Сучасним гебельсам заткнемо пельку правдою!

Чи ви знаєте, що насправді думають про українців сусіди – громадяни країн, які межують з нашою державою? А як їм там живеться? Важко сказати, чи не так? Адже бігме не завжди засоби масової інформації створюють адекватну картину навколишнього світу. Та й далеко не всі.

Переважно тільки загальнонаціональні медіа та ще місцева преса прикордонних регіонів частково приділяють цій темі свою увагу. Та й матеріали там часто-густо поверхові. Через це сусідні народи ми сприймаємо дуже спрощено, підпадаючи під певні стереотипи і міфи.

Як сіють розбрат

Такі, як от: українці – простакуваті селюки і баламути, які самі не знають, чого хочуть, росіяни – п’яниці і ледарі, поляки зарозумілі і замкнуті, молдовани – недорікуваті тощо.

Чимало сучасних політиків замість того, щоб спростовувати подібні нісенітниці і налагоджувати добросусідські стосунки, навпаки – культивують старі і вигадують нові негативні міфи про інші народи, залучаючи до цього пропаганду. Сіють розбрат між націями і наживаються на цьому.

Тому, аби зберегти нормальні стосунки між населенням сусідніх країн і виборсатися з пут стереотипів, нам лишається говорити правду одне про одного. Протиставити мові ворожнечу правдиву інформацію.

І до цього варто залучати не лише загальнонаціональні медіа, але й регіональні ЗМІ, довіра до яких з боку населення часом навіть вища, але потенціал цей майже не використовується для висвітлення життя сусідніх країн.

Зокрема про це йшлося під час важливої для журналістської спільноти події – міжнародного транскордонного семінару «Нові горизонти добросусідства», організованого Центром інформаційних досліджень та ресурсних послуг «Меридіан». Для участі у ньому в Херсон приїхали громадські активісти, журналісти і блогери з України, Білорусі, Грузії, Молдови, Польщі та Росії.

Незалежні експерти з цих країн разом з представниками преси не лише розмірковували над тим, як протидіяти пропаганді та розвивати інформаційну співпрацю  між країнами на регіональному рівні, але й розповідали про реальну медійну ситуацію на пострадянському просторі та у Східній Європі.

Скільки глядачів зомбоящика – стільки і підтримки!

 З цього приводу були особливо цікавими виступи російських експертів. Крім негативного пропагандистського тла, у медійному просторі цієї країни намітилися і позитивні тенденції. Там, за словами спікерів, стає дедалі цікавішою регіональна преса – завдяки співпраці з нею чесних столичних журналістів, які не змогли працювати у центральних ЗМІ, перетворених Путіним і його кремлівською командою на рупори пропаганди.

І перш за все, це провідні телеканали, які діють дуже ефективно. Експерти звернули увагу на те, що рівень підтримки російського президента практично повністю співпадають у процентному відношенні з аудиторією цих телеканалів.

Чимало здобутків у ЗМІ Білорусі, Молдови та Грузії, про які вели мову Іветта Родоная, Натія Канкія, Віктор Каролі, Адріан Петку, Катерина Андреєва та Павло Дабравольській.

Як створюються міфи

А львівська дослідниця, викладач університету ім. І. Франка Оксана Дармориз розповіла про особливості сучасної пропаганди у ЗМІ, у якій російська влада досягла великих успіхів, користуючись роботами відомих вчених – філософів і психологів, – а також рекламними та маркетинговими технологіями.

О. Дармориз показала механіку створення політичних і національних міфів. І також дійшла висновку, що ефективно протистояти такій потужній пропагандистській машині тоталітарних держав можна лише правдивим висвітленням подій. Мовляв, зашорену пропагандою і стереотипами свідомість можна змінити, називаючи речі своїми іменами.

Експерти із західної Польщі Анжей Котуля (один із засновників польсько-німецького клубу журналістів «Під стереотипами») та Агата Рокицька («Радіо Щецин») були потішені рівнем дискусій на семінарі. Вони також розповіли, що у їхній державі дедалі зростає інтерес до східних сусідів. Щоправда, там також частина населення налаштована націоналістично, живе у полоні стереотипів щодо українців, білорусів і литовців. Але таких небагато, приблизно 10%. Крім того, на зростання націоналістичних настроїв у Європі також впливає Росія.

Польські гості також  вважають транскордонну співпрацю журналістів ефективним інструментом у подоланні негативних стереотипів між народами. І як приклад, навели співпрацю представників польських і німецьких мас-медіа, яка почала активно розвиватися з 80-х років і досягла певних успіхів.

Олександр Лавринович, голова правління Центру «Меридіан», зазначив, що подібна форма транскордонної співпраці журналістів дуже корисна і має перспективи. Про це засвідчив і проведений семінар, який відбувся у дружній атмосфері і під час якого журналісти різних країн познайомилися між собою. І є надія, що надалі будуть тісно співпрацювати між собою.

А проведення подібних форумів О. Лавринович має на меті проводити регулярно, розширюючи коло країн-учасниць.

Ігор Захарук, фото автора