної грамотності та компетентності основної частини населення; політична та громадянська пасивність значної частини населення, недостатня участь представників громадськості у процесі підготовки, обговорення та прийняття управлінських рішень. Спостерігаються правовий нігілізм, низький рівень кадрової, фінансової та інституційної спроможності інститутів громадянського суспільства.
Ураховуючи зазначені вище явища, перед облдержадміністрацією, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування постає завдання створення сприятливих умов для подальшого розвитку громадянського суспільства в регіоні.
Виконання ж цього завдання можливе шляхом прийняття та реалізації Програми сприяння розвитку громадянського суспільства у Дніпропетровській області на 2017 – 2020 роки, про яку мова йшла вище. Програма є продуктом усвідомленого консенсусу органів влади та інститутів громадянського суспільства (далі – ІГС) Дніпропетровської області.
Високий потенціал
Щодо статистичних показників, то за даними Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на 01.01.2017 р. в регіоні легалізовано 5345 громадських організацій. Серед проблеми розвитку громадянського суспільства в регіоні є концентрація ІГС у великих містах та майже повна їх відсутність у селищах та селах. Згідно із адміністративно-територіальним поділом станом на 1 січня 2016р. на Дніпропетровщині налічується 20 міст, у тому числі 13 – обласного значення, 22 райони, 46 селищ міського типу, 1435 сільських населених пунктів, 288 сільських і 40 селищних рад. Однак у м. Дніпро зареєстрована найбільша кількість громадських організацій.
Кількість легалізованих об’єднань громадян у містах та районах Дніпропетровської області:
- Васильківський район 31
- Межівський район 51
- Нікопольський район 18
- Петропавлівський район 26
- Томаківський район 34
- Верхньодніпровський район 130
- Криничанський район 20
- Магдалинівський район 25
- Петриківський район 42
- П’ятихатський район33
- Царичанський район 35
- Криворізький район 51
- Апостолівський район 58
- Софіївський район 33
- Широківський район 32
- Дніпровський район 86
- Солонянський район 47
- Покровський район 28
- Юр’ївський район 9
- місто Новомосковськ та Новомосковський район 104
- місто Павлоград та Павлоградський район 262
- місто Вільногірськ 29
- місто Марганець 95
- місто Нікополь 170
- місто Першотравенськ 78
- місто Покров 67
- місто Синельникове 83
- місто Тернівка 52
- місто Жовті Води 76
- місто Кам’янське 424
- місто Кривий Ріг 715
- місто Дніпро 2401
Зазначені аспекти та проблема недостатнього розвитку громадянського суспільства у Дніпропетровській області можуть бути розв’язані завдяки реалізації Програми сприяння розвитку громадянського суспільства у Дніпропетровській області на 2017-2020 роки.
У Дніпропетровській області громадські організації об’єднують висококваліфікованих експертів у різних сферах, що мають досвід розробки та реалізації стратегій і програм. І цей потенціал зосереджений в ІГС може бути використаний для спільного вирішення актуальних проблем, які стоять перед органам виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Таким чином ІГС здатні забезпечити підвищення результативності та ефективності реформ, що реалізуються в Україні, зокрема: у сфері децентралізації, протидії корупції, підвищення соціальних стандартів, якісного надання адміністративних та суспільних послуг. Кожного дня з’являються нові приклади успішного поєднання зусиль органів влади та потенціалу ІГС. Співпраця органів влади із ІГС дозволяє залучити кращий світовий досвід, розробки, технології та додаткові фінансові ресурси для розв’язання нагальних проблем. Одним з найбільш відомих прикладів спільного вирішення проблем на національному, регіональному та місцевому рівні стало запровадження електронної системи публічних закупівель ProZorro. Відомими також є результати поєднання зусиль ІГС та органів місцевого самоврядування у бюджетній сфері, що дозволило значно спростити для розуміння пересічними громадянами складний бюджетний процес та запровадити партисипаторні бюджети (бюджети участі), візуалізувати процеси надходження та використання бюджетних коштів «Відкритий бюджет», «Розумне місто» та ін.
Плідна співпраця
Програма сприяння розвитку громадянського суспільства у Дніпропетровській області на 2017-2020 роки має стати ефективним інструментом забезпечення співпраці влади та ІГС, яка передбачає реалізацію обласною державною адміністрацією, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад комплексу першочергових заходів у пріоритетних напрямах у відповідності до Національної стратегії, затвердженої указом Президента. З метою забезпечення публічності та участі громадськості у розробці проекту цієї Програми у Дніпропетровській області 26 серпня 2016 р. була проведена Стратегічна сесія.
Її мета полягала у об’єднанні енергії, знань, досвіду та експертного потенціалу громадських активістів і науковців для створення дієвої регіональної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства у Дніпропетровській області. Під час Стратегічної сесії вдалося вирішити такі завдання:
- конкретизувати стратегічні напрями та завдання Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2017-2021 роки для Дніпропетровської області;
- сформулювати конкретні завдання та заходи для формування плану реалізації регіональної стратегії;
- створити базис для розробки концепції та проекту регіональної цільової програми сприяння розвитку громадянського суспільства у Дніпропетровській області на 2017-2012 роки.
Отже, iз усього вищезазначеного можна зробити висновок, що громадянське суспільство в Україні має перспективи помітного, свідомого розвитку, що проявляється у стрімких діях та бажанні змінити щось на краще.
