Що жителям Дніпропетровщини потрібно знати про єдиний соціальний внесок

Новомосковська об’єднана ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, щопунктом 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, визначено платниками єдиного внеску.

Згідно з нормами частини п’ятої ст. 8 цього Закону єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. Звертаємо увагу, що сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Оскільки з 01.01.2018 р. розмір мінімальної заробітної плати становить 3 723 грн, то протягом 2018 р. розмір мінімального страхового внеску становить 819,06 грн (З 723 грн х 22 %) на місяць.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску — максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Тобто максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2018 р. – 55 845 грн. Відповідно максимальна сума ЄСВ у 2018 р. — 12 285,9 грн на місяць.

Фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ).

  «ЗАГАЛЬНИКИ»

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, зокрема, фізичних осіб — підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, визначено платниками єдиного внеску.

Пунктом 2 частини першої ст. 7 цього Закону визначено, що єдиний внесок, зокрема, для фізичних осіб — підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Абзацом третім частини восьмої ст. 9 цього Закону встановлено, що фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Отже, Законом про ЄСВ визначено чіткі умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб — підприємців на загальній системі оподаткування за кожен місяць такого кварталу.

Суми єдиного внеску, сплачені протягом року, враховуються платниками при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 10 лютого наступного року, згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи.

Оподаткування доходів фізичних осіб — підприємців на загальній системі оподаткування визначено ст. 177 Податкового кодексу, згідно з п. 164.1 ст. 164 якого чистий річний оподатковуваний дохід визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 цього Кодексу, а саме, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Пунктом 177.10 цієї статті визначено, що фізичні особи — підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат, на підставі якої здійснюється заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (абзац перший пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу).

  «НЕЗАЛЕЖНИКИ»

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, визначено платниками єдиного внеску.

Пунктом 2 частини першої ст. 7 цього Закону визначено, що єдиний внесок, зокрема, для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ).

Отже, цим Законом визначено чіткі умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за кожен місяць такого кварталу.

Суми єдиного внеску, сплачені протягом року, враховуються платниками при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 1 травня наступного року, згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи.

Оподаткування доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, регламентується ст. 178 Податкового кодексу. Згідно з п. 164.1 ст. 164 цього Кодексу базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 178.3 ст. 178 Кодексу, а саме, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Пунктом 178.6 ст. 178 Податкового кодексу визначено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат, на підставі якої здійснюється заповнення декларації.

Остаточний розрахунок податку на доходи з фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в декларації (п. 178.7 ст. 178 Податкового кодексу).

ФЕРМЕРИ

З 01.01.2018 р. згідно з п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску.

Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (819,06 грн) (абзац перший п. 2 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 зазначеного Закону).

Члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня) (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ).

Такі платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Варто зазначити, що платником єдиного внеску згідно з п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ є також голова фермерського господарства за деяких умов. Тобто обов’язок щодо сплати єдиного внеску у вищезазначені строки поширюється на голову фермерського господарства у разі якщо він є членом цього господарства, про що зазначено у статуті.

Водночас у разі якщо голова фермерського господарства є засновником або іншою визначеною в статуті особою, при цьому згідно зі статутом не є членом такого господарства, він не є платником єдиного внеску у розумінні п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ.

ХТО ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ ВІД СПЛАТИ

На підставі частини четвертої ст. 4 Закону про ЄСВ звільняються від сплати єдиного внеску за себе ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

При цьому зауважимо, що звільнення від сплати єдиного внеску на підставі зазначеної норми не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Строки сплати та суми ЭСВ
Категорія платника	Строк сплати	Мінімальний страховий внесок, грн
		за місяць	за квартал
ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування	До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня)	819,06	2457,18
ФОП, які обрали загальну систему оподаткування	До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня) Остаточний розрахунок за календарний рік до 10 лютого наступного року	819,06	2457,18
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність	До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня) Остаточний розрахунок за календарний рік до 1 травня року, що настає за звітним	819,06	2457,18
Члени фермерського господарства	До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня)	819,06	2457,18
«Незалежники», які є водночас ФОП	До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня)	1638,12	4914,36

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону про ЄСВ).

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини 11 ст. 25 цього Закону).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески та сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону про ЄСВ (частина друга цієї статті).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої зазначеним Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня фактичної сплати (перерахування) включно.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина 16 ст. 25 Закону про ЄСВ).