Ситуація із зерном в Україні: удвічі менший урожай і непрогнозована посівна

У 2021 році, який став для нашої країни рекордним за обсягом урожаю зерна, аграрії зібрали 106,6 мільйо­на тонн зернових та олійних. Проте цьогоріч українські аграрії планують зібрати близько 55 млн тонн зерна та 16 млн тонн олійних культур. Це вдвічі менше, ніж торік. Як триває збір урожаю, які прогнози щодо експорту зернових та посівної кампанії 2023 року – дізнавався Центр громад­ського моніторингу і контролю.

ЗБІР ЗБІЖЖЯ ТРИВАЄ

За даними Держстату, сумарний валовий збір зернових і зернобобових культур в Україні у 2021 році склав понад 86 млн тонн. Це на 32,5% більше, ніж роком раніше. Цьогорічні цифри менш оптимістичні. Показники врожайності у аграрному секторі, за попередніми оцінками, сягатимуть більш як 55 мільйонів тонн, – розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук у Медіацентрі Україна – Укрінформ.

«Це менше, порівняно з минулим роком, але в умовах окупації, війни та економічних збитків цей показник – той, що гарантуватиме можливість продовольчої безпеки для самої країни, адже по всіх зернових упродовж року ми споживаємо близько 20 мільйонів. Тобто ми бачимо, що є значний потенціал для здійснення експорту, що дасть можливість отримувати кошти», – пояснив він.

Урожай зернових в Україні вже зібрали на 81% засіяної площі. Загалом обробили уже 9 млн га, – повідомив Ігор Віштак, директор Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України, під час брифінгу в Медіацентрі Україна.

Зокрема, пшеницю аграрії вже зібрали повністю, а от кукурудзу та інші зернові – лише наполовину. Завершують збір гречки та соняшнику: їх намолотили, відповідно, на 98% та 96% площ.

«Намолочено 39 млн тонн збіжжя… Весна була досить холодною і вегетація розпочалася пізно, осінь була дощовою, вологість зерна досить висока й аграрії вимушені досушувати зібране зерно», – пояснив затяжний процес збору Ігор Віштак.

ЗАВБАЧАТИ ЗАРАНО

Через війну збитки товаровиробників у аграрному секторі вже сягають понад 40 мільярдів доларів; знищено підприємства, загинуло чимало тварин; скоротилися посівні площі, – розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

«Це свідчить про те, що в таких умовах стовідсотково гарантувати заплановані посіви на 2023 рік дуже важко. Я обмежився б сьогодні гарантуванням того, що посівна буде відбуватися, але в яких масштабах, на яких площах, які культури будуть задіяні, говоритимемо вже під час самої підготовки, приблизно у лютому», – зазначив Денис Марчук.

Він додав, що посівні площі через війну та окупацію скоротилися приб­лизно на 40%. Залишаються проблеми навіть із звільненими територіями, адже значна частина цих угідь замінована. Їх можна було б планувати до задіяння посівних площ на весну 2023 року, але для цього потрібно провести велику роботу з розмінування.

«ДСНС працює в посиленому режимі, докладає всіх зусиль. Але старань цих фізично не вистачає. Потрібно задіювати додаткові механізми залучення команд розмінувальників, закордонних експертів, які давали б можливість прискорити цей механізм. Якщо це вдасться зробити, кількість посівних площ буде розширено. Але не тільки замінування є ключовою проблемою. Велику частину підприємств, чимало техніки, адміністративних будівель, молочно­товарних ферм, поголів’я тварин знищено», – розповів Марчук.

ОПТИМІСТИЧНІ ПРОГНОЗИ ЕКСПОРТУ

За даними Мінагрополітики, від початку року, станом на 15 листопада, з України вивезли майже 43 млн тонн збіжжя.

В Українській зерновій асоціації прогнозують, що сумарний експорт зернових та олійних із України у 2022/23 маркетинговому році (липень-червень) може досягти 47,5 млн тонн (у прогнозі за серпень на 31% менше – 32,8 млн тонн). Але є умова: збереження морських зернових коридорів до закінчення маркетингового року.

«Загалом експорт зернових та олійних у 2022/23 маркетинговому році можна очікувати на зазначеному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів до кінця сезону. Екс­порт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавання у Чорному морі – єдиний шлях швидко та ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують», – уточнили в УЗА.

Денис Марчук розповів, що на сьогоднішній день завдяки продовженню роботи морських коридорів через порти великої Одеси Україна має можливість експортувати близько 60% зерна.

«У нас є хороші показники з розвитку сухопутних маршрутів – залізниця, автошляхи, порти через Дунай. Євросоюз виділив близько 1 мільйона євро на розвиток сухопутних маршрутів із території України, що дає перспективу мати можливість проходу до портів Європи незалежно від позиції росії, яка може хитати ситуацію», – повідомив він.

Всеукраїнська аграрна рада ініціювала звернення до представників уряду Польщі, щоб обговорити можливість побудови на території України широкої колії в межах 500 кілометрів, яка сполучала б Україну, Польщу і Литву, і таким чином отримати доступ до литовського порту Клайпеди. Цей проєкт вигідний як для України, так і для європейських партнерів, тому що це буде постійно функціонуючий логістичний центр. За словами Марчука, на його реалізацію потрібно близько 3 років та 12 мільярдів євро.

фото із відкритих джерел