Тато – в декреті, або «Так не заведено»

Часи, коли чоловік був єдиним годувальником у родині, минули. Сьогодні з цією роллю успішно можуть упоратися і жінки. Та забобони щодо їхнього внеску в життя сім’ї залишаються, адже виховання дітей, на думку більшості, саме жіноча справа. Явище «тато в декреті» все ще рідкісне для нашого суспільства. То що ж думають українці з цього приводу?

Є таке право

Слідкуйте за нами в Telegram та Viber !

За законодавством відпустку по догляду за дитиною можуть взяти як батько, так і мати. На практиці ж, чоловіки рідко користуються цією можливістю. В Україні дитину зазвичай доглядає мама. Причин, як правило, дві: тому що «так треба», і тому що тато – основний годувальник родини. Але буває й так, що хоч і заробіток чоловіка значно менший, ніж у жінки, проте він роботу не полишає, бо «так не заведено». Колишній співробітник органів внутрішніх справ, мешканець Дніпра Дмит­ро розповідає, що зарплата його дружини до того, як у них народився первісток, була вища, ніж його. Але йти у відпустку по догляду за дитиною він не наважився. По-перше, в чоловічому колективі райвідділку це «не сприймалося як належне»; по-друге, могло в подальшому негативно позначитися на кар’єрі. А ось його колега Сергій учинив навпаки. За словами чоловіка, дружина працювала в солідній приватній компанії, мала зарплату в кілька разів вищу, ніж він отримував на той час, обіймаючи посаду оперуповноваженого. Тривала відсутність жінки на роботі в подальшому могла загрожувати їй переведенням на іншу, менш оплачувану посаду. Саме тому в родині вирішили відправити у декрет Сергія, незважаючи на думку його керівництва чи колективу. І хоч останні спочатку не були в захваті, проте згодом зрозуміли такий вибір.

Цікаве ­опитування

За даними кадрового порталу hh.ua, дві третини українок виходять із декретної відпустки раніше. Своє рішення вони пояснюють тим, що цього вимагає матеріальне становище сім’ї. Як свідчить опитування, не всі жінки можуть розраховувати на допомогу родичів по догляду за дитиною після досягнення нею трирічного віку. У більшості випадків (54%) мама, яка виходить на роботу, віддає малюка до дитсадка. Двом із п’яти опитаних допомагають бабусі й дідусі. І лише 15% відповідають, що подальшим вихованням дитини займається її батько. Ще стільки ж наймають няню. Проте, 85% українців нині вважають нормальним, якщо чоловік перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Для більшості це зрозуміло, якщо прибуток дружини вище, ніж чоловіка. Третина впевнена, що така ситуація можлива, якщо з цим згодні обидва партнери. Але цікаво й те, що чоловіків, що вважають такі причини вагомими, менше, ніж  жінок. Однак, це не стосується того факту, якщо чоловік – батько-одинак. 14% респонденток переконані, що все ж таки в перші роки життя з дитиною повинна бути мати, 17% респондентів-чоловіків також згодні з такою думкою.

Думка ­психолога

Психологи зазначають: якщо розглянути ситуацію «тато в декреті» з точки зору дитини, то тут є деякі застереження.  «Мамі легше налаштуватися на новонародженого малюка, адже цьому сприяє гормональний фон післяпологового періоду, – вважає психолог одного з сімейних центрів Дніпра Маргарита Ольшанська. – Крім того, жінці легше підтримувати найважливіше для дитини – грудне вигодовування. Мама, яка залишила малюка на тата, часто відчуває почуття провини. Знову ж таки, це жіноча психологія. Навіть матусі в декреті переживають, що через значну кількість хатніх справ вони не приділяють дитині належної уваги. Що вже говорити про працюючих дам. Проте у будь-якому правилі бувають винятки. Головне для малюка – бути поряд з дорослим, який допомагатиме йому адаптуватися в нових умовах життя».

Для багатьох європейських країн «тато в декреті» – давно не рідкість. Так, законодавство Швеції передбачає відпустку для батьків тривалістю 480 днів. У цьому разі опікун 390 днів отримує 80% офіційного заробітку. Але є одне застереження. Для кожного з батьків «зарезервовано» певну кількість днів. У цій країні чоловіки від них не відмовляються – кожен четвертий був «у декреті». З 1994 року у Норвегії «зарезервова­но» час для кожного з бать­ків – 14 тижнів. Як результат, кожен третій батько в Осло йде у таку відпустку на весь цей час. У нашій країні декрет для чоловіків – явище не настільки поширене. І проблема не лише в правах і дотриманні законів роботодавцями, а й у суспільній думці про те, що «виховання дитини – суто жіноча справа».

Не підтримують

За інформацією Фонду народонаселення ООН в Україні (UNFPA Ukraine)  у нашій державі найвищий у Європі відсоток людей, які не підтримують рішення жінки вийти на роботу на повний робочий день у випадку, якщо вона має дитину до 3 років.

Людмила Копиленко

Більше на нашому каналі в  YouTube, та на сторінках у  Facebook, Instagram!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *